Схилимо голови. Шанувальник Таврії, що захищав Київ, загинув на Запоріжжі.

Три роки тому загинув 28-річний Олександр Клепіков

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Олександра Клепікова, кримського патріота України, фаната "Таврії", представника колективів "Tavrida Boys" (Сімферополь) та "Бузький Ґард" (Миколаїв), який боровся за український Крим до його анексії, звільняв Маріуполь і та інші населенні пункти Донеччини після 2014-го, а під час повномасштабної війни боронив Миколаїв і Київ, а поліг, намагаючись дістатися на геллікоптері в оточений Маріуполь в небі над Запоріжжям рівно три роки тому, 5 квітня 2022-го. Цей хлопець прекрасно грав у реґбі, але війна спортивних планів реалізувати не дала.

Олександр Клепіков з’явився на світ 10 травня 1993 року в Сімферополі. Після завершення навчання в школі він вирішив продовжити освіту в технікумі, спеціалізуючись на інформаційних технологіях. З малих років Сашко мав пристрасть до подорожей по рідному краю, досліджуючи його історію. Його дитинство та юність пройшли в походах, експедиціях і подорожах. Олександр також мав велике серце для тварин, завжди надаючи допомогу безхатнім котам і собакам.

У 2021 році Клепіков отримав ступінь у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили за спеціальністю "Історія та археологія". Він успішно захистив магістерську роботу на тему "Дипломатична діяльність Гетьманату Павла Скоропадського". Окрім цього, Сашко виконував обов'язки судді в міжнародній асоціації зі стрільби з пістолета та регулярно брав участь у суддівстві змагань серед силових структур.

Крім подорожей, з дитинства хлопця захоплював спорт, особливо футбол. Під час гри Клепіков і отримав свій майбутній воєнний позивний "Борян". Так хлопця називали на честь його улюбленого футболіста - легендарного французького голкіпера Фаб'єна Бартеза.

Олександр вперше відвідав фанатський сектор "Таврії" у 2007 році. Саме в той рік він здійснив свій перший виїзд, а згодом їх кількість перевищила 60. Його активна підтримка команди в будь-яких ситуаціях та участь у житті футбольної спільноти зробили Клепікова впізнаваним серед фанатів не лише в рідному місті, а й далеко за його межами.

Протягом свого життя в Криму Олександр активно підтримував проукраїнські ініціативи та брав участь у різних акціях, які були націлені на протистояння "русскому блоку" та іншим проросійським угрупуванням на півострові. У 2013 році, коли розпочалася Революція Гідності, Клепіков вже займав одну з провідних ролей у фанатському русі "Таврія" та активно виступав за підписання всеукраїнського фанатського миру. Окрім цього, Олександр став ключовою фігурою у вихованні молодого покоління, яке після окупації Криму переїхало на материкову частину України. Сам же Клепіков оселився в Миколаєві.

Попри те, що "Борян" служив у війську та брав участь у бойових операціях, він не залишав осторонь своїх спортивних та футбольних захоплень. Він активно долучався до всіх значних міжнародних тріумфів команди "Бузький Ґарді", що сприяло популяризації колективу на європейській арені. Як гравець і палкий шанувальник реґбі, він разом з уболівальниками Миколаєва підтримував місцевий реґбійний клуб "Корабел".

Олександр Клепіков активно долучався до кримського опору в 2013-2014 роках, а також брав участь у революційних подіях на Майдані. На початку анексії Криму він був активним учасником протестів біля військових частин у Сімферополі та Севастополі. У ті дні місцеві патріоти та фанати намагалися протистояти ворожому захопленню Криму. Проте проукраїнському підпіллю не вдалося досягти успіху, і родина Клепікових була змушена залишити рідний край та переїхати на материкову частину України.

У 2014 році Олександр став частиною першого складу батальйону "Азов", який на той час тільки формувався. Він брав активну участь у звільненні Маріуполя в червні, а також у першій і другій операціях у Широкиному. Крім того, він сприяв звільненню таких населених пунктів, як Мар'їнка та Новий Світ у Донеччині.

Згідно з інформацією, розміщеною на порталі "Трибуна героїв", у період з 2014 по 2018 рік Олександр служив у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти. Він брав участь у всіх навчаннях і заходах Воєнно-морських сил України, виконуючи обов'язки заступника командира розвідувального взводу. Після участі в бойових діях на сході України, він підвищився до звання сержанта в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Олександр також здобув статус майстра-парашутиста, здійснивши більше 80 стрибків із різними парашутними системами.

Усвідомлюючи неминучість великого військового конфлікту, на початку 2022 року "Борян" разом із товаришами займався питаннями захисту Миколаєва. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він активно брав участь у обороні міста, організуючи роботу інженерних споруд та спільно з підрозділами територіальної оборони брав участь у бойових операціях і диверсійних акціях в регіоні.

В березні Олександр прибув до Києва, аби обороняти столицю, де брав участь в засадних і диверсійних діях в тилу ворога.

Боєць 10-го загону ГУР МО Олександр Клепіков брав участь у важливих операціях з евакуації поранених з оточеного заводу "Азовсталь". 5 квітня 2022 року о 05:20 вертоліт МІ-8 з чотирма офіцерами Головного управління розвідки вирушив на рятувальну місію для підтримки підбитого раніше гелікоптера. На підльоті до місця призначення їхній вертоліт також зазнав атаки з боку ворога. Олександр Клепіков загинув між селами Межирич і Новоселівка в Пологівському районі Запорізької області.

27 липня 2023 року в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва пройшла церемонія прощання з Олександром Клепіковим. У той же день воїна поховали на Лісовому кладовищі столиці.

Ще за життя, у 2015 році, "Борян" був удостоєний Почесного знака "Захисник Маріуполя", а згодом отримав Відзнаку Президента України "За участь в антитерористичній операції". Після його смерті Олександр був нагороджений Почесною відзнакою Миколаївської міської ради "За оборону Миколаєва" та Орденом "За мужність" III ступеня.

26 липня 2024 року вулицю Логовенка в Миколаєві було перейменовано на вулицю Олександра Клепікова. У лютому 2025 року на Дарницькому мосту в Києві з'явилося пам'ятне графіті, яке вшановує пам'ять Олександра та ще одного загиблого на фронті фаната "Таврії" Святослава Алексапольського. Обидва молоді чоловіки, уродженці Сімферополя, стали на захист столиці.