Президентські вибори в Румунії: чому обстановка стає тривожною?
Сучасні настрої в румунському суспільстві не створюють враження, що країна знаходиться на порозі важливих змін. Скоріше, тут відчувається суміш втоми та меланхолії. Проте Румунія стоїть на роздоріжжі. У неділю, 4 травня 2025 року, в країні відбудуться одні з найзначніших виборів в її посткомуністичній епосі — президентські вибори, які пройдуть повторно після скасування результатів першого туру голосування у кінці 2024 року.
Посада президента у Румунії наділена досить обмеженими повноваженнями у внутрішній політиці, зате може мати неабиякий вплив на зовнішню політику і є важливим голосом у державі. Вперше з моменту повалення націонал-сталіністської диктатури Чаушеску в грудні 1989 року фаворитом на цю посаду є ультраправий політик - колишній футбольний хуліган Джордже Сіміон. Його головний суперник - Крін Антонеску - уособлює багаторічну кризу румунської демократії.
Це вибори, де єдина впевненість полягає в тому, що незалежно від результату, на Румунію, що є країною з найбільшою кількістю населення в Південно-Східній Європі, котра є також ключовою країною-членом ЄС і НАТО в регіоні, вступає у вкрай невизначене й складне майбутнє. А за умов, коли Румунія, як ніхто з інших країн-членів ЄС, відчуває близькість війни Росії проти України, це набуває особливої гостроти. Будучи членом Євросоюзу з найдовшим кордоном з Україною, Румунія не раз стикалася з інцидентами, коли в її повітряний простір залітали російські крилаті ракети, а ударні дрони типу Shahed-131/136 не лише залітали, а ще й падали на румунське прикордоння у гирлі Дунаю. Не менше клопоту додають і часті російські провокації в Чорному морі.
Історія, що призвела до поточного протистояння на президентських виборах, виглядає водночас випадковою і неминучою. За підсумками першого туру голосування на президентських виборах у листопаді 2024 року, несподівано на перше місце вийшов Келін Джорджеску — політичний авантюрист, який сповідує езотеричні погляди та конспірологію, має проросійські та ультраправі переконання, а також пропагує християнсько-ортодоксальний легіонерський фашизм часів міжвоєнної Румунії. Однією з причин його успіху стало вміння ефективно використовувати соціальні мережі, зокрема TikTok, у суспільстві, яке віддаляється від традиційних медіа.
Проте глибші корені підйому можна знайти в розчаруванні румунського населення станом справ у державі. Демократія в Румунії часто виглядає як ілюзія, що позбавлена реального змісту. Протягом багатьох років країну контролюють політичні клани, які розподіляють ресурси між собою, підтримують своїх прибічників і союзників, а також маніпулюють судовою системою та іншими державними інституціями. Це призводить до відсутності відповідального, прогресивного та сталого управління.
Щодо уряду, то тут слід назвати передовсім Соціал-демократичну партію (PSD), яка попри назву давно відійшла від лівої ідеології, а за поглядами її можна віднести радше до табору націоналістичних традиціоналістів. Другі в переліку найпотужніших політичних сил, котрі входять до уряду, - націонал-ліберали (PNL), які не мають практично нічого спільного з традиційним політичним та економічним лібералізмом. Третя - Партія угорської меншини (UDMR), яка виродилася в придаток угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана в Румунії. Ці три сили тривалий час керували країною в досить мінливих констеляціях. А після парламентських виборів у грудні 2024 року вони сформували трипартійну урядову коаліцію.
Слід підкреслити, що Клаус Йоганніс, який обіймав посаду президента Румунії з 2014 року до своєї відставки в лютому 2025 року, зіграв вкрай негативну роль у розвитку подій. Спочатку він виступав як політик, що обіцяв масштабні реформи та створення "Румунії, де все працює". Однак, протягом десяти років свого президентства, він в основному залишався в тіні президентського палацу в Бухаресті, з'являючись на публіці лише під час фінансово вигідних поїздок і на заходах, які викликали сумніви в доцільності, таких як відкриття поля для гольфу під час пандемії COVID-19.
Досліджуйте також: Права екстремістська активність у TikTok після виборів президента Румунії.
Після того, як "руйнівник системи" Джорджеску здобув перемогу в першому турі президентських виборів у листопаді 2024 року, Конституційний суд скасував результати голосування через виявлене незаконне фінансування його кампанії та ймовірне зовнішнє втручання, зокрема з боку Росії, хоча наразі доведено лише факт порушення фінансових норм. У березні 2025 року Джорджеску був повністю усунений від участі в наступних виборах, а його місце зайняв Джордже Сіміон, який є найвідомішим представником ультраправих у Румунії.
38-річний Сіміон розпочинав свою політичну кар'єру серед футбольних хуліганів Бухаресту, згодом привертав увагу насильницькими акціями проти угорської меншини в Румунії, а у 2019 році заснував партію "Альянс за об'єднання румунів" (AUR). Ця партія виступає за створення "Великої Румунії", до складу якої увійшли б Республіка Молдова та частина території України.
На парламентських виборах, що відбулися в листопаді 2024 року, AUR зайняла друге місце серед політичних сил, здобувши приблизно 18% голосів виборців. В даний час ультраправий блок, до якого входять ця партія та ще дві інші, контролює близько 35% місць у парламенті Румунії.
У останні роки Сіміон став об'єктом уваги завдяки своїй надзвичайно агресивній поведінці та насильницьким вчинкам у парламенті. Наприклад, у лютому 2022 року він напав на міністра, коли той виступав з промовою. У грудні 2023 року Сіміон влаштував скандал, влаштувавши перепалку з колишнім товаришем по партії, обізвавши його "свинею" і погрожуючи сексуальним насильством. Його відео на платформах TikTok і Facebook часто супроводжуються мовою, що нагадує сленг румунських вуличних злочинців.
Сіміона підозрюють у можливих зв’язках з російською спецслужбою ФСБ та ультранаціоналістичними групами в Росії, зокрема з ідеологом євразійського фашизму Олександром Дугіним. Через ці обвинувачення йому заборонено в'їзд до України та Республіки Молдова. Проте в рамках поточної виборчої кампанії Сіміон займає більш обережну позицію, намагаючись стати привабливішим для більшої аудиторії та здобути ширшу електоральну підтримку. Наразі він позиціонує себе як прихильник Дональда Трампа і "захисник румунської демократії".
В багатьох дослідженнях Сіміон отримує більше 30 відсотків голосів. Проте результати опитувань у Румунії не можна вважати надійними, адже їх часто використовують як інструмент політичної пропаганди, а багато організацій, які їх проводять, не є абсолютно незалежними.
На другій позиції в рейтингах знаходиться опонент Сімінона – 65-річний Крін Антонеску, а також 55-річний мер Бухаресту Нікушор Дан. У більшості досліджень Антонеску дещо випереджає Дана. Саме Крін Антонеску представляє спільного кандидата від нинішньої правлячої трипартійної коаліції.
Антонеску колись відігравав ключову роль під час державної кризи 2012 року, що супроводжувалася зменшенням зусиль у боротьбі з корупцією. Деякі румунські медіа з іронією охрестили його "людиною з минулого, яка прагне рухати Румунію вперед", натякаючи на назву його політичного альянсу "Румуніє, вперед". Проте, насправді Антонеску уособлює минулі явища, зокрема клієнтелізм і корупційні практики.
Нікушор Дан, мер Бухареста, є представником прогресивного лібералізму та наразі не належить до жодної партії. Він здобув популярність завдяки активній боротьбі проти влади бухарестської мафії, яка контролювала ринок нерухомості. Як один із засновників протестної партії "Союз "Врятуємо Румунію" (USR), він прагне просувати країну вперед. Дан, який має освіту в математиці, відомий своєю чесністю та відсутністю корупційних скандалів, хоча його успіхи на посаді мера часто підриваються через сильний опір системи. На відміну від Антонеску, Дан активно підтримує Україну у її зусиллях.
Дан говорить спокійно і врівноважено, його вважають виваженим, раціональним і неконфліктним політиком, який підходить до проблем аналітично і прагне домогтися довгострокових рішень. Його також вважають близьким до народу. Наприклад, він зробив головний вхід до мерії Бухаресту, який десятиліттями був зачиненим і відкривався лише для певних церемоній, вільно доступним.
Кандидатка від ліберальної партії, Елена Ласконі, яка раптово зайняла друге місце на першому турі виборів, результати якого були анульовані, тепер не має жодних перспектив. Від того часу вона втратила підтримку своєї політичної сили, яка вирішила підтримати Нікушора Дана.
Цілком ймовірно, що недільні вибори не принесуть чіткого переможця в першому турі, оскільки для цього потрібна абсолютна більшість голосів, яку жоден з кандидатів навряд чи отримає. Тоді варто очікувати другого туру виборів, що відбудеться 18 травня 2025 року.
