Останні баталії АПЛ: як змагалися, з'ясовували стосунки, а потім насолоджувалися морозивом Рой Кін та Патрік Вієра.
Рой Кін і Патрік Вієйра, фотографія від Getty Images.
Суперництво Роя Кіна та Патріка Вієйра було одним із найжорсткіших у футболі кінця 1990-х та початку 2000-х. Вони забивали, віддавали, вилучалися і творили історію, про яку нинішні Арсенал та Манчестер Юнайтед можуть хіба мріяти.
***
Це була перша їхня зустріч на полі - лютий 1997 року.
Рой Кін, остання зірка, яку вивів на пік слави Браян Клаф у Ноттінгемі, вже мав у своєму активі два титули АПЛ, здобуті з Манчестер Юнайтед. Водночас, Вієйра, який у 1996 році підписав контракт з Міланом, практично не мав популярності, хоча вже в 19 років став капітаном команди в Каннах.
Вже після перших стиків Кін зрозумів - Патрік приїхав до АПЛ не ноги прибирати.
У тому матчі в них були дивні напарники в центрі поля: поруч з Кіном вийшов Бекхем, а компанію Вієйра склав Бергкамп. В підсумку краще спрацювала задумка Алекса Фергюсона - тоді ще не сера. Енді Коул й Уле-Гуннар Сульшер забили потрібні голи - 2:1.
"Після того, як Кін і Бекхем з'єднали свої зусилля в центрі поля, їм вдалося без жодних труднощів обійти оборону Арсенала," - зазначив кореспондент The Guardian Девід Лейсі.
Вієйра це добре запам'ятав. У тому сезоні його висунули на звання найкращого молодого футболіста ліги, тоді як Кіна номінували на "дорослу" нагороду. Манчестер Юнайтед також виграв чемпіонат, після чого Ерік Кантона завершив свою кар'єру у футболі, а Рой отримав капітанську пов'язку від Фергюсона.
У той же час в Арсеналі мсьє Венгер активно займався формуванням нової команди, адже нещодавно повернувся з Японії.
У сезоні 1997/98 Кін і Вієйра не зустрілися на полі, оскільки ірландець отримав травму вже у дев'ятому турі.
Розрив хрестоподібних зв'язок – це травма, яка не всім вдається подолати.
Альф-Інге Голанд, батько Ерлінга, підійшов до Кіна, а коли той упав, нахилився над ним і закликав Роя підвестися, запевняючи, що він не повинен прикидатися.
Арсенал у той час досягнув гармонії в центрі півзахисту завдяки дуету Вієйра та Еммануеля Петі, і в їхньому протистоянні в листопаді 1997 року змогли обіграти Манчестер Юнайтед з рахунком 3:2. Патрік вразив всіх чудовим ударом здалеку — Шмайхель навіть не встиг підняти руки в спробі врятувати свою команду.
"Як виграти АПЛ? А треба опинитися попереду МЮ, в цьому вся суть," - не видумував француз.
Протягом сезону Фергюсон постійно конфліктував з Венгером, висловлюючи думку, що тому "варто зберегти свої коментарі для чемпіонату в Японії". Це, без сумніву, було викликано нервовим напруженням. Без свого лідера Манчестер Юнайтед втратив впевненість, втратив 11 очок переваги і в результаті віддав титул чемпіона та Кубок Арсеналу.
Кін зміг повернутися лише через 8 місяців - напередодні початку нового сезону АПЛ 1998/99.
Для Голанда то була найгірша новина в житті. Рой помстився в 2001-му - та так, що Альф-Інге вимушено завершив кар'єру. Навіть зараз на цей удар дивитися страшно.
Кін демонстрував агресивну, але результативну гру. У сезоні, коли його не було, Манчестер Юнайтед не отримав жодних трофеїв. З ним команда здобула всі можливі титули.
Сезон-1998/99 - історичний завдяки треблу, увінчаному 2:1 з Баварією в фіналі ЛЧ.
При цьому в АПЛ Арсенал довго чинив спротив і у вересні 98-го навіть переміг вдома 3:0. Вієйра тоді заробив вилучення для Нікі Батта і домінував у боротьбі; його визнали найкращим гравцем матчу. Спроби Кіна якось залякати Патріка не працювали - вони впиралися головами і так стояли по кілька секунд.
"Зустріч Кіна з Вієйра - це найбільша вибухова ситуація в Англії з часів Гая Фокса", - іронізувала газета Daily Mirror.
У зустрічі другого раунду на "Олд Траффорд" напруга досягла нових висот, і дивом гравці уникли потрапляння один одному в обличчя, перш ніж Енді Коул зрівняв рахунок до 1:1.
На даний момент це виглядало б як взаємне відсторонення, але саме в той час починали формуватися основи поваги. У весняний період 1999 року, напередодні півфіналу Кубка, Вієйра зізнався:
Я отримую велике задоволення, коли маю можливість грати проти Роя Кіна. Він є справжнім викликом на полі. Як і я, він прагне до перемоги, і ми вже влаштували кілька захопливих поєдинків. Проте після кожного матчу він завжди підходить і щиро тисне мені руку. Це для мене важливо, і я це дуже ціную. Рой— один із найвидатніших півзахисників, з якими мені доводилося змагатися, і, напевно, найскладніший супротивник у моїй кар'єрі.
Перший півфінал закінчився з рахунком 0:0, і, що цікаво, арбітри не зарахували гол Кіна через сумнівний офсайд, який насправді не був порушенням.
Натомість у матчі-відповіді Роя вилучили за брутальні підкати в ноги Бергкампу й Овермарсу, сам Деніс не реалізував пенальті, але головним антигероєм все одно став не він, а Вієйра - за "пас" на Гіггза, після якого Раян зробив ось це.
"Чому ж ніхто з ваших не взявся за сокиру?" - запитував Рой багато років потому, а в очах Патріка горіла гнівна іскра.
Вважається, що Рой демонстрував свій найвищий рівень гри у матчі проти Ювентуса під час другого півфіналу Ліги чемпіонів 1998/99.
Чи це дійсно так? У серпні 1999 року справи з Арсеналом виглядали не менш добре. Рой двічі виходив з глибини - і двічі вражав ворота суперників.
Вієйра реагував на це своїм тілом, ліктями, а часом і витонченими фінтами, що неабияк дратувало Кіна. Неодноразово ситуації доходили до критичної межі, але суддя Грем Пол навіть не витягнув жовті картки, за що обидві команди були йому вдячні.
"Вражаючі сутички Кіна з Вієйра стали справжнім видовищем, і це є найефективнішою рекламою важливості фізичного контакту у футболі", - зазначала газета The Independent.
Помічник Фергюсона, Стів Макларен, лише знизив плечима: "Рой і Патрік прагнуть перемоги більше, ніж хто-небудь інший".
В ті роки Манчестер Юнайтед більше не здобував титул Ліги чемпіонів, проте в Англійській Прем'єр-лізі у нього не було конкурентів — як у 2000, так і в 2001 році.
Арсенал реагував час від часу, зрідка демонструючи яскраві моменти, як, наприклад, чудовий гол Тьєррі Анрі — ймовірно, найвражаючий м'яч, забитий у цих зустрічах.
Манчестер Юнайтед демонстрував більш зосереджену гру, зокрема в лютому 2001 року, коли здобув вражаючу перемогу над "Арсеналом" з рахунком 6:1. У цьому матчі Кін записав на свій рахунок один гол і одну передачу. Вієйра намагався боротися, проте Петі вже не був на полі, а Еду ще не з'явився в команді.
Решта АПЛ спостерігала цю битву гігантів без змоги в неї реально втрутитись.
"Вони були не просто двома крутими пізвахисниками - вони були найкращими півзахисниками у світі", - казав потім Стівен Джеррард.
Арсенал відновив своє чемпіонське звання у травні 2002 року, здобувши перемогу на знаменитому стадіоні "Олд Траффорд".
Сільвен Вільтор тоді вразив усіх, забивши вирішальний гол, а Вієйра домінував у центрі поля, відбираючи м'яч і створюючи простір для своїх партнерів. Саме такою була англійська Прем'єр-ліга в той час — зосередженість на фізичній боротьбі переважала над тактичними схемами. Журналісти та тренери уважно спостерігали за дуелями в центральній зоні, не менш активно, ніж за індивідуальними фінтами в атаці.
"Вієйра... справді талановитий футболіст. Я мав усвідомлювати, що повинен бути в оптимальній формі, щоб з ним впоратися. Він міг бути непередбачуваним, легко вдарити по нозі і забити м'яч. Його стиль гри кидав виклик різними способами. Це був мій найважчий опонент", - зізнається Кін.
У 2003-му він та МЮ взяли в "Канонірів" реванш і повернули чемпіонство до Манчестера.
Крім того, "Червоні дияволи" стали володарями Суперкубка 2003 року, перемігши у серії післяматчевих пенальті.
Ну, але попереду були The Invincibles - "Непереможні".
У сезоні АПЛ 2003/04 Арсенал не зазнав жодної поразки, хоча в вересні 2003 року команда була на межі цього у матчі з Манчестер Юнайтед. Патрік Вієйра, який став капітаном після Тоні Адамса, втратив контроль і спробував вдарити Рууда ван Ністелроя, отримавши червону картку. На щастя для Арсеналу, Рууд не зміг реалізувати пенальті, влучивши у поперечину, і гра завершилась нульовою нічиєю.
Навесні, у другому колі, їхня зустріч втратила свою значущість, адже Арсенал знищив інтригу ще до цього. Тож перед матчем Вієйра підійшов до Кіна:
"Как насчет обойтись без лишних слов сегодня?"
Камера зафіксувала момент, коли вони обоє розсміялися. Це суперництво приносило їм задоволення.
Хто з них зрештою вийшов переможцем - це вже питання для шанувальників.
У той період, в 2000-х роках, Кіна, Вієйра та вся культура футбольних "тафгаїв" поступилися місцем часу. Настав новий етап, коли на сцену вийшли інші півзахисники, зокрема Сеск Фабрегас.
У жовтні 2004 року, після суперечливої перемоги Манчестер Юнайтед над Арсеналом з рахунком 2:0, у підтрибунному тунелі відбулася бійка, внаслідок якої хтось вдарив Фергюсона шматком піци. Понад 13 років тривало розслідування, поки, зрештою, Сеск не зізнався в цьому.
Мені виповнилося 18 років, я був струнким і спостерігав, як Ріо, Тьєррі, Сол та інші відомі гравці готуються до бійки. Я не мав жодної ідеї, що робити, тому просто кинув піцу в бік футболістів Манчестер Юнайтед. Не мав на меті жодного з них.
А ось старше покоління справді вміло цілуватися.
Останній матч Кіна з Вієйра в АПЛ відбувся під час 25-го туру сезону 2004/05. Ця зустріч також мала місце в підтрибунному тунелі, де свою роль зіграв Робер Пірес, який почав провокувати Гарі Невілла.
Отже, ти йдеш? А сильні гравці братимуть участь чи ні?
"Є велика різниця між тим, коли намагаються залякати перед матчем, і тим, коли принижують. Вони націлились на нашу найбільш уразливу частину", - ділиться Кін, який миттєво вирушив "виправляти ситуацію" з Піресом, але на шляху його зупинив Вієйра, який, як стверджують, облив його водою з пляшки.
Після того почалося пекло, і арбітр Грем Пол - щастило йому на ці матчі - опинився в гущі гравців, що вже забули про футбол і визначали сильнішого прямо тут.
"Якщо ти доторкнешся до Робера - я тебе знайду!" - лунав крик Вієйри, хоча жовту картку на вихід отримав лише Кін.
Ну, і ще Рой досі бідкається, що всі пам'ятають тунель, але не згадують, що попри ранній гол Патріка саме МЮ тоді переміг, і то дуже красиво - 4:2 з дублем юного Роналду.
Голи Кріштіану, паси Сеска, чемпіонство Челсі з Моурінью в 2005-му - це починалася нова ера в АПЛ.
Час Кіна та Вієйра остаточно сплив у травні 2005-го в фіналі Кубку, де Патрік п'ятим пенальті приніс "Канонірам" перемогу і трофей, після чого відбув до Ювентуса.
Лише на сезон довше протримався Рой - його останнім клубом став Селтік.
Чи треба казати, що за наступні 20 років матчі МЮ та Арсенала навіть не наблизилися за рівнем та напругою до баталій кінця 90-х? Сьогодні це й поготів поєдинок команди із зони ЛЧ проти дуже багатого борця за виживання.
Тим часом Кін та Вієйра, які вже помітно старші, під час Євро-2012 прогулювалися Варшавою, насолоджуючись морозивом в перервах між виходами в ефір на британському телебаченні. Мабуть, вони були найекзотичнішою парою коментаторів серед усіх, хто брав участь у турнірі.
"Це вражає мене, - висловився Венгер. - Раніше вони нагадували двох спортсменів-боксерів, готових завдати один одному серйозних ушкоджень."
Звісно, їхній бекграунд сприяв отриманню надзвичайно високих рейтингів.
Більше того, навіть зараз на телебаченні іноді організовують дебати між Вієйра та Кіном, щоб викликати емоції у обох і змусити їх висловити зайве. Остання така зустріч відбулася у вересні 2024 року на каналі Sky Sports.
"Мені здається, що Рой відчував страх переді мною та моїми методами", - висловився Вієйра.
"Патріку, не обманюй себе! Мені не вистачало ще й тебе боятися," - розсміявся Кін.
Так-от і продовжують.
Вони також вважають, що сучасному футболу не вистачає таких протистоянь, як їхнє, між МЮ та Арсеналом, оскільки "відсутня напруга", а гравці "занадто доброзичливі" на полі.
Чи це справді так?
Якщо чесно, то навіть 20-25 років тому майже всі гравці АПЛ були "занадто добрими" на фоні Кіна та Вієйра. Тому-то і згадують цю парочку до сьогодні.
