Схилімо голови. Захисник Карпат загинув, рятуючи своїх товаришів.
Щодня о 9:00 українці віддають данину пам'яті тим, чиє життя забрала війна між Росією та Україною. Сьогодні Sport.ua вшановує Олега Мазура, який обіцяв стати зіркою у футболі, виступаючи за молодіжні команди львівських "Карпат". Проте він обрав шлях служби Батьківщині, захищаючи Україну з 2019 року, і загинув у боротьбі за свободу у віці 26 років, рівно три роки тому, 19 травня 2022 року.
Олег Мазур з'явився на світ 13 травня 1996 року в селі Піски, яке сьогодні є частиною Великолюбінської громади в Львівській області. Він отримав освіту в Львівському державному університеті фізичної культури ім. Івана Боберського.
З раннього дитинства Олег виявляв пристрасть до футболу та став випускником дитячо-юнацької спортивної школи "Карпати" № 73. Його тренерами були Олег Бойчишин і Валерій Горячий. У 2009 році Мазур здобув перемогу на традиційному турнірі, присвяченому пам'яті Володимира Вараксіна. До досягнення 17 років він грав за львівські "Карпати", а пізніше став частиною аматорських команд "Галичина", "Звенигород", "Лапаївка" та "Рудно".
"Олег мешкав на Сихові. Був приємним у спілкуванні. Відзначався добротою та дружнім ставленням до колег, тренерів і вчителів школи. Мазур у нашій команді грав на місці центрального оборонця і подавав надії. Проте доля зіграла злий жарт і йому довелося виступати за команди обласного рівня", - каже Олег Бойчишин.
У 20-ти річному віці Олег Мазур вступив до лав Збройних сил України в складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, був учасником бойових дій ще до повномасштабної війни, коли у 2019-му став розвідником-снайпером 132-го окремого розвідувального батальйону десантно-штурмових військ ЗСУ.
"Олег присвятив своє життя службі у війську, - згадує його мама, пані Марія. - Як тільки він визначив свою мету, то вже нічого не могло його зупинити, дуже впертий був. І водночас добродушний - завжди прагнув допомогти іншим. Його запрошували служити в охороні Президента, але він відмовився. Щодня телефонував із фронту, ніколи не скаржився, завжди намагався нас заспокоїти, запевняючи, що з ним усе гаразд і скоро приїде у відпустку."
17 травня 2022 року Олег востаннє зв’язався з батьками, повідомивши, що вирушає на важливе завдання. Він загинув 19 травня під час бою в Ізюмському районі Харківської області.
Олег знайшов вічний спочинок на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові.
7 квітня 2023 року Президент України підписав указ, згідно з яким Олег Мазур був посмертно удостоєний ордена "За мужність" III ступеня.
У Вінниці на честь Олега Мазура перейменували частину вулиці Івасюка.
Олег був товаришем сноубордиста Михайла Харука, який здобув першу та єдину золоту медаль для України на 31-й Всесвітній зимовій універсіаді-2023, що відбулася в американському Лейк-Плесиді. Михайло присвятив свою перемогу пам'яті загиблого Героя.
"Цю медаль я присвячую своєму другові, снайперу Олегу Мазуру. Олег, який у минулому був спортсменом, tragically загинув під час засідки в Ізюмі, героїчно прикривши відхід своїх побратимів. Немає більшої любові, ніж та, що виявляється в готовності віддати життя за друзів. Олег завжди підтримував мене під час тренувань, даючи цінні поради ще до того, як я став чемпіоном світу серед юніорів. На Універсіаді в Лейк-Плесиді я кожного разу згадував про тебе, друже, перед кожним заїздом. Тому ця нагорода – для тебе, Олеже", - написав у соціальних мережах Михайло Харук.
