Танець загибелі перед нацистами: Історія життя, гри та смерті Матіаса Сінделара.

Сьогодні ми святкуємо 123-ю річницю з дня народження, ймовірно, першої футбольної легенди.

І справа не тільки у тому, що відбувалося на полі.

Матіас Сінделар жив, як належить селебріті - вигідні контракти, дружба з богемою, бізнес, казино і все нові подружки.

Лідера Австрії шанували і цінували не лише в його країні, а й за її межами, поки не настала епоха нацистської анексії, яка перетворила його мирне життя на справжнє пекло.

Чемпіон розповідає історію, як футбол чи не вперше став чимось більшим за просто спорт.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

У віруваннях, що мають істинну суть, завжди існує певна вартість.

Їх запросили виступити у театральній постановці, а не в спортивному поєдинку. Кожному з них окремо роз’яснили, що потрібні результати 1:1 або 2:2. Перемога категорично заборонена.

Так в чому ж справа тоді?!

Це сталося в квітні 1938 року, коли Німеччина щойно завершила анексію Австрії, і Йозеф Геббельс вирішив влаштувати дружній "матч возз'єднання" між агресором і його жертвою.

Ба більше, він ще й приїхав його подивитися.

Давно його так не принижували.

На початку 35-річний капітан австрійської команди Матіас Сінделар вирішив не надягати форму "Остмарк", наполігши на використанні кольорів незалежної Австрії. Коли ж матч розпочався, ця ветеранська зірка почала демонструвати свою майстерність, безжально обігруючи слабшу команду Рейха, проходячи повз двох-трьох опонентів і не реалізуючи прості моменти в порожні ворота.

Глядачі спочатку злякано перезиралися, а тоді почали гиготіти. Над стадіоном залунало дедалі гучніше: "Австрія! Австрія!"

Геббельс та його оточення втратили барву.

Врешті-решт, після паузи, Сінделар знову показав свою майстерність - він обійшов двох суперників і влучив у нижній кут воріт. Лише за хвилину його партнер Карл Сеста вразив німецького голкіпера, пробивши м'яч прямо з центру поля.

Вони не планували здаватися, тому зустріч закінчилася з рахунком 2:0.

Після фінального свистка Сінделар наблизився до ложі з нацистами, щоб виконати віденський вальс.

Паперовий чоловічок усвідомлював, що його рішення не залишиться без наслідків, але, незважаючи на це, вирішив діяти саме так.

О, про це ходило стільки чуток!

З достовірних джерел відомо, що батьки Сінделара, походячи з Моравії, переїхали до Відня ще за часів імператора, коли Матей, як його тоді називали, лише починав робити свої перші кроки.

Вони проживали в робітничому районі Фаворітен. А потім, коли розпочалася Перша світова війна, батька Матіаса вбили на італійському фронті. У 14 років він став головою сім'ї і змушений був влаштуватися на роботу.

Хтось стверджував, що бачив його в ролі асистента механіка.

Інші — ті, хто переслідував його, коли він витягував гаманці з кишень заможних жителів Відня.

Лише один бог відомо, де прихована істина.

У 1918 році Сінделар вже виступав за віденську команду Герта, а до 1924 року здобув таку популярність, що його запросив один із найвідоміших клубів Відня — Вінер Аматор, який згодом став відомий як Аустрія.

Уже в той час Матіас вирізнявся своєю неповторністю, незалежно від обставин.

Першим спортсменом, який знову ступив на поле після травми меніска, став завдяки таланту хірурга Ганса Спіца, який є запальним прихильником цього гравця.

Перший форвард, який не виділявся ні фізичною статурою, ні силою, а мав лише талановите дриблінг, чудове поле зору та вміння виконувати передачі в один-два дотики. Ніхто не демонстрував подібного стилю гри до Сінделара, і лише через два десятиліття після його епохи з'явилися його наслідувачі.

"У певному сенсі, його ноги наче жили власним життям, завжди вражаючи непередбачуваністю. Кожен гол Сінделара був немов завершальна нотка, що дозволяла глибше зрозуміти історію та насолодитися загальною композицією," - з захопленням зазначав театральний критик Альфред Полгар, один із тих, хто охрестив його Der Papierene через його витончену статуру та грацію.

Тим часом для працівників з Фаворітена він був просто "Сінді" — їхнім молодим товаришем, який зміг вирватися на свободу.

І ось так він існував - на межі двох реальностей.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Іншого такого футболіста не було в усіх 35 клубах Відня.

Міжвоєнна Австрія загрузла в кафкіанській бюрократії, і була негостинним місцем для бідноти, поки в елітних кав'ярнях сперечалися про високе найкращі уми епохи - психолог Фрейд, драматург Шніцлер, економіст Гаєк, композитор Фрулінг.

Там же знаходився і Гуго Майсль - ймовірно, перший теоретик футболу, якого справедливо можна назвати "генієм".

Він-бо точно знав, як побудувати ідеальну команду із хлопців, яких бачив у Відні щодня. Одну мав біду - Сінделар постійно "заважав", бо прагнув більше свободи, імпровізації.

У 1930-му Майсль плюнув і вигнав бунтаря геть, проте за рік вимушено повернув.

"Суперечка була в кафе "Ринг", де Гуго загнали в глухий кут його друзі з числа віденських інтелектуалів", - писав Девід Голдблатт.

Ну, і тоді ж заради Матіаса Гуго вигадав революційну схему 2-3-1-4, аби зірка відійшла з позиції центрфорварда і вела гру з глибини. До цього матчі були рваними, розриви між лініями вражали уяву. Хід Майсля вперше зробив гру плавною - і шокував тим континент.

Їх охрестили Вундертім, оскільки в 1931-32 роках австрійська команда досягла вражаючого результату, здобувши 14 перемог підряд. Серед їхніх тріумфів слід відзначити розгроми Шотландії з рахунком 5:0, Німеччини з рахунками 5:0 та 6:0, а також Швейцарії з рахунком 8:1.

Паралельно вони здобули Кубок Центральної Європи. У ключовому матчі з Італією Сінделар забив двічі, а Джузеппе Меацца - лише раз.

У грудні 1932 року Австрія прибула на "Стемфорд Брідж", щоб зустрітися з непереможною на той момент Англією. У Лондоні та Відні заводи й фабрики зупинили свою роботу, оскільки всі були занурені в прослуховування матчу по радіо. Лондонська преса описувала цю подію як "суміш імпресаріо, тренера та Муссоліні".

"Одне його слово - і гравці вже роблять те, що їм не подобається".

Гуго ж вирішив провести час у розмовах з тренером Арсенала Гербертом Чепменом, який є автором тактичної системи WM.

Він вважав, що захисна стратегія не дає змогу реалізувати весь потенціал наших найкращих талантів. Я ж відповів: "Послухай, Гуго, це працює. Має свої результати. Ми, англійці, настільки повільні, що це може зайняти роки".

Зрештою, так і вийшло.

Того дня Англія святкувала перемогу з рахунком 4:3, адже практичність часто переважає над естетичними аспектами.

Тим не менше, віденська еліта - усі ці художники, письменники, філософи все одно раділи. Це був їхній футбол і справді їхня команда - плоть від плоті міста.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Сінделар з часом потоваришував з багатьма із них, став частиною тусовки.

За межами футбольного поля він славився як завзятий ловелас, постійно відвідував казино і користувався щедрими рекламними угодами з брендами костюмів, автомобілів та ювелірних виробів. Його популярність сягала навіть США!

Якщо узагальнити, то Сінді жила в розкошах та вишуканості.

Лише одна проблема залишалася – епоха, що його народила, повільно зникала в безвість.

У 1934 році в Австрії стався переворот, в результаті якого новим президентом став Дольфус. Він почав орієнтуватися на Муссоліні, а не на Францію і Британію, як це було раніше.

У тому ж 1934-му Вундертім приїхала до Дуче на Мундіаль, проте у старті залишилося тільки 5 гравців із тих, що рубалися з Англією на "Стемфорді". Герої 1920-х постаріли, а нові ще не набралися досвіду.

Паси Сінделара дотягнули Австрію до півфіналу, проте вже там Матіасу у хворе коліно в'їхав Луїс "Костолом" Монті. Мабуть, то був перший і єдиний ЧС, де господарям дозволяли все.

Італія хотіла перемогти за будь-яку ціну - і отримала це.

Таким чином, епоха Вундертім де-факто підійшла до кінця.

У 1936-му Сінделар ще раз виграв з Аустрією Кубок Мітропи - і це був його остаточний, фінальний акорд.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

На час Аншлюсу Сінді виповнилося 35 років, і більша частина її кар'єри вже залишилася позаду.

155 голів у чемпіонаті, 26 голів в 43 матчах за збірну, 5 Кубків Австрії, 2 Кубки Мітропи - Сінді точно входив до топ-5 найвпізнаваніших людей у Відні.

Авжеж, нацисти вийшли на нього одразу.

Після загибелі Майсля у 1937 році Сінделар став найвпливовішою фігурою у австрійському футболі. Його дружні стосунки мали миттєвий ефект у легітимізації Аншлюсу на футбольних аренах.

Крім того, Гітлер, Геббельс та їхні спільники сподівалися, що австрійська команда допоможе їм здобути перемогу на чемпіонаті світу 1938 року.

Наївні!

Вундертім став не лише футбольним, а й культурним феноменом, який сформувався на абсолютно інших принципах. Лідери команди, такі як Антон Шалль, Карл Цишек та Йозеф Смістік, були відхилені, а Вальтер Науш, інтелектуал і поліглот, який був одружений з єврейкою, взагалі покинув країну і оселився у Швейцарії.

Що стосується Сінделара, то він не лише відмовився, а й зухвало проігнорував усі нововведення.

Коли президента Аустрії Міхла Шварца, який займав цю посаду багато років, усунули з клубу, Паперовий чоловічок вирішив висловитися на очах усіх присутніх:

"Новий президент заборонив з вами розмовляти. Але знайте, ви завжди можете покластися на мене, докторе".

Коли у єврея Леопольда Дріля, знайомого Сінделара, відібрали кафе, Сінделар вирішив допомогти. Він прийшов і заплатив 20 тисяч марок — навіть більше, ніж вартість закладу, щоб забезпечити еміграцію родини друга в безпечніше місце.

Поки Відень обвішував двері антисемітськими знаками, Сінді в себе вдома їх знімав.

Щовечора близько половини його гостей становили євреї, яких більше ніхто не хотів приймати.

І той рух...

Матіас не красувався і не набивав ціну, а лише продовжував жити й грати за власними правилами. Не піддався страху, не зрадив собі.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Очевидно, що це не могло продовжуватися вічно.

Вже 23 січня 1939-го друг помітив, що Сінді давно не виходить на вулицю.

Коли він зламав двері квартири на Аннагассе в центрі Відня, Матіас вже був мертвий у своєму ліжку поруч із останньою коханкою Камілою Кастаньйолою, яку вважають єврейкою.

Офіційна причина - отруєння чадним газом. Кажуть, що каструля з молоком перевернулась і загасила вогонь.

Звісно, ніхто цьому не вірив.

Якщо це можна назвати розслідуванням, то воно тривало два дні, після чого справу закрили.

У 2003 році в документальному фільмі BBC, присвяченому постаті Сінделара, Егон Ульбіх поділився історією про те, як чиновника, відповідального за реєстрацію смерті, підкупили, щоб той визнав її нещасним випадком. Завдяки цьому Матіасу організували державні похорони. В іншому випадку, його могли б визнати самогубцем і поховати безіменним.

Коли Сінді ховали, на вулиці вийшли понад 20 тисяч людей - і чимало з австрійськими прапорами. Як писав потім Робін Штаммер: "То був перший і останній мітинг Відня проти нацистів".

Далі, аж до 1945-го, була одна пітьма.

Як і в інших частинах своєї жахливої імперії, в Австрії нацисти розгорнули механізм масового знищення.

У людини завжди є вибір - і Матіас свідомо обрав не бачити цих жахіть.

Який футбол? Він може здаватися поза політикою, тільки якщо ви самі в це щиро вірите. Але Сінді був занадто розумний, щоб піддаватися таким ілюзіям.

"Добрий Сінделар залишив місто, в якому його дитинство та гордість завжди були з ним. Він був настільки тісно пов'язаний з Віднем, що його смерть сталася в той момент, коли це сталося", - зазначив Полгар у некролозі, опублікованому вже в новій, вільній Австрії.

Десь шкода, що Паперовий чоловічок її не побачив, вона б йому сподобалась.