Незважаючи на війну, українці продовжують приймати рішення про народження дітей: журналісти The Guardian відвідали пологовий будинок.
Незважаючи на війну та важку демографічну ситуацію, значна кількість українців все ще обирає свою країну для проживання та виховання дітей.
Відвідувачі пологового будинку "Лелека" у Пущі-Водиці під Києвом поділилися з виданням The Guardian своїми думками про те, чому українці обирають залишатися в рідній країні та розпочинати сім'ї тут.
Відвідувачі розповіли про спроби адаптуватися до життя у країні, що воює. Одна з відвідувачок, Валерія Іващенко, розповіла, що 20 місяців тому народила у цьому пологовому доньку.
"На момент початку вторгнення я не мала дитини. Я прагну продовжувати формувати наше життя тут. Війна змушує нас думати лише про короткострокові або середньострокові плани", - зазначила вона.
Вона поділилася, що чимало її знайомих вирушили за межі країни і стикаються з непростим періодом адаптації. Багато з них змушені починати все з чистого аркуша, і для деяких виявилося важким кроком прийняти рішення про появу дитини.
Видання навело дані Агентства ООН у справах біженців, згідно з якими 5,9 мільйона українців втекли з країни, а 3,7 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами. Багато з них - жінки з дітьми. Після чотирьох років тотальної війни Україна має один з найнижчих рівнів народжуваності у світі - приблизно одне народження на кожні три смерті. А власні дані лікарні "Лелека" ілюструють цю гостру демографічну кризу: у 2020 році лікарі тут прийняли 2300 пологів, 2022 році - 868, а минулого року - 952.
Інша гостя, Іванна Дідур, поділилася, що її сім'я залишилася в Києві. У жовтні 2025 року вона стала матір'ю втретє.
"Ми не поїдемо, якщо Росія не буде на порозі. Я відчуваю, що маю обов'язок перед людьми на передовій залишитися, виховувати дітей і розповідати їм про Україну", - сказала вона.
Низький рівень народжуваності в Україні відповідає загальноєвропейським тенденціям, підкреслила вона. Багато українських родин стикаються з фінансовими труднощами і вважають, що не можуть собі дозволити дітей. Крім того, відчувається нестача безпеки. Іванна розповіла, що заклеїла вікна в дитячих спальнях скотчем, аби захистити малечу від осколків. Разом із чоловіком Анатолієм вони намагаються створити своїм дітям максимально комфортні умови. Їхня восьмирічна донька Анна займається акробатикою, а п'ятирічний Андрій захоплюється футболом та відвідує скаутські гуртки. Вони разом їдять піцу і ходять у кінотеатри. Подружжя оснастило свою квартиру портативними акумуляторами, щоб зберігати тепло.
Згідно з новим законодавством, батьки трьох дітей отримують звільнення від участі в бойових діях і можуть виїжджати за межі країни. Медики повідомили журналістам, що деякі жінки вирішують "мати третю дитину саме через цю обставину".
Колишній керівник акушерського відділу перинатального центру в Києві, Кирило Венцківський, зазначив, що демографічна ситуація в країні є "складною". Він підкреслив, що рівень народжуваності знизився приблизно на 30%. Проте деякі вагітні жінки, які виїхали за кордон, починають повертатися назад. Венцківський розповів, що одна з його пацієнток нещодавно повернулася зі США до Києва, де основні послуги з підготовки до вагітності надаються безкоштовно. "Вона підрахувала, що могла би придбати квартиру-студію в передмісті за 30 000-40 000 доларів, які знадобилися б для пологів у Сполучених Штатах", - додав він.
Автори статті підкреслюють, що до початку війни чисельність населення України становила 41 мільйон осіб. Однак, за теперішніми оцінками, ця цифра зменшилася до 30-32 мільйонів, не враховуючи тих, хто живе під російською окупацією. Якщо поточний рівень народжуваності залишиться низьким, демографи прогнозують, що до 2050 року в Україні буде лише 25 мільйонів мешканців. Верховна Рада вжила ряд заходів для боротьби з цим тривожним зниженням населення. У січні вона підвищила одноразову допомогу для молодих матерів до 50 000 гривень, а також запровадила нову щомісячну субсидію в розмірі 7 000 гривень для безробітних вагітних жінок.
Нагадаємо, що, за словами науковиці та демографині Елли Лібанової, війна з Росією є критично важливою для України. У разі поразки українська нація ризикує зникнути. Росія, в свою чергу, прагне відновити імперський статус, який їй неможливо досягти без інтеграції України до свого складу.