"Туран користується найбільшим повагою в команді": Аліссон про вражаючий початок Шахтаря та зауваження від Сікана - ЕКСКЛЮЗИВ.

Шахтар готується до старту УПЛ та кваліфікації Ліги Європи в Словенії, а саме в Брдо, що неподалік Любляни. Саме там ми і зустрілися з Аліссоном, який охоче відповів на запитання Футбол 24.
Бразильський вінгер прийшов разом із перекладачем. Наша розмова тривала близько 40 хвилин. Під час бесіди я увесь час забувала, що Аліссону лише 19 років. Він справив враження серйозного, впевненого у собі гравця. Також бразилець дуже привітний і ввічливий.
Час від часу Аліссон відволікався, бо повз нас проходили його одноклубники. Він вітався із ними, розпливаючись променистою усмішкою.
Переможець Ліги чемпіонів та фіналіст світового чемпіонату відвідав тренування команди Шахтар - ФОТО
Привіт, Аліссоне! Ми знаємо про тебе не так вже й багато, тож поділися, будь ласка, як розпочалася твоя кар'єра і які були твої перші кроки у світі футболу.
Важко згадати точний вік, коли я вперше ступив на футбольне поле. Це сталося досить рано. Як і багато бразильських хлопців, я почав грати на вуличних майданчиках, де ми змагалися між собою. Приблизно у віці семи або восьми років я потрапив до складу професійного клубу, а після 13 років переїхав до Атлетіко Мінейро. Саме тоді я залишив свою родину, а в 19 років перейшов до Шахтаря.
- А як щодо твого дитинства? Яким воно було?
У моїй родині багато людей. Ми шестеро дітей: троє братів і дві сестри. Я виріс у Кашуейріньї, неподалік від Порту-Алегрі, де завжди було багато дітей. Вулиці були наповнені сміхом і жартами, а футбольні ігри проходили на кожному кроці. Саме там я почав свій шлях у житті.
Мене дуже пощастило, коли мова йде про футбол. Мій батько зустрів одного з колишніх професійних футболістів, який теж прагнув відправити свого сина до футбольної академії. З часом ми створили групу з пʼяти дітей, які вирушили на перегляд в Атлетіко Мінейро. Декілька з нас згодом залишили клуб, але я протримався до самого кінця. Керівництво команди помітило мої таланти і високо оцінило мою гру. Завдяки цьому мені вдалося закріпитися в Атлетіко, а потім я отримав можливість дебютувати у 16 років під час пандемії COVID-19.
Ти приїхав в Україну в дуже молодому віці — всього 19 років. В умовах воєнних дій, що тривають тут, чи не лякає це тебе?
- Ні, ніякого страху не було. Я усвідомлював, що це інша країна, інший континент, повністю відрізняються клімат, традиції, менталітет, звичаї, навіть їжа. Тому розумів, що потрібен буде час на адаптацію. Але також я знав, що в Шахтарі вже є багато бразильців, що, безумовно, полегшувало процес та звикання до нової ролі, місця.
Я також мав розмову з Даріо Срною щодо питань безпеки. Він підкреслив, що команда здебільшого перебуватиме далеко від лінії фронту, у Львові. Це вселило мені впевненість у тому, що я і моя родина будемо в безпеці. Зрештою, у Бразилії Шахтар відомий як великий клуб з багатою історією, який надає можливості багатьом бразильським футболістам для просування в кар'єрі. Я взяв до уваги всі обставини при ухваленні рішення, і позитивних моментів виявилося більше.
Як швидко ти зміг пристосуватися до Шахтаря? Перший гол ти забив у матчі проти Полісся, але згодом не потрапляв до основного складу. Чи обговорював ти це питання з Маріно Пушічем? Чи надавав він тобі якісь пояснення щодо цього рішення?
- Ні, з цього приводу ми не спілкувалися. Не було ніяких пояснень. Я був дуже задоволений опинитися в Шахтарі, мати можливість так швидко адаптуватися до команди, стилю. Попередній тренер Маріно Пушіч справді дуже допоміг мені в адаптаційному процесі, підказував, приділяв увагу. Мабуть, це було просто тренерське рішення, або конкретне ігрове бачення тренера на ту мить.
Безумовно, я відчував розчарування, особливо з огляду на те, що попередні матчі були успішними. Проте я завжди намагався не сприймати це занадто близько до душі, адже розумів, що у тренера є свої пріоритети та бачення, якого він дотримується. Моєю метою було старанно працювати на тренуваннях, розвиватися та використовувати можливості, які з'являлися в майбутньому.
Літом Шахтар провів зміну на тренерському посту. Які перші думки щодо Арди Турана?
Безсумнівно, кар'єра Турана вражає своєю величчю. Він виступав на найвищому рівні в найпрестижніших клубах світу. Його досвід заслуговує на глибоку повагу, і він є особистістю з високим авторитетом у командному колективі. За той короткий час, що він перебуває в нашому клубі, ми отримали безліч цінних знань від нього.
У Турана є чітке уявлення про роботу команди та глибоке розуміння гри, яке він здобув завдяки своєму значному досвіду. Він намагається передати ці знання нам, інтегруючи їх у нашу ігрову модель. Ми маємо великі сподівання і сподіваємося на позитивний результат в кінці сезону. Успішний старт у кваліфікації надихає нас і вселяє надію на досягнення командних цілей. Знання Арди Турана значно спрощують нашу адаптацію до його стилю гри.
- Ти можеш грати на обох флангах. Що вимагає від тебе Туран? Чи говорили ви про твою роль на полі?
Я можу грати на лівому фланзі, а також маю досвід виступів на позиції форварда. Проте, найбільше мені комфортно на правому фланзі. Щодо співпраці з Тураном, він активно підказує, особливо коли йдеться про його бачення гри. Він прагне, щоб вінгери перебували ближче до воріт суперника. Це іноді стає для мене викликом, адже тренер знає, що я люблю спуститися вглиб поля, щоб отримати м'яч.
Туран висловив свою думку щодо реакції футболістів Шахтаря на суттєві зміни в їхньому тренувальному режимі.
Його підхід має свої особливості, тому під час тренувань він акцентує увагу на тому, щоб я опинявся ближче до воріт суперника. Це абсолютно виправдане рішення, адже я розумію його логіку. Однак для цього необхідні час та адаптація. Я налаштований на розвиток і прагну цього сезону краще реалізувати свій потенціал та вдосконалити свої навички на обраному місці.
У тренера є відмінний вибір футболістів для атаки, і не завжди є можливість потрапити до основного складу. Як ти реагуєш на такі ситуації, адже більшість хоче грати на полі?
Ні, це зовсім не викликає у мене страху. Навпаки, це слугує додатковим стимулом для моєї роботи. У командах ротація – це звичайна практика. Звичайно, кожен мріє про те, щоб грати більше в кожному матчі, але важливо з повагою ставитися до конкурентів і товаришів по команді. Я впевнений, що своїм виступом на полі можу підвищити довіру з боку тренера, а завдяки важкій праці і старанням доведу, що заслуговую на місце в стартовому складі.
Які аспекти своєї гри ти хотів би вдосконалити? Які недоліки ти помічаєш у даний момент?
Я усвідомлюю, що перебуваю на початку свого шлях у спорті. У моєму віці завжди є можливості для вдосконалення. Як я вже зазначав, я активно співпрацюю з Тураном, щоб поліпшити своє чуття до голів, особливо коли опиняюся в штрафному майданчику. Наразі мені важко виділити щось нове, окрім того, що вже говорив. Розумію, що потрібно докладати значних зусиль, щоб розвиватися в усіх аспектах.
- Щодо Ліги Європи. Шахтар у першому матчі здобув блискучу перемогу, це величезна заявка на прохід далі. Як ти оцінюєш суперника?
- Звичайно, дуже важлива перемога в контексті нашої мети - потрапляння до основної стадії змагання, морального стану команди, натхнення для гравців. Перед кожною грою тренер наголошує, що ми маємо поважати суперника.
Шахтар тріумфально дебютував з Тураном - "гірники" забили Ільвесу 6 голів у кваліфікації ЛЄ, Аліссон оформив 2+2
Попри те, що не був знайомий з Ільвесом, розумів також, що не варто недооцінювати команду. Наша звитяга дуже приємна. Сподіваюся, ми в матчі-відповіді зможемо повторити результат, а ще краще - поліпшити його. Але наголошу, що ми це маємо робити з повагою. Ільвес до певного моменту грав дуже пристойно. Я задоволений, що вдалося здобути таку перемогу.
- Ти став головним героєм матчу проти Ільвеса - дубль, два асисти (навіть три за деякими статистичними порталами). Це заявка на те, що готовий поборотися за лідерство в команді?
Можливо, у мене є певні якості, які дозволяють мені займати позицію лідера. Проте наша команда складається з виконавців високого рівня, здатних взяти на себе лідерство у різних матчах. Якщо в мене щось не вийде, Кевін зможе взяти на себе цю роль. А якщо йому не вдасться — тоді Судаков... І так далі, поки в команді залишаться гравці.
Звичайно, мені приємно усвідомлювати свою значущість для команди та те, що я є її невід'ємною частиною. У колективі панує висока конкуренція, тому я серйозно підходжу до боротьби за місце в стартовому складі. Проте, перш за все, моєю метою є вразити тренера своєю відданістю та старанням.
Що стосується моєї перспективи на майбутнє, то я прагну бути корисним для команди. Як атакувальний гравець, я хочу не лише забивати голи, але й надавати асисти. Проте найважливіше для мене – це наші спільні цілі, цілі команди.
Гравці Шахтаря з Бразилії мають свій унікальний спосіб святкування забитих голів. Чи це завжди планується заздалегідь, чи ж виникає спонтанно прямо під час гри?
- Так, деякі епізоди плануємо заздалегідь. Найчастіше ідеї пропонує Кевін. Він мастак у вигадуванні чогось цікавого. Також це приходить і безпосередньо під час самого матчу. Ми всі знайомі, відчуваємо цей взаємозвʼязок. І дуже багато святкувань - це емоції загальної радості, яку ми всі розділяємо.
Педрінью в одному з інтерв'ю зазначив, що між вами існує певна "хімія" під час гри. З ким ще ти почуваєшся комфортно на полі?
У мене насправді з усіма близькими стосунки. Особливо з Педрінью, адже ми маємо міцний зв'язок, адже разом грали в Атлетіко Мінейро і добре знаємо один одного з тих часів. Незважаючи на те, що раніше ми змагалися за одну й ту ж позицію на полі, а тепер його перемістили ближче до центру на позицію "вісімки", це абсолютно не вплинуло на наші стосунки. Він завжди ділився своїм досвідом і давав мені корисні поради.
Серед бразильців у мене особливі стосунки з Еліасом, але загалом намагаюся залишатися відкритим та дружнім до всіх членів команди.
- Екс-форвард Шахтаря Данило Сікан, який покинув клуб до твого переходу, нещодавно сказав, що було важко порозумітися з бразильцями. Яка загалом зараз атмосфера в команді?
- Не можу стверджувати, як було раніше. На мою думку, у нас чудове порозуміння як з українцями, так і з іншими легіонерами. Єдине, що нас здатне турбувати - питання мовного бар'єру, оскільки ми не можемо вільно спілкуватися. Трішки англійською, але це не те саме, якби могли говорити вільно на всі теми. Попри це, вважаю, що у нас гарна взаємодія як на тренуваннях, так і на полі. Ми допомагаємо один одному, бо маємо спільну мету - робити все для перемог Шахтаря.
- Ти багато говориш про великі цілі команди. А чи є якісь персональні бажання?
Я віддаю перевагу обговоренню виключно цілей Шахтаря. Не певен, чи зможу детально розповісти про свої особисті амбіції. Безумовно, хотілося б провести дійсно вдалий сезон на індивідуальному рівні. Якщо з'явиться можливість стати найкращим бомбардиром, я б це оцінив. І якщо вийде очолити список асистентів, також був би цьому радий. Проте, першочерговою метою залишаються цілі команди, і я готовий зробити все можливе для їх досягнення.
- В історії Шахтаря було багато бразильців. А чи знаєш, хто, як і ти, перейшов з Мінейро?
Звісно, йдеться про Бернарда. Мені випала нагода обговорити це питання з ним. Як тільки він дізнався про зацікавленість Шахтаря та активні переговори, одразу зв’язався зі мною. Він поділився інформацією про внутрішні справи клубу, на які аспекти варто звернути увагу і чого можна очікувати в майбутньому. Бернард порадив Шахтар як відмінну можливість для розвитку моєї кар'єри.
Чи є у тебе кумири серед футболістів, що грають на твоїй позиції? На кого ти орієнтуєшся?
Безумовно, я вражений Мессі, адже він є одним з найвідоміших футболістів усіх часів. Можливо, він навіть найкращий в історії цього спорту. Також хочу згадати Ламіна Ямаля, Усмана Дембеле, Букайо Саку та Савіо, який виступає в бразильському чемпіонаті. Їхня гра надихає мене завдяки своїй динаміці та ефективності. Проте, якби довелося вибрати лише одну особистість, я б віддав перевагу саме Ламіну Ямалю.