Сокільницькі "камені джунглі": без шляхів, без мощення, без пішохідних доріжок...

Кількість жителів Сокільників має потенціал збільшитися з 8 до 50 тисяч осіб.

У 2020 році, під час протестів сокільчан біля Львівської обласної державної адміністрації, люди вимагали створення окремої Сокільницької територіальної громади разом із селищами Басівка і Годовиця. Головним аргументом їхнього опору було бажання уникнути входження до Львівської МТГ, адже вони побоювалися, що мер Садовий перетворить Сокільники на район з хмарочосами. Проте, реальність виявилася іншою: девелопери активізували забудову на території Сокільницької громади. Таким чином, сокільчани, на жаль, отримали те, чого так не хотіли.

У квітні цього року між вла­дою Львова і Сокільників спалах­нув "соцмережевий конфлікт". Тригером стало бажання забу­довників звести п'ять кварталів багатоповерхівок неподалік ае­ропорту "Львів". Міський голо­ва Львова Андрій Садовий на­звав це "найбільшою земельною аферою за останні десятиліт­тя". Внаслідок цієї "афери" насе­лення Сокільників може зрости з 8 до 50 тисяч мешканців.

"Це фактично новий район­ний центр -- але абсолютно без жодної необхідної інфраструк­тури! -- обурювався Андрій Са­довий. -- Нові мешканці ново­будов користуватимуться всіма благами Львова. Весь тягар інф­раструктури ляже на нашу гро­маду: перевантажені дороги, інженерні мережі на межі техно­генних аварій, транспортний ко­лапс -- усе це стане неминучою реальністю Львова, якщо рішен­ня ухвалять".

"Хтось вирішив одним ударом вдарити у спину -- забудувати те­риторію поруч з аеропортом, -- писав пан Садовий. -- Будь-яка дія сокільницького генплану з та­кими намірами вбиває розвиток львівського летовища. І знищує перспективу Львова як мегапо­лісу. Ми з міста перетворюємось на велике село. Користуючись тим, що в країні війна і всі спец­служби зайняті фронтом, дея­кі ділки вирішили нажитися. Уже йдуть торги -- хто і скільки має заплатити за землю під забудо­ву. Це -- не про розвиток. Це про знищення. Це -- злочин".

Голова Сокільницької сільської ради Тарас Сулимко не залишився осторонь і відповів детальними постами у своїх соціальних мережах. Він нагадав про важливу роль Сокільників у розвитку аеропорту Львова перед чемпіонатом Євро-2012, коли громада надала необхідні земельні ділянки. "Внесок Сокільницької громади, схоже, був забутий владою Львова, -- зазначив Тарас Сулимко. -- Спостерігаємо, як мер Садовий обирає шлях тиску і маніпуляцій, замість того, щоб шукати порозуміння і співпрацю. Напередодні сесії Львівської міської ради в деяких медіа знову з’явилися неправдиві повідомлення про розвиток Сокільницької громади".

Тарас Сулимко висловив своє обурення через те, що не отримав запрошення на сесію Львівської міської ради, яка відбулася 1 травня і на якій планувалося обговорення питань, пов'язаних із Сокільниками. Під час самої сесії слово взяла Уляна Солонюк, мешканка села Сокільники та голова громадської організації "Зручна громада".

"Є ряд рішень Верховно­го суду, ініційованих особисто мною, де ми скасували будівни­цтво багатоквартирних будинків та інших об'єктів, які шкодять ін­тересам громади, -- наголосила Уляна Солонюк. -- Коли я дізна­лась про проєкт чергових змін до генплану, була шокована тим, що 50 га землі впритул до злітної смуги планують забудувати ба­гатоповерхівками. У найбільшу зону шуму перенесли садочок та школу".

На сесії наголошувалося, що затверджений генплан Со­кільників пропонує розміщен­ня кварталів багатоквартирної житлової забудови площею по­над 50 га із майбутнім населен­ням близько 14 тисяч мешканців безпосередньо в зоні шумового впливу аеропорту. Це, за слова­ми міського голови Львова, шко­дить як інтересам аеропорту, так і розвитку Львівської громади загалом.

Журналістка видання "ВЗ" вирушила до Сокільників, щоб дізнатися про те, що там відбувається. Дістатися до цього населеного пункту, а потім і виїхати з нього, стало справжнім випробуванням. Біля Стрийського автовокзалу чотирирядна траса була настільки переповнена автомобілями, що пішки було б швидше, ніж на машині. І це не була навіть "година пік"! Що ж буде, коли тут з'явиться новий житловий комплекс на 14 тисяч жителів?

Після візиту до селища я отримала справжній "культурний шок"! Особливо різниця відчувається у порівнянні з сусідніми населеними пунктами – Зимною Водою, Пустомитами та Солонкою. Тамтешня територія виглядає охайною та організованою. Натомість у Сокільниках можна побачити квартали, схожі на "кам'яні джунглі", де немає ні одного деревця, ні місця для паркування, а також відсутні дитячі чи спортивні майданчики. Усередині цих однотипних житлових комплексів можна знайти невеличкі подвір'я з лавками та газонами, але це, в основному, призначено для пенсіонерів. А де ж тоді дітям грати у футбол?

Усі ці "хмарочоси" мають однаковий сіро-чорний відтінок. Як би сказав Шевченко, "Село, здається, потемніло...". Автомобілі мешканців запарковані на газонах під цими будівлями. Про цивілізовані місця для паркування тут не йдеться... Хто ж захоче оселитися в цих "кам'яних джунглях", де, умовно кажучи, немає простору для маневру? Мені підказали, що це молоді сім'ї, які прагнуть придбати доступне житло.

Наступний крок – це ще більше. У Сокільниках ситуація з дорогами жахлива: тут відсутні нормальні проїзди, бруківка, а навіть тротуари. Місцеві мешканці змушені пересуватися по проїжджій частині. На головній вулиці Січових Стрільців один із забудовників витрачає власні кошти на будівництво Хресної дороги. Чи дійсно вона є невідкладною в умовах війни? Чому б цьому забудовнику не зосередитися на створенні тротуарів?

Поблизу вулиці Героїв Майда­ну мені показали засипану ще­бенем дорогу. Виявляється, це траса, яка мала сполучати львів­ську вулицю Стрийську із Сокіль­никами ще до Євро-2012! Від­тоді і стоїть. А сокільчани пішки пробираються через манівці і хащі до вулиці Стрийської.

Не видно у Сокільниках і дитя­чих садочків. Торік тут відкрили один дитячий садок, який буду­вали понад дванадцять років. Це не вирішує проблему, бо біль­шість малечі батьки відвозять до львівських садків. Не бачила я в Сокільниках і великих продук­тових магазинів. Таке вражен­ня, що місцеві завантажуються продуктами у Львові чи на в'їзді у село. Зате бачила дві руїни ко­лишніх шкіл на центральній вули­ці Січових Стрільців.

Бачила я і скандальну тери­торію поблизу аеропорту, ту, що хочуть забудувати. Зараз там суцільні чагарники. Сокільча­ни розповідають, що тут здав­на були людські землі, але деве­лопери протягом декількох років по шматочках скуповували їх. Усіх запевняли, що там буде "ло­гістика".

Мій співрозмовник поділився, що у нього залишалася частина батьківської землі на цій території. Він не збирався її продавати, але його почали активно переконувати. Коли він запитав, навіщо потрібна земля, йому відповідали, що планують звести великі промислові склади для подальшої оренди, що принесе прибуток для села. "Я навіть не міг уявити, що хтось має намір будувати житлові комплекси, – розповідає пан Іван. – Якби я знав їхні справжні наміри, ніколи б не погодився на продаж землі". Коли всі ділянки були скуплені, стало відомо, що на цій території планують звести величезний житловий район!

Весь населений пункт знаходиться в межах шумової зони аеропорту. Навіть у теперішній час, коли аеропорт не функціонує, час від часу над домами пролітають вантажні літаки на невеликій висоті. Раніше тут забороняли зводити навіть двоповерхові споруди, а сьогодні ж з'являються нові висотні будівлі...

Ми провели бесіду з Тарасом Сулимком, головою села Сокільники.

Якщо ми зробили щось протизаконне, нехай звертаються до суду. Місцева влада не має повноважень втручатися у питання забудови. Це не комунальні території Сокільницької сільської ради, а приватні земельні ділянки, які мешканці отримали у 90-х роках минулого століття після розподілу колгоспних земель. Сільська рада повинна підтримувати інтереси жителів нашої громади. Ми є добрими сусідами зі Львовом, готовими до діалогу та співпраці.

-- Ще немає ніякого будів­ництва, тільки розмови йдуть. Скільки себе пам'ятаю, з Сокіль­ників завжди було важко виїхати чи заїхати. Там завжди страшен­ні "корки". Ми пропонували вирі­шення цього питання: хотіли зро­бити транспортний хаб, який би "перехопив" громадський тран­спорт, який в'їжджає у Львів. Ба більше -- ми виділили для Льво­ва кошти на трамвайний парк, щоб своє депо могли перене­сти ближче до Сокільників. На сьогодні ми не зробили жодно­го транспортного колапсу для Львова. Колапс для Львова зро­бив сам Львів. Колишні заводські території вони мали би перетво­рювати на зелені громадські про­стори, парки. Натомість забудо­вують їх багатоповерхівками.

Ми маємо спільні ініціативи з містом Львовом, які прагнемо втілити в життя. Серед них – проект з очищення озера Глинна Наварія та створення відпочинкової зони навколо нього. Згідно з генеральним планом Сокільників, заплановано три великі парки та кілька менших зелених територій. Це десятки гектарів землі, які ми виділили під реалізацію цих парків у майбутньому.