Сотні змагань і більше 50 нагород: незвичайні досягнення офіцера ССО.

Навіть у часи повномасштабного конфлікту спорт залишається важливою складовою життя військових Збройних Сил України. Залучення до різних спортивних заходів не лише покращує фізичну підготовку, а й підвищує моральний дух наших захисників.

Офіцер Сил спеціальних операцій Віктор Шевченко, що є одним із керівників 5-го центру рекрутингу ССО ЗСУ, має різнобічний досвід як колишній юрист, активіст та учасник АТО. Він наразі активно займається підбором кандидатів до елітних військових підрозділів ЗСУ та вирішенням питань реабілітації військовослужбовців через спорт. Участь у престижних легкоатлетичних змаганнях стала для нього давньою традицією; загалом він взяв участь у близько ста стартів у різних країнах світу.

- Із 2016 року намагаюся не пропускати забіги на різні дистанції - від одного кілометра до марафону. Переважно в Україні, але також змагався у США, Шотландії, Чехії, - розповідає військовий. - Утім, зізнаюсь, наші заходи, особливо в такий важкий для країни час, чіпляють найбільше. Приміром, відзначу дуже креативний і патріотичний підхід організаторів останнього Київського марафону Незламності в жовтні минулого року.

Перед кожним забігом між стартовою стрічкою та учасниками були вільні п'ять -- сім метрів. Це умовне місце для військових, які могли бігти разом з нами, але вони віддали життя за Україну. А перед самим марафоном після стартового пострілу учасники нікуди не рушили. Усі оплесками привітали уявний старт військових-марафонців, кого вже з нами немає. Відзначу, що лише з нашого столичного бігового клубу загинули 12 побратимів. Тому всі забіги особисто я завжди присвячую їхній пам'яті. Після кожного змагання, в якому точно брали би участь Побратими, беру додаткових дві медалі, передаю сім'ям та вшановую таким чином пам'ять про Героїв.

А чого вартує традиційний "Забіг свободи" на підтримку звільнення українців, військовослужбовців і цивільних, з російського полону. Ми з побратимами і колегами-ветеранами завжди користуємось можливістю поспілкуватися з батьками і дружинами наших героїв, сказати кілька обнадійливих слів, а ще -- в черговий раз звернути увагу спільноти на проблему звільнення українських полонених.

В цілому, такі заходи є підсумком нашої активної громадської роботи протягом багатьох років. Наприклад, Всеукраїнський забіг на підтримку загиблих захисників і захисниць "Шаную воїнів, біжу за Героїв України" минулого року відбувся вже в сьомий раз.

Під час забігу кожен учасник має пройти вибрану дистанцію (2 км, 5 км або 10 км), маючи на футболці ім’я знайомої або незнайомої особи, яка загинула в боротьбі за незалежність України після 2014 року. Крім того, учасники повинні поділитися історією життя цього захисника чи захисниці, використовуючи відповідні теги в соціальних мережах. Цікаво, що з часом географія цього заходу розширилася — тепер він охоплює майже 40 країн світу, виходячи за межі України.

До речі, у 2021 році, коли забіг відбувався на Хрещатику, всі підрозділи ССО, в яких я маю честь служити, відправили своїх представників для участі в цьому заході.

- Як часто організовують забіги для ветеранів, і які з них вважаються найпрестижнішими?

Всі члени нашої спільноти пережили війну: деякі демобілізувалися через проблеми зі здоров'ям, інші досі виконують свої обов'язки. Багато з них мають ампутації та контузії. Наша мета не полягає в тому, щоб встановлювати рекорди, хіба що кожен для себе особисто.

Нас об'єднує голова Громадської ради спортивної реабілітації захисників України Вадим Свириденко. Це справжня легенда, людина з непохитною силою духу, яка, незважаючи на серйозні травми, докладає неймовірних зусиль для допомоги пораненим військовим та ветеранам. Він також із задоволенням бере участь у тренуваннях та забігах, легко долаючи дистанцію в десять кілометрів.

Тричі на тиждень займаємося на стадіоні "Динамо" імені Лобановського. Я особисто відповідаю за київський осередок, але знаю, що в Луцьку, Одесі, Львові теж активно діють клуби ветеранів. Бігають, плавають, грають у футбол та хокей.

Щодо престижності стартів, то для кожного виміри різні. Особисто для мене найбільш знаковими є марафон морської піхоти в США та марш-кидок у Шотландії.

Будь ласка, поділіться цим більш докладно.

Пробігти марафон (42 км 195 м — примітка авт.) у Вашингтоні стало справжнім випробуванням, подібним до фіналу Олімпійських ігор для професійного атлета! Особливо вразило, з якою пошаною в США ставляться до ветеранів війни — вони дійсно є Героями Нації.

Наше подорож тривало приблизно тиждень, за цей час ми відвідали безліч екскурсій та зустрічей. Основною подією став забіг, в якому взяли участь близько 50 тисяч учасників з різних куточків світу. Маршрут проходив повз Капітолійські пагорби та Білий дім — атмосфера була просто неймовірною!

Також ми відвідали Арлінгтонські пагорби - головний військовий меморіальний комплекс, де поховані воїни, які захищали демократію і свободу Сполучених Штатів. Мушу сказати, що цей національний цвинтар виглядає як дуже потужний об'єкт вшанування пам'яті. Він без перебільшення вражає своєю меморіальною величністю. Піймав себе на відчутті, що бути там похованим -- велика честь. Інститут шанування військовослужбовців та ветеранів у нашій країні поки на стадії становлення, тож у цьому плані є в кого переймати досвід...

Що стосується мого досвіду в бігу, я вже пройшов два марафони. Це справжнє випробування для тіла та тест на витривалість. Для участі в таких заходах необхідна ретельна і тривала підготовка, тому доцільно звернутися до кваліфікованого тренера, який допоможе скласти детальний план тренувань.

Щодо Шотландії, то тут відбувся трейловий забіг за участю військових з приблизно 20 країн, що включав три дистанції: 35, 56 та 85 кілометрів. Учасникам довелося подолати круті підйоми, перетинати річки і долати багнюку, часто під дощем. Я підтримував побратима з серйозною ампутацією нижньої кінцівки на дистанції 35 кілометрів. Це був справжній виклик і водночас стимул повернутися до активного життя — головна мета нашої діяльності поза основною службою. Варто зазначити, що більшість членів нашої команди — це діючі військові.

- Вікторе, у вашій особистій колекції - понад 50 медалей учасника різноманітних стартів. Із чого розпочалося захоплення бігом, яке з часом стало невід'ємною частиною життя?

Я займаюся легкою атлетикою з 2018 року. Мене насамперед захоплює сам процес тренувань, спілкування з однодумцями та можливість спостерігати за тим, як люди поступово зміцнюють своє тіло і формують сильний характер.

Першим досвідом було запрошення на "Ветеранську десятку" в рамках Київського марафону. Я як голова київського осередку Громадської ради спортивної реабілітації захисників України зацікавився цим питанням, і в рамках підготовки до забігу наша спілка влаштувала тренування з побратимами. Майстер спорту, фахівець із фізкультурно-спортивної реабілітації Наталія Крушинська залюбки погодилася взяти над нами шефство, підготувала зручну програму, адаптовану під можливості. Місце тренувань -- НСК "Олімпійський", що надавало нам солідного статусу, а з ним -- відповідальності.

Іноді на наші тренування приходило до 50 учасників. Нам вдалося сформувати чудову спільноту однодумців, для яких спорт став спільним зв'язком. Ми успішно взяли участь у "Ветеранській десятці", а згодом отримали запрошення від організаторів забігів з інших міст. Кількість тренувань зросла з одного на тиждень до чотирьох, і військові із задоволенням приводили своїх дружин і дітей, створюючи чудове спортивне ком'юніті. Сьогодні ми поєднуємо рекрутинг та спорт у своїй діяльності. Ми запрошуємо майбутніх військовослужбовців на тренування з метою підготовки тіла та духу до служби у спеціальних військах. Ця підготовка на практиці демонструє відмінні результати для рекрутів!

У повсякденному житті ви були юристом, активно брали участь у суспільних ініціативах та надавали підтримку військовим. Які обставини спонукали вас до вступу в ССО?

- Ще юнаком проходив строкову службу, набув бойового досвіду в АТО, під час захисту України. У 2016 році демобілізувався. Працював директором Київського міського палацу ветеранів. На цій посаді було реалізовано безліч проєктів з підтримки ветеранів, запущено близько 20 гуртків різної направленості, надавали військовим юридичні консультації, допомагали облаштуватися в цивільному житті. Напевно, кожен знає про музичний фестиваль "Пісні, народжені в АТО", були різноманітні спортивні проєкти. Моїм заступником працював Михайло Максіян -- друг, на якого можна було покластися в будь-яких ситуаціях. Чудовий спортсмен, батько та чоловік. Разом із ним у перший день повномасштабної війни пішли на фронт. На жаль, Міша, очолюючи бойову групу, загинув під час виконання бойової задачі на Запорізькому напрямку. Честь!

Під час однієї з операцій я зазнав поранення, яке вимагало тривалого періоду реабілітації. Після відновлення я вже не міг служити на передовій поруч із молодшими товаришами, хоча прагнення бути корисним Україні та, зокрема, Силам спеціальних операцій, не полишало мене. Тоді я згадав про свою діяльність в адвокатському об'єднанні і вирішив відповісти на запрошення стати юридичним консультантом у юридичному відділі, а згодом долучився до процесів рекрутингу.

Пробачте, але чи могли б ви поділитися інформацією про те, як відбувається набір до вашого військового підрозділу? Яким чином відбираються кандидати для служби в Силах спеціальних операцій? Багато хто вважає, що служба в цій сфері доступна лише для обраних, які володіють винятковими фізичними можливостями та чудовим здоров'ям...

Якщо ви відвідаєте один з наших офісів у столиці, на рекламних банерах ви зможете побачити ключове послання: "Можливо, саме ти - це ССО?!" Головним аспектом для потенційного кандидата є бажання бути корисним своїй країні, здатність до саморозвитку та здобуття нових знань і вмінь, а також проходження медичної комісії та відповідність встановленим критеріям.

Звісно, що претенденти, які бажають приєднатися до лав ССО, повинні розуміти, що у нас легко не буде. Буде важко, але цікаво. Тільки так -- пересилюючи самого себе, стаючи кращими та сильнішими щодня, ми можемо виховати справжнього спецпризначенця.

Скільки людей зрештою вирішують вступити до лав мобілізованих або підписати контракт?

- Таких вже чимало. Наразі маємо три локації 5 центру рекрутингу ССО -- в Києві, Дніпрі та Хмельницькому, працює всеукраїнський кол-центр, сайт, соціальні мережі. Жодне звернення не залишається поза увагою. Наші фахівці, чимало з яких пройшли через бойові дії та мають великий досвід у військовій сфері, максимально інформативно відповідають на кожне запитання, у разі виникнення проблем надають всебічну допомогу, в тому числі і юридичну.

З новими кандидатами ми проходимо всі етапи: від заповнення первинної анкети до вибору посади, оформлення документів, навчання та зарахування до підрозділу. Зазвичай до нас звертаються цивільні особи, які не мають військового досвіду, але прагнуть знайти своє місце в Спеціальних Силах. У цей складний для країни період вони бажають внести свій вклад у підтримку Збройних Сил України та своєї Батьківщини.