В Україні існує безліч людей, які мають те ж прізвище, що й російський диктатор. Яке це -- життя під прізвищем Путін? - Спеціальний репортаж | Експрес онлайн
"Важливо не прізвище людини, а те, що вона робить для своєї країни", - каже одесит Дмитро Путін.
У нашій країні можна натрапити на людей із прізвищем Путін, і мова йде не лише про президента Росії чи його дублерів. В Україні проживає 93 особи з таким прізвищем, згідно з даними дослідників. Найбільше їх мешкає на Київщині, а також у Житомирській, Донецькій і Дніпропетровській областях, а також на півночі Херсонщини. Кілька Путіних можна знайти навіть у Львівській та Буковинській областях. Ми вирішили поспілкуватися з кількома з них, щоб дізнатися, як прізвище вплинуло на їхнє життя.
"УРА, МИ ЗЛОВИЛИ ПУТІНА!"
54-річний Анатолій Путін, родом із села Золота Балка в Херсонській області, є керівником обслуговуючої компанії, що працює для садового кооперативу. За його словами, прізвище для нього – це не просто набір літер, а важлива частина його сімейної спадщини. "Я дуже любив своїх батьків, тому ніколи не розглядав можливість його зміни. Що в результаті зміниться? Війна не закінчиться від цього," – зазначає він. Після початку повномасштабного вторгнення ситуація стала абсурдною: деякі називали його "сепаратистом" і вважали, що з таким прізвищем жити "неприпустимо". Але він відповідає: "Я – український Путін з Херсонщини". Чоловік також звик до жартів на свій рахунок. Одного разу на блокпості в Рівненській області його зупинили і жартували: "Джекпот, ми впіймали Путіна".
Війна торкнулася і його сім'ї. Старший брат Анатолія, Віталій Путін, зараз на фронті. "Мій брат — капітан, йому 57 років, він бере участь у бойових діях. Виходить, Путін воює проти самого себе", -- зазначає Анатолій. -- "Невдовзі я приєднаюся до нього, адже нещодавно підписав контракт — ми служитимемо разом. Отже, тепер на одного російського Путіна буде два українських. Вірю, що ми вийдемо переможцями".
"ПРОКЛИНАЮТЬ УВЕСЬ РІД І БАЖАЮТЬ МЕНІ СМЕРТІ"
30-річний Віктор Путін -- професіональний футболіст, також родом із Херсонщини. Прізвище, як і в багатьох інших у родині, йому дісталося від батька, якого до того ж звуть Володимир. З курйозами й підозрами він стикається майже щодня. "Коли оформляю документи чи довідки й називаю прізвище, одразу сипляться запитання: чи не родич я російського Путіна? А коли ще чують, що по батькові Володимирович, то деякі взагалі починають панікувати, -- зауважує Віктор Путін. -- Траплялися й погрози, наприклад, телефонували мені й казали: "Виїжджай звідси, диверсанте". В інтернеті теж вистачає агресивних повідомлень -- проклинають увесь рід, бажають мені смерті, думаючи, що я якийсь родич російського Путіна. Розумію, чому так реагують люди і що це не проти мене особисто, а через моє прізвище -- для багатьох воно стало, як червона ганчірка, особливо після повномасштабного вторгнення".
Наслідки цькування відчуває не лише він. "Наприклад, двоюрідному братові через тиск навіть довелося взяти прізвище дружини... Батькові живеться теж нелегко -- нові люди часто спершу ставляться до нього з підозрою, бо ж він ще й Володимир Путін, -- мовить співрозмовник. -- Тепер батько живе за 15 кілометрів від лінії фронту. Каже, що дрони літають там, як птахи. Часто доводиться сидіти без світла й без води. Виїхати не може -- доглядає свою маму".
Зараз Віктор мешкає у Польщі та продовжує займатися футболом. Після початку повномасштабної війни він активно залучився до допомоги українцям, які залишали країну: "Багато організацій запрошували мене на різноманітні заходи через моє прізвище. Казали: 'Ось, Путін підтримує Україну'. Я завжди був готовий до будь-якої активності — брав участь в усіх акціях, де тільки міг. Ви не повірите, але нам навіть вдалося зібрати кошти на медичний гелікоптер". Як зазначає Віктор, часто йому доводилося проходити додаткові перевірки через своє прізвище. "Наприклад, коли я замовляв військове спорядження або спілкувався з військовими. Вони перевіряли мою історію, ставили безліч питань. Я це розумію — часи зараз такі", — коментує Віктор Путін.
"ТА СКІЛЬКИ ВЖЕ МОЖНА ОДНОМУ МОСКАЛЮ МЕДАЛІ ДАВАТИ?"
Дмитро Путін, одесит, вже 37 років носить це прізвище. Він зізнається, що неодноразово думав про можливість його зміни. "Чесно кажучи, мене турбує це прізвище через асоціації з російським президентом. Але, з іншого боку, я усвідомлюю, що це ім'я мого батька. Він би відчув біль, якби я відмовився від нього," – зазначає Дмитро. "А ще зміна документів могла б стати серйозною проблемою." Він додає, що його батько родом з Молдови. "Спочатку його прізвище звучало молдовською як Путіне, але коли він отримував паспорт в Україні, його автоматично зареєстрували як Путін. У його класі, до речі, було ще троє Путіне, які також стали Путінами," – розповідає Дмитро. "Після початку повномасштабного вторгнення я вирішив змінити своє прізвище в соцмережах, адже зрозумів, що на мене посиплються запитання та коментарі. Не хотів витрачати час на пояснення кожному поодинці."
Курйози теж трапляються. Коли їздив на змагання з важкої атлетики на захід України, то на чемпіонаті взяв чотири золоті, дві срібні й одну бронзову медалі. І щоразу, як виходив на нагородження, з трибун кричали: "Та скільки вже можна одному москалю медалі давати?"
Дмитро працює тренером і виховує дітей, серед яких є і дитина з інвалідністю. Одеський мешканець підкреслює, що його прізвище не має жодного впливу на його погляди: "Не прізвище визначає людину, а її вчинки на благо країни". Він активно донатить, підтримує благодійні кампанії в соціальних мережах і залучає до допомоги українській армії своїх закордонних друзів. У 2023 році Дмитро брав участь у змаганнях, присвячених пам'яті загиблих солдатів.
Разом із родиною він, як і всі українці, чекає завершення війни. Про долю російського тезки говорить різко. "Я хотів би, щоб він і всі, хто підтримує цю війну, відчули те, що відчуваємо ми. У мене родичі живуть у Воронежі. Вони мені казали, що тільки Путін говорить правду, що вони "визволяють" нас від "націоналізму" і "неонацизму". І лише коли в них самих почалися прильоти, вони нарешті, можливо, зрозуміли, що відчувають наші діти щодня, ховаючись в укриттях", -- підсумовує Дмитро Путін.
