СІНЧУК: "Моя мета – фізично підготуватися до молодіжного чемпіонату світу U-20."
Український нападаючий Геннадій Синчук, який виступає за канадський клуб "Монреаль", поділився своїм досвідом адаптації в MLS:
Я спілкуюся з тренерами молодіжної збірної, підтримую контакт з Володимиром Єзерським і Дмитром Михайленком. Які питання найбільше їх цікавлять? Найчастіше запитують про рівень підготовки, атмосферу тренувань та мій стан. Чи планую вирушити в збірну з-за океану? Подивимося. Сподіваюся, що так. Моя мета – повністю адаптуватися і фізично підготуватися до чемпіонату світу.
Інколи я спілкуюся з Владом Крапивцовим, який виступає за іспанську команду Жирона. Також регулярно підтримую зв’язок з багатьма іншими гравцями, з якими зустрічався в збірній.
Рівень підготовки молодих українських футболістів? У всіх командах, звісно, по-різному. Але зараз в Україні справді робиться акцент на розвиток молоді. Багато клубів над цим працюють. Та й сам футбол змінюється - з'являється все більше молодих гравців. Тому для України важливо розвивати цей напрям.
Цілі на найближчий час? Повністю адаптуватися, фізично підготуватися до чемпіонату світу, показати з командою хороший результат.
Наскільки оперативно вирішилося питання мого переходу з Металіста до Монреалю? Якщо бути відвертим, я навіть не підозрював, що відбувається зміна. Я готувався до нового сезону з Металістом, і раптом мені повідомили, що я переходжу в іншу команду.
Прощання з Металістом? Це була неймовірно важка подія. Ця команда для мене стала справжньою родиною. Ми разом пройшли багато, і до сих пір підтримуємо дружні стосунки. Але я усвідомлював, що настав час рухатися вперед. Це – нова можливість. Звісно, ми продовжимо спілкуватися, майже щодня телефонуємо один одному. Хоча різниця в часі інколи ускладнює спілкування — я повертаюся з тренування, а вони вже готуються до сну. Але я намагаюся знаходити час, і вони також.
Тут спілкування англійською – це звичайна справа. Хоча багато людей знають французьку, англійська є мовою, якою користуються всі. Навіть у роздягальні домінує англійська. Щодо мого рівня англійської – так, він значно покращився. Я без проблем спілкуюся з хлопцями. Проте у американців свій акцент, і іноді буває складно їх зрозуміти.
Наскільки комфортно в Канаді? Так, мені тут подобається. Наприклад, Монреаль, де я живу, іноді чимось нагадує мені Київ. На мою думку, це найкраще місто в Канаді. Але водночас є відчуття, що це не Україна - коли розумієш, що тебе оточують не українці, з'являється певна внутрішня дистанція. А от коли приїжджаю у рідний Харків - відчуваю, що це справді моє найкраще місто.
Тут дійсно є велика українська громада, але я поки що ні з ким не познайомився. У моїй команді, на жаль, немає українців, навіть тих, хто хоча б трохи пов'язаний з Україною. Я відвідав Монреаль, а також Торонто і Оттаву — це надзвичайно красиві міста. Щодо погоди: коли я прибув, це було приблизно в березні, і снігу було дуже багато, було холодно. Проте для футболіста це суттєво впливає на твоє відчуття.
