Віталій КВАРЦЯНИЙ: "Шовковський, можливо, буде незадоволений, але я це говорю не з поганими намірами."
Завтра, 27 листопада, київське "Динамо" зіграє черговий матч групового етапу Ліги конференцій, зустрічаючись з кіпрською командою "Омонія". Після переконливої перемоги в попередньому поєдинку над боснійським "Зріньскі" з рахунком 6:0, фанати "біло-синіх" отримали нові сподівання на те, що їхня команда зможе вийти до плей-оф турніру. Чи справді це можливо, а також які шанси "Динамо" в цьому матчі, розповів в ексклюзивному інтерв'ю для сайту Sport.ua знаний український тренер Віталій Кварцяний.
Віталію Володимировичу, після тріумфу в Лізі конференцій над "Зріньски" команда "Динамо" зазнала двох поразок в чемпіонаті, внаслідок чого опинилася на сьомій позиції. Наскільки складно буде гравцям психологічно підготуватися до зустрічі з "Омонією"?
- Найближчий суперник - один із лідерів свого чемпіонату. Це кваліфікована команда, як і "Динамо". Але киян останнім часом лихоманить. Немає впевненості у воротаря, в обороні відбуваються коливання. Ті манери дій, які виконують захисники, не мають перспектив. До того ж додаткове навантаження йде ще й тому, що слабо грає півзахист, а в атаці взагалі нічого немає. Відсутні злагоджені колективні дії.
Я не знаю, що сталося з "Динамо". Ще півроку тому я хвалив команду, вона впевнено стала чемпіоном. Так, в Європі кияни виступили невдало за результатом, але їх гру можна було дивитися. А зараз немає ні результату, а тим більше гри. Футболісти практично ті самі, дехто додався, але чому в діях така безнадійність і беззуба гра в атаці, для мене незрозуміло. Все в одному темпі, через аритмію, яка не відповідає ігровим ситуаціям. Швидкість відсутня. Адже не завжди потрібно розігрувати м'яч біля своїх воріт. Команда хоче грати в сучасний футбол? Але сучасний футбол він будь-який, не тільки з перекочуванням м'яча на своїй половині поля. Він швидкісний, який зближує м'яч зі штрафним майданчиком суперника, а не зі своїм штрафним майданчиком. Пресинг повільний, не добігають. Динамівці багато порушують правила не координаційним способом. Ну, не можна ж весь час неправильно відбирати м'яч. Футбол має свої закони. А часом ми бачимо боротьбу класичну, вільну, дзюдо і так далі. Футбол - це мистецтво. Можна бути сильним, атлетичним, але з координацією.
Згадав знову про пресинг, як динамівці це роблять. Вони практично відразу фолять. Але потрібно бути хитрішим. А поки суперник розіграє штрафний, то вболівальники встигнуть і чаю випити. Або взяти розіграш м'яча. Робляться поперечні передачі один одному без просування вперед, потім не поспішаючи за 15 хвилин таки доходять до штрафного суперника.
Окремо хочеться сказати про обведення. У "Динамо" завжди були кваліфіковані індивідуально сильні півзахисники. Яковенко, Рац, Заваров, Михайличенко, Яремчук. Я вже не кажу про Бессонова, Бале, Дем'яненка, Балтаче, Кузнєцова, які носилися по полю всі 90 хвилин. Хто зараз може хоч трохи зрівнятися з цими виконавцями? Ніхто. Немає таких гравців у "Динамо". Немає впевненості в швидкісній роботі з м'ячем. Для чого проводяться тренування? Щоб напрацьоване або ж все найкраще показати в грі. А ми цього не бачимо.
Можливо, сучасним гравцям "Динамо" варто було б мати більш емоційного тренера, подібного до Віталія Кварцяного чи Йожефа Сабо?
Шовковський — це порядна та чуйна особистість. Я ніколи не спостерігав за ним у стані агресії, проте впевнений, що він має велику силу духу і широкий спектр навичок. Можливо, він ще знаходить свій шлях у цій професії, але я високо ціную його як футболіста та людину. Я не хочу, щоб мої слова про "Динамо" були сприйняті тренером як образа. Просто закликаю звернути увагу на ті аспекти, про які я згадав раніше. Я щиро бажаю Шовковському довгих років служіння "Динамо", але, можливо, йому варто переглянути свої підходи до роботи. Тренер повинен поєднувати в собі як жорсткість, так і гармонійний підхід до процесу.
Під час своєї роботи я намагався бути людяним у спілкуванні з футболістами, принаймні, так мені здається. Однак на тренуваннях і особливо під час матчів я ставав суворим, іноді навіть жорстоким, адже це були справжні гладіаторські поєдинки, що підпорядковувалися футбольним правилам, які я вже згадував. Інші види спорту повинні займати другорядну позицію в діях футболістів, натомість вони часом заважають. Гравець повинен насамперед зосереджуватися на координаційній злагодженості.
Хто з фахівців у "Динамо" викликає у вас найменше запитань та претензій як у тренера?
Нехай це прозвучить неприємно, але я не можу знайти жодного видатного футболіста у "Динамо". Колись мене вражав прогрес Бражка, здавалося, що він ось-ось досягне вершин... але після травми його форма різко погіршилася. Потім він, здавалося, знову повернувся до свого найкращого стану, навіть потрапив до складу національної збірної, але знову втратив форму і став таким, як усі інші. Не знаю, в чому причина. Він так і не став лідером, не зміг оволодіти індивідуальною швидкісною технікою, яка могла б виділити його на трансферних листах "Динамо". Його розвиток, на жаль, призупинився.
Можна звернути увагу на Михавка, який, напевно, єдиний, хто прагне виділитися незвичайними діями на футбольному полі. Він часто порушує правила, проте його фоли виявляються амбітними, адже він захоплюється боротьбою з суперниками. У нього є потенціал стати важливою бойовою одиницею як для "Динамо", так і для збірної України, але Тарасу ще потрібно багато працювати над собою.
Зважаючи на всі аспекти, які ви згадали, можна вважати, що нічийний рахунок на Кіпрі буде успішним результатом для "Динамо"?
У даному випадку, вважаю, що серйозної критики не виникне. На мою думку, результат цілком задовільний. "Омонія" є потужним суперником, який може похвалитися значними досягненнями на міжнародній сцені. Не слід також забувати, що футбол на Кіпрі розвивається динамічно. Проте колись "Динамо" зустрічало таких опонентів, як солодощі для гурмана.
- Ви вірите в те, що "Динамо" зможе вийти в плей-офф Ліги конференцій?
Ні, команда не встигне. Провал у чемпіонаті негативно впливає на моральний стан гравців. Хоча в єврокубках відчувається інша відповідальність, те, що ми спостерігаємо у грі киян, не вселяє надії. Мене турбує те, що "Динамо" постійно намагається закотити м'яч у ворота, складається враження, що футболісти скоріше грають у більярд. Чому б не пробувати частіше з дальньої відстані?
Знову ж таки, згадуючи історію, хочу сказати, що в "Динамо" було багато класних фахівців з дальніх ударів. Веремєєв, Буряк, Серебренніков, Яковенко, Мунтян, Коньков. Вони багато часу приділяли відпрацюванню цих ударів на тренуваннях. Сабо, напевно, по дві години бив і з лівої, і з правої. Ці футболісти славилися поставленим ударом. Це одна з основних функцій півзахисників. Є багато прикладів, коли в радянські часи більшість голів забивали саме гравці середньої лінії. Зараз таких виконавців практично немає. Мені здається, вони сильно втомлюються на дискотеках, ноги болять, а потім під час гри думають, щоб задню не смикнути, від цього і мало б'ють по воротах, бережуть сили на інші не футбольні справи. М'язи напружують не в тих місцях (посміхається).
Так, існували моменти...
На завершення 60-х років я проходив навчання в київському спортивному інтернаті. Звісно, я не пропускав жодного поєдинку "Динамо" на Республіканському стадіоні. Лише матчі проти "Кайрата" чи "Пахтакора" збирали до 60 тисяч уболівальників. А коли на гру приїжджали московські команди, стадіон, що вміщував 100 тисяч, був переповнений. Глядачі підтримували команду, аплодували, коли оголошували імена гравців "Динамо". Фанати шаленіли від своїх кумирів, адже вони ніколи не грали на низькому рівні. Так, команда іноді зазнавала поразок, але вболівальники завжди залишалися відданими, і це багато значило. Майстерність футболістів завжди була на достатньо високому рівні. Хоча гравці могли розважатися в ресторанах, це ніяк не впливало на їхню гру. Тоді футбол був невід'ємною частиною життя, на жаль, сьогодні цього вже немає.
На завершення, спробуйте передбачити кінцевий результат зустрічі між "Омонією" та "Динамо".
Експерти спілкуються з журналістами не для отримання вигоди, а щоб футболісти ознайомилися з думками й, можливо, зробили певні висновки. Це стосується українських команд, за які ми щиро переживаємо, особливо на міжнародній арені. Я відчуваю радість, коли наші команди досягають успіху в Європі, адже це свідчить про те, що український футбол живе та розвивається. Шовковський, напевно, зверне увагу на це, можливо, навіть образиться, але я не маю на меті його образити. Нехай це стане стимулом для тренера та команди, додасть їм характеру та жаги до перемоги. Тож, завершуючи свою розповідь на оптимістичній ноті (посміхається), прогнозую перемогу "Динамо" з рахунком 2:1.
