Сенсацій? Ніколи не чули. Ось 11 ключових висновків з матчів Ліги конференцій.
Обговорюємо основні моменти з учорашніх матчів наймолодшого єврокубкового турніру.
Чи відчуваєте ви, що ця Ліга Чемпіонів грається без особливого сенсу? Ні? А я маю таке враження. Перед початком турніру фаворити в порядку переваги виглядали наступним чином: "Челсі", "Бетіс" і "Фіорентина". Зараз, коли сезон майже завершено, ця трійка залишилася незмінною. Навіть їхній порядок не змінився. Коефіцієнт на англійську команду впав, а на іспанців і італійців став майже таким же, як і раніше (був 5 і 6, став 5.5 і 7). Всі сильні команди, за мірками Ліги Чемпіонів, дійшли до півфіналів, причому дві з трьох взагалі не зустріли серйозного опору на цьому етапі. Якби хтось заснув на початку вересня і прокинувся сьогодні, новини про учасників фінальних стадій турніру могли б його заспокоїти: "Не переживай, ти нічого важливого не пропустив! Ось, подивись, все йде так, як і мало бути!" І відразу б відчув себе краще...
У наступних розділах ми пояснимо, чому, попри відсутність інтриг, все ж варто було спостерігати за ЛК вчора.
1. Коли явний лідер демонструє свою гру на високому рівні, результат практично визначений — ти програєш. Це може здаватися очевидним, проте "Фіорентина" вчергове підтвердила це правило вчора. "Целє" провів якісний матч: вони активно включалися в пресинг, грали короткими передачами і не поспішали в розіграшу м’яча, зустрічаючи суперників на своїй половині поля вдвох або навіть втрьох. Словенську команду важко критикувати: вони показали вражаючу гру для колективу, який не входить до топ-10 європейських ліг. Однак, усе ж, до великих досягнень їм було далеко. "Фіорентина" змогла забити лише після однієї суттєвої помилки гравця "Целє", який вийшов уперед і залишив зону за спиною, а також завдяки вражаючому удару Кіна — з-під суперника і з-під себе, але точно і, що вражає, потужно. Цього виявилося достатньо.
Словенія вже вдруге поспіль демонструє команду, здатну серйозно конкурувати з більш досвідченими учасниками єврокубків. У минулому сезоні це була "Олімпія", яка пройшла "Лудогорець" у кваліфікації Ліги чемпіонів і виграла свою групу в Лізі конференцій, а тепер естафету підхопила "Целє". Цікаво, що місцеві клуби готові йти на ризики, жертвуючи своїми локальними успіхами, аби зробити гучний резонанс на європейській арені. Наприклад, після чемпіонського сезону "Олімпія" посіла третє місце, а "Целє", вигравши титул минулого року, наразі знаходиться поза топ-3 і вже втратило шанси на золото. Це приємно бачити — клуби ставлять пріоритети правильно. Особливо в контексті інших учасників престижніших турнірів, які навіть у стадії плей-оф не можуть обійтись без ротацій. Висловлюємо повагу словенським командам та з нетерпінням чекаємо на сюрпризи восени від... "Марібора"?
3. Палладіно гарно вміє мотивувати футболістів. Щонайменше на рівні "Фіорентини" - голодної до трофеїв команди. Уявіть: ваш клуб переміг якихось словенців в гостях із рахунком 2:1, причому впевнено за змістом. Ваші дії? Палладіно вирішив не ризикувати - тому в основі вийшли 3 з 4 футболістів, які є найкращими у складі "фіалок" за зіграними хвилинами у Серії А. Але ж ось халепа: треба знайти слова, щоб вмовити лідерів грати у їхній найкращий футбол. І молодий тренер знайшов. "Фіорентина" не виглядала командою, яка вийшла на поле з думкою, що вже перемогла. Вона не наполягала на перемозі в окремо взятій зустрічі, однак навіть встигла повести у рахунку та забила ще один м'яч, коли на табло засвітився рахунок 2:2, просто той відмінили. Фіксуємо: Палладіно після першої зустрічі високо оцінив "Целє" та з повагою й серйозністю поставився до підготовки до матчу-відповіді. Якби зробив по-іншому, "фіалки" б вилетіли. Гарна робота тренера.
4. Кін готовий грати за топ-команду. В першу чергу через те, що корисний не лише як форвард-фінішер. Наразі у футболі все важливішою для великих клубів стає універсальність нападника. Недостатньо вміти забивати - треба створювати моменти для себе, партнерів, допомагати просувати м'яч, вміти закрити пасові лінії та знати, кого й коли треба пресингувати... У цьому матчі Кін: 1) забив важкий з точки зору виконання гол; 2) багато разів спускався до центра поля (а захисники йшли туди з ним) та допомагав розганяти атаки; 3) отримував снаряд по всьому периметру атаки, після чого обігравався з партнером або йшов у дриблінг. Дуже корисний у всіх фазах володіння. Він вже перебив позначку у 20 голів за сезон, не граючи за топ-клуб. Здається, здатен заграти будь-де. Якщо виграє ЛК з "Фіорентиною" та заб'є у фіналі, вже влітку піде на підвищення.
5. "Бетіс" провів надзвичайно невдалий матч: гравці демонстрували свою байдужість до гри з кожним другим рухом. Це не стосується "Фіорентини", де команда повинна була налаштуватися правильно, щоб зберегти свою перевагу, адже "Ягеллонія" - це команда зі слабким рівнем гри. Мабуть, перед матчем у роздягальні Пеллегріні обмежився банальними фразами на кшталт "Гарної гри, хлопці!" І вони вийшли на поле, аби просто виконати свою роботу. У результаті "Бетіс" отримав те, що заслужив - пропустив гол, за який гравцям має бути соромно. Перший захисник дозволив нападаючому без жодного опору прийняти верховий м'яч, другий вибив його після подачі у центр штрафного майданчика, а третій не зміг контролювати відскок, як від дерева... На таке важко дивитися. Співчуваю всім уболівальникам обох команд. Важко відчувати симпатію до колективу, який проявляє таку цинічність. Байдужість не личить нікому.
6. Захід кар'єри Пеллегріні - такий, про який мріє більшість тренерів. І я аж ніяк не списую спеціаліста. Просто йому вже 71, тож треба називати речі своїми іменами: навряд він ще працюватиме довго, він уже на фінішній прямій тренерської кар'єри. Пам'ятаєте, як завершувався шлях, наприклад, поважного Ходжсона? Постійні нервування щодо можливого вильоту своєї команди, звільнення, повернення, знову купа нервів та остаточний відхід. А що у Пеллегріні? Працює із командою рівня ЛЄ. Регулярно отримує технічних гравців для свого складу. Частіше за все може покластися на виконавців, які зроблять результат, тож стресувати не доведеться. У цьому сезоні взагалі все чудово: є шанс виграти європейський трофей та потрапити до ЛЧ через чемпіонат (5-а строчка дасть таку можливість). Старий заслужив на таке приємне, спокійне та навіть, ризикну сказати, безтурботне завершення. Радий за нього.
7. "Рапід" вкрав можливість порадіти за прохід "Юргордена" до півфіналу. Австрійцям просто настільки не щастило, що першочергова емоція - співчуття до них. По-перше, отримали вилучення у самому дебюті гри. І нехай би ще футболіст намагався травму завдати, так ні - просто виконав вкрай технічно невдалий підкат. По-друге, заробили у свої ворота пенальті. Там гра рукою на куті штрафного - дурний 11-метровий, абсолютно випадковий. Повернулись у гру та відігрались, але... По-третє, пропустили 2-й та 3-й голи після дальніх ударів, причому перший з них - то взагалі шедевр і без шансів для будь-якого кіпера. Цілком можливо, "Рапід" і без усього цього програв би шведам та вилетів би, проте зараз є стійке відчуття, що основна причина невдачі - невезіння. Команда більше боролася з ним, аніж із суперником. І робила це гідно - аж 120 хвилин, не 90. До австрійців питань нема.
8. "Юргорден" у півфіналі тому, що пощастило з сіткою, не через чудову гру. На відміну від того ж "Целє", він навіть не чемпіон своєї країни: у минулому розіграші пропустив уперед себе аж 3 колективи. Проте було б нечесно взагалі не відзначити досягнень команди: вона дісталася півфіналу, хоча починала з 2-го раунду кваліфікації (тобто мала пройти 3-х суперників, щоб навіть просто в основному етапі опинитися). Шведи поставили на потік стрибки вище голови. Вони круті, бо виграли усюди, де були повинні, та вирвали перемоги у дуелях з рівними опонентами. Але їхній найсильніший суперник у сезоні - "Панатінаікос", у плей-оф - саме "Рапід". Тобто не було нікого навіть близько схожого на команду топ-ліги. А далі доведеться грати проти "Челсі", який взагалі найсильніший чемпіонат представляє. Шансів нема, півфінал без інтриги. Але, я впевнений, з наступного сезону тренери команд, які стартують з далекої кваліфікації, будуть використовувати приклад "Юргордена" у своїх мотиваційних промовах перед матчами - хлопці вже в історії.
9. Ми повинні критикувати "Челсі" за поразку "Легії". Коли "Барселона" поступилася "Боруссії" (1:3), до неї можна було віднестися з розумінням, бо боротьба за перемогу в трьох турнірах, коротка лава запасних, серія з більш ніж 20-ма матчами без поразок поспіль. А які виправдання у "Челсі"? Команда ледве не кинула грати посеред сезону, тому все розвалилося у чемпіонаті. Кожна перемога - як свято. Отже, зайвої бути не може. А навіть якщо може - тоді б тренер не випускав в основі Палмера, Джексона та Санчо. Якщо усі в стартовому складі, то "Челсі" не збирається віддавати матч. Але виходить і віддає. Не пощастило у реалізації, це правда, але якось недоречно про це казати з огляду на різницю у класі між командами. Тож критикуємо, причому кожного. Корім воротаря Йоргенсена: він і без нашої критики пливе. У півфіналах тренеру варто ставити вже Санчеса, щоб потім не довелося пояснювати данцю, чому його залишили на лаві запасних на вирішальну гру турніру.
10. Сюжетний поворот: "Челсі" вважається головним претендентом на перемогу в турнірі, але в сезоні демонструє незадовільні результати в матчах з провідними суперниками. Наприклад, команда має лише одну перемогу з семи спроб у поєдинках проти клубів з топ-5 АПЛ, тоді як зазнала чотирьох поразок. А якщо говорити про виїзні матчі, то "сині" мають п’ять поразок у шести зустрічах з командами, які займають верхні позиції в таблиці. Це означає, що якщо "Челсі" дійде до фіналу, їм, ймовірно, буде важко в вирішальному матчі. Як "Бетіс", так і "Фіорентина" демонструють якісний футбол і займають високі місця у своїх лігах — це не Ліга Європи, де можна сподіватися на кризового суперника. Ситуація буде складною. "Фіорентина" вже цього сезону здобула перемоги над такими клубами, як "Інтер", "Аталанта", "Ювентус", "Лаціо" та "Рома", а "Бетіс" успішно відібрав очки у всіх представників великої трійки Іспанії. Іспанські та італійські команди відчувають себе впевненіше у матчах проти сильних суперників. Хоча у "Челсі" на папері значно сильніший склад, молоді гравці можуть відчути тягар високих очікувань. Останнім часом не було настільки явного фаворита у боротьбі за європейський трофей, тому буде дуже цікаво спостерігати, як "Челсі" впорається з цим тиском.
11. Введення "Wildcard" до Ліги Європи для хоча б однієї команди, яка явно перевищує своїх суперників у Лізі Конференцій, могло б стати вдалим рішенням. Склад "Челсі" безперечно сильніший за будь-який інший у цьому турнірі, якщо не враховувати "Бетіса" та "Фіорентину" — з великим відривом. Хоча це не гарантує англійцям титул, їхнє майже безперешкодне проходження до фіналу показує, що конкуренція з їхнього боку просто відсутня. Тож яку цінність має "Челсі" для Ліги Конференцій з точки зору глядачів? Жодної. Більше того, їхня участь робить розіграш значно більш передбачуваним, а це вже неприємно. Звісно, завдяки "Челсі" більше людей дізнаються про Лігу Конференцій, але не варто очікувати, що вони будуть стежити за півфіналом між італійськими та іспанськими командами, адже не вірять, що фаворит програє у фіналі. Було б набагато цікавіше побачити цю команду у Лізі Європи, де вона могла б реально конкурувати, а не просто здобувати перемоги у Лізі Конференцій, граючи наче за покарання після невдалого сезону.
Ліга конференцій - це турнір невдах топ-ліг, протягом якого вони вимушені зіграти щонайменше 12 матчів (2 у кваліфаї + 6 у групі + 4 у плей-оф, якщо припустити, що у півфіналі тобі випаде хтось сильніший за "Юргорден") позбавлених сенсу. Страждають клуби. Страждають футболісти та тренери. Страждають глядачі. Я не знаю, для чого це придумали, але припускаю, що за 2-3 сезони УЄФА докумекає не давати путівок до ЛК для команд з топ-4 чи топ-5 чемпіонатів. А поки будемо спостерігати за перебігом подій у найбільш передбачуваному турнірі планети.
