Щоб запобігти насильству, варто мати засоби самозахисту.
На грузинському телеканалі "Формула" лише один з ведучих залишився неушкодженим.
51-річний Георгій Тарґамадзе має при собі зброю. Каже, що носить її на легальних засадах. Вважає, що його недоброзичливці знають про це, тому він жодного разу не був атакований.
Він єдиний чоловік, який веде програми на грузинському телеканалі "Формула", і якому не тільки не завдали удару, але й навіть не намагалися це зробити. Інші ж, на жаль, ставали мішенню для нападів.
Телеканал "Формула" з'явився на медіа-ринку у 2019 році і був створений групою засновників. Основний пакет акцій опинився в руках Давида Кезерашвілі, який на той час обіймав посаду міністра оборони під час війни між Росією та Грузією. Минулого року він вирішив поділитися частиною своїх акцій, передавши половину журналістам та редакторам каналу. За інформацією Тарґамадзе, наразі Кезерашвілі володіє 31 відсотком акцій.
Тарґамадзе виконує роль ведучого та обіймає посаду заступника генерального директора "Формули". Він зазначає, що в даний момент бюджет телеканалу зменшується на 70%. За його словами, таке зниження стало наслідком систематичного тиску з боку державних структур. На цьому тижні очікується ухвалення рішення щодо скорочення штату. Редакції доведеться звільнити два з чотирьох орендованих поверхів у місцевому хмарочосі на проспекті Важа Пшавела.
Атаки на представників медіа є складовою частиною тиску.
Недавній інцидент викликав обурення — під час акцій протесту правоохоронці жорстоко побили телеведучого та репортера "Формули" Гурама Рогаву. Лікарі встановили, що у нього виявлено переломи лицьових кісток та 7-го шийного хребця. Цю інформацію підтвердив особисто його лікар у розмові з журналістами.
Якщо на протестах атак зазнали не лише журналісти "Формули", то в інших випадках напади були цілеспрямовано здійснені саме на них. Так вважають на каналі. Ведучого сатиричної програми під назвою "Раз на тиждень зсуваємо фундамент" 49-річного Михаїла Мшвіладзе побили за сотню метрів від будинку, де розташована редакція. Ідучи, він слухав музику в навушниках. На нього напали ззаду.
Мшвіладзе зазначає, що з того часу не відвідував ресторани чи стадіони, хоча його серце належить футболу. Він уникає мітингів, оскільки відчуває параною і страх перед можливістю повторного нападу.
Розслідування, яке провели журналісти, виявило, що в районі інциденту проїжджали машини Служби державної безпеки Грузії. Там же курсували двоє працівників цієї організації. СДБ підтвердила наявність там своїх співробітників, але заперечила причетність до нападу.
Спеціальна слідча служба направила матеріали справи до суду для завершення розслідування. У своїй заяві вона зазначила, що в процесі розслідування були розглянуті всі можливі версії за активної участі потерпілого, а також проведено ряд слідчих і процесуальних заходів. Встановити провину іншої особи не вдалося.
Коли його вдарили, навушники злетіли з вух, і перше, що він почув: "Навіщо ти так образив патріарха?". Йшлося про Католікоса, патріарха Грузинської православної церкви Іллю ІІ. Невдовзі до цього тролі в інтернеті активно розповсюджували чутки, що Мшвіладзе в грубій формі критикував главу церкви. Він вважає, що це було частиною підготовки громадської думки.
Під напад потрапив 39-річний Вахтанг Саная, який має значний досвід у телебаченні. Він зазначає, що вирішив перейти на "Формулу", оскільки цей канал є найбільшим неурядовим медіа в країні, де працюють висококваліфіковані фахівці. Крім того, канал має критичний підхід до урядової політики. Вахтанг веде основну інформаційну програму о 20:00, а також має власне ток-шоу. Щонеділі п’ятеро ведучих зустрічаються для проведення аналітичної програми.
У лютому 2021 року Саная відправився до Стамбула, щоб зустрітися зі своєю сім'єю, до якої входили його дружина, дворічний син, няня та родичка. Вони поїхали туди, щоб пройти лікування для сина, який страждав від особливого захворювання — у нього був відсутній апетит, і він відмовлявся їсти. Під час перебування біля мікроавтобуса на них напали троє чоловіків. Вахтанг зазначив, що їхні крики свідчили про те, що вони впізнали його як журналіста. Після інциденту у Саная залишилися синці на обличчі та руках, а його дружина отримала забій на руці, постраждала також і родичка.
Хлопець, що одужав у Стамбулі, після цього випадку знову відмовився від їжі.
Під час інциденту родичка викликала поліцію. Нападників заарештували. Вони отримали по шість місяців в'язниці.
— Мені важко сказати, чи це було сплановано, — висловлює думку Саная. — Але влада постійно намагається налаштувати суспільство проти критичних ЗМІ через свої виступи та інтерв'ю. Ці особи підтримували владу. І це набагато серйозніша проблема, ніж лише організація насильства.
У 2021 році, через дев'ять років після того, як колишній міністр оборони Давид Кезерашвілі покинув свою посаду, міністерство, яким він раніше керував, звернулося до суду проти нього. Це сталося в контексті планів телеканалу опублікувати результати екзитполу, проведеного компанією Edison Research, у день місцевих виборів до парламенту 2 жовтня. Ці результати суттєво відрізнялися від інформації, що була представлена правлячою партією "Грузинська мрія".
Її підтримка становила 36% серед респондентів, тоді як опозиційна партія "Єдиний національний рух" отримала 27%. Щодо рейтингів від правлячої партії, "Грузинська мрія" має 54,1%, а "Єдиний національний рух" — 25,9%.
На каналі це було сприйнято як акт помсти за публікацію незалежного екзитполу. Кезерашвілі зазнав звинувачень у п'яти справах. Чотири з цих справ були визнані безпідставними, тоді як по одній з них суд ухвалив рішення, що він привласнив понад 5 мільйонів євро з державних коштів.
Міністерство оборони вимагало відшкодування цих коштів, і суд у Грузії виніс відповідний вердикт.
5 грудня цього року Європейський суд з прав людини ухвалив, що "Грузія порушила право на справедливий судовий розгляд (пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини) стосовно колишнього міністра оборони Давида Кезерашвілі через недостатню об'єктивність Верховного суду". Це рішення надає ваги звинуваченням на адресу влади в помсту.
Постраждалі ведучі висловлюють думку, що судова система Грузії та розслідування діяли неупереджено. Вони сподіваються на підтримку Європейського суду з прав людини, особливо враховуючи, що одна з їхніх колег вже встановила прецедент.
У 2020 році продюсерка Ніно Хозреванідзе працювала як репортерка на громадському телебаченні в Аджарії, де висвітлювала масові протести. Під час цих подій вона отримала чотири гумові кулі від поліції і зазнала впливу сльозогінного газу. 26 людей подали колективну скаргу до Європейського суду з прав людини і здобули перемогу. Ніно отримала компенсацію у розмірі 5 тисяч євро, але для неї це не є найважливішим. Найзначнішим є усвідомлення того, що владу можна притягнути до відповідальності.
Вахтанг Саная і Ніно Хозреванідзе
У медіа "Формулу" охарактеризовують як опозиційний канал. Однак Георгій Тарґамадзе не поділяє таку точку зору. Він вважає, що канал має критичний підхід до влади, і наполягає на тому, що ця позиція повинна бути притаманною всім засобам масової інформації.
Ще одним способом тиску він називає обмеження доступу до інформації. Представники "Грузинської мрії" вже 9 років не приходять на непідвладні їм телеканали, зокрема на "Формулу".
Навіть у період пандемії, коли всім здавалося, що політичні суперечки не мають місця, було неможливо організувати зустріч з прем'єр-міністром або будь-ким іншим, хто міг би виступити по телебаченню і відповісти на запитання журналістів стосовно ситуації з пандемією. Навіть у цих умовах не було жодного прецеденту, коли представники влади спілкувалися б з критичними медіа, – зазначає Георгій Тарґамадзе.
Він твердить, що розмовляв із політиками владної партії й вони йому повідомили, що було ухвалене рішення ігнорувати непідконтрольні владі медіа. Крім того, владним інституціям було дано вказівку не постачати їм інформацію.
-- Коли в тебе немає доступу до інформації в критичних ситуаціях, але інформація доходить до проурядових телеканалів, звичайно, люди починають дивитися їх, тому що багато залежить від рішень уряду. Це створює абсолютно неконкурентоспроможний ґрунт для роботи критичних телеканалів. Це, звісно, знижує їхній рейтинг, це, звісно, впливає на те, що їхня аудиторія звужується.
Студія телевізійного каналу "Формула"
Одначе, вони знаходять вихід. Беруть позицію влади з проурядових джерел, піддають її аналізу та критиці у своїх токшоу. Одначе, вважає Тарґамадзе, набагато ефективніше було б, якби урядовці й депутати від "Грузинської мрії" особисто представляли б свою позицію.
Тарґамадзе вважає, що одним із найважливіших методів тиску з боку "Грузинської мрії" стало створення маріонеткової компанії, яка взяла на себе обов’язки з підрахунку рейтингів телеканалів після приходу до влади. Цю фірму заснували особи, близькі до Іванішвілі, творця "Грузинської мрії". Вони змінили підходи до вимірювання рейтингів, що, на думку Тарґамадзе, негативно вплинуло на результати "Формули" та інших незалежних телеканалів. Це, у свою чергу, позначилося на рекламодавцях, які стали менш схильними інвестувати в рекламу.
У новинному відділі "Формули" майорить український стяг. У WhatsApp деяких співробітників також можна побачити українські прапори. Особливою гордістю продюсерки Хатуни Сагінадзе є програма "Новини з України", яку вони започаткували після початку масштабної агресії Росії проти України.
— Ми усвідомлюємо, що ця війна почалася не в 2022 році, а ще в 2014-му, — зазначає вона. — Тепер усі розуміють, що Росія є агресором і що Путін має намір відновити Радянський Союз. Тому ми чітко усвідомлюємо, що Україна бореться не лише за себе, а й за Грузію. Ми вдячні всім, хто веде цю боротьбу. Ми не маємо права думати про можливу поразку України, адже у разі такого розвитку подій Грузія та Молдова могли б стати наступними жертвами.
Георгій Тарґамадзе зазначає, що, незважаючи на зменшення бюджету та чисельності працівників, їхня команда зробить все можливе, щоб не скоротити ефірне мовлення. Якщо вони досягнуть цього, програма, присвячена Україні, зможе продовжувати своє існування.
