Все буде яскраво: про головну сенсацію нинішнього розіграшу Ліги чемпіонів.
Норвезький "Буде-Глімт" - автор головної сенсації нинішньої Ліги чемпіонів. У першому раунді плей-оф "жовто-чорні" пройшли знаменитий "Інтер" - фіналіста минулорічного розіграшу ЛЧ. Причому не просто пройшли, а перемогли в обох матчах.
У першій зустрічі в Буде господарі вразили відомих суперників своїм пресингом та злагодженими діями, що призвело до впевненої перемоги з рахунком 3:1. Однак на стадіоні "Джузеппе Меацца" команда Х'єтіля Кнутсена вирішила зосередитися на терпінні.
І дотерпіли. Спочатку - до дикої помилки Аканджі, який подарував м'яч супернику, а потім, за рахунку 1:0 на свою користь, гості провели чудову контратаку, яка завершилася взяттям воріт.
Під завісу зустрічі "Інтер" відіграв один м'яч, але на більше лідера серії А не вистачило.
Отже, на цій приголомшливій ноті "Буде-Глімт" пробивається до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Напевно, немає сенсу ще раз повторювати, що для цієї норвезької команди, яка недавно не мала значного статусу, це досягнення є абсолютно унікальним випадком в її історії. І варто зазначити, що історія ця вже триває досить довго.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Так уже склалося історично, що футбольна Норвегія на клубному рівні довго асоціювалася, насамперед, з "Русенборгом". Ця команда гриміла в Лізі чемпіонів наприкінці дев'яностих - на початку нульових, регулярно виступаючи в груповому етапі чемпіонської Ліги, але щоб так вагомо про себе заявити, як зараз заявив про себе "Буде-Глімт", суворим хлопцям з Тронхейма у свій вже далекий час не вдавалося.
Цим рішучим хлопцям з Буде вдалося досягти значних успіхів. Важливо пам’ятати не лише про їхню вражаючу перемогу над однією з найсильніших команд в історії Ліги чемпіонів – "Інтером", але й про те, яким чином підопічні Кнутсена потрапили до стадії плей-оф цього престижного турніру.
Стисліше нагадаю, як все відбувалося. Напередодні двох останніх матчів основного етапу Ліги чемпіонів "Буде-Глімт" мав всього три очки (три нічиї). М’яко кажучи, це не дуже вражаючий результат. Тож шанси команди на вихід у плей-оф залишалися виключно теоретичними.
Проте ці чисельні можливості стали реальністю. Щоб ця реальність справді настала, чемпіонам Норвегії потрібно було в цих двох матчах вибороти дві перемоги.
Це звучить майже як фантастика — особливо для колективу, який до цього не здобув жодної перемоги. А якщо взяти до уваги, що суперниками норвезької команди були "Манчестер Сіті" і "Атлетико", то завдання виглядає дійсно неймовірним, немов щось із розділу наукової фантастики.
Але фантастичне стало дійсністю. Команда Пепа Гвардіоли була розбита на шматки командою Х'єтіля Кнутсена на рідному стадіоні з рахунком 3:1. Незабаром "Буде-Глімт" також з такою ж перевагою впорається з "Інтером" на своїй арені в першій грі плей-оф.
А ось в останньому турі основного раунду "жовто-чорним" треба було перемагати на виїзді. Мало того, що перемагати потрібно "Атлетико", старожила і фаворита вже якого за ліком розіграшу Кубка чемпіонів, так ще при цьому "БГ" мав славу суто домашньої команди.
Однак, норвезька команда все ж здобула перемогу в Мадриді, причому зробила це вольовим чином з рахунком 2:1. Цей тріумф дозволив їм пробитися до плей-оф Ліги чемпіонів, де їх навряд чи хтось міг очікувати побачити.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
На мою думку, резонанс від виходу "Буде-Глімт" до плей-оф нинішньої Ліги чемпіонів не може зрівнятися навіть із досягненнями "Бенфіки", яка пробилася до першого раунду на вибування завдяки неймовірному голу, забитому нашим воротарем Анатолієм Трубіним у ворота "Реала" в останні секунди матчу. Проте варто зазначити, що "Бенфіка" зовсім не є новачком у світі Ліги чемпіонів. "Орли" двічі ставали володарями Кубка чемпіонів і не раз виступали у фіналах різних турнірів. А тут ми спостерігаємо за справжнім відкриттям, яке тільки починає свій шлях.
Для того щоб зрозуміти неповторність як самої ситуації, так і успіху "Буде-Глімт", варто хоча б коротко ознайомитися з історією цього футбольного клубу.
Якщо швидко переглянути історію цієї вже не зовсім невідомої команди, то насамперед кидається в очі, що "Буде-Глімт" є клубом з міста Буде, розташованого за полярним колом. Чи багато ми знаємо про подібні команди, окрім уже згаданого "Русенборга"?
Цікаво зазначити, що футбольний клуб "Буде-Глімт" був заснований більше ста років тому, але свій дебют у вищому дивізіоні норвезького футболу здійснив лише на початку 70-х років XX століття. Причини, чому "БГ" не брав участі в еліті раніше, не полягали в його слабкості чи байдужості, а мали корені в тому, що команди з північної частини Норвегії тривалий час не допускалися до найвищого рівня, оскільки справедливо чи, можливо, не зовсім, вважали, що грати у футбол за полярним колом небезпечно або просто неможливо.
Проте, коли ця справедлива, чи не дуже заборона була скасована, нинішній обурювач спокою в головному континентальному турнірі здобув свій перший вагомий титул: Кубок Норвегії (1975 рік).
Протягом багатьох років цей трофей залишався єдиним значним досягненням мешканців північної Норвегії. Все змінилося, коли керівництво "жовто-чорного" клубу взяв на себе Х'єтіль Кнутсен.
Чому ж так близько: "такий собі"? Можливо, тому що сучасний тренер "БГ" ніколи не виступав у футболі на професійному рівні. Він, по суті, тривалий час залишався випадковою особистістю у світі "гри мільйонів". Протягом 15 років Х'єтіль займався викладанням в загальноосвітній школі, причому десять з цих п'ятнадцяти років він працював саме в середній школі.
Однак, паралельно з викладанням у школі, Кнутсен відвідував курси з тренерської майстерності з футболу. Після завершення навчання він вирішив залишити педагогічну діяльність. У 1995 році він очолив свою першу команду, що виступала в п'ятій лізі. Кнутсен провів у "Ховдінгу" дев'ять років, за які зміг підняти команду на два рівні вгору.
Після цього він вирушив до більш відомого місцевого клубу - "Бранн". Однак не на позицію головного тренера, а на роль "керівника відділу розвитку". Можливо, це схоже на те, чим у "Шахтарі" займається Даріо Срна. Жартую.
Кнутсен працював над розвитком "Бранна" протягом майже п'яти років. Після цього він знову повернувся до команд нижчих ліг, де його успіхи були неоднозначними. І, зрештою, у 2016 році його шлях перетнувся з "Буде-Глімт".
На той момент "БГ" вилетів із елітного дивізіону. Кнутсена покликали у Буде спочатку асистентом головного, а коли головний - Осмун Бьєркан - через рік став спортивним директором, Х'єтіль Кнутсен став головним тренером "Буде-Глімт".
І саме під керівництвом колишнього шкільного вчителя "БГ" здобув свої головні наразі трофеї. Хоча стартував він із 11-ї підсумкової позиції. Потім була друга, й єврокубки, вперше для клубу за 16 років.
А згодом настав момент, коли "Буде-Глімт" здобув своє перше чемпіонство у 2020 році, а потім прийшли ще два титули. В результаті клуб завоював п’ять чемпіонських звання, що стало знаковим досягненням в понад столітній історії команди, а також першими титулами для тренера Кнутсена.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Чим він "брав" вищу лігу Норвегії? Насамперед тим, що відступив від шаблонів. Це в єврокубках "БГ" найчастіше грає на контратаках, терпить і чекає на чужу помилку, а у внутрішніх змаганнях "жовто-чорні" грають за схемою 4-3-3, з високою лінією оборони та ще більш високою лінією початку пресингу, з акцентом на фланги.
Проте, найважливіше полягає не тільки в цьому. Кнутсен трансформував світогляд своїх підопічних. Можливо, це звучить трохи пафосно, але так і є. Він витрачає багато часу на спілкування зі своїми гравцями, ділиться не лише нюансами тактики, а й загалом про "нюанси" життя. Саме тут виявився корисним шкільний досвід Х'єтіля.
А в асистенти собі він узяв "такого собі" Бйорна Мансверка, у минулому льотчика-винищувача, який воював в Афганістані. У минулому льотчик-винищувач тепер відповідає за "ментальне здоров'я" команди з Буде.
Певне, непогано відповідає. Минулого сезону "Буде-Глімт" пробився до півфіналу Ліги Європи, де поступився майбутньому володарю трофею - "Тоттенхему". А в нинішньому сезоні "БГ" вже феєрить у головному континентальному турнірі, доводячи, що може успішно виступати не лише на рідній арені, а й на виїзді ("Атлетико" та "Інтер" не дадуть збрехати).
До речі, домашня арена "Буде-Глімт" розрахована лише на 8 300 місць. Приблизно, як одна трибуна того ж "Джузеппе Меацца". Хоча, якщо врахувати, що населення Буде - менше ніж п'ятдесят тисяч, то з цієї "дзвіниці" все бачиться інакше.
Отже, на стадіоні "БГ" використовується штучний газон. Саме в цьому криється частина секрету успіху "жовто-чорних" у єврокубкових змаганнях. У рідних стінах команда Кнутсена змогла здивувати такі клуби, як "Рома", "Селтік", АЗ, загребське "Динамо", "Порту", "Бешикташ", "Лаціо", "МанСіті", "Інтер" та нашу "Зорю".
Хоча, знову підкреслю, що на виїзді "БГ" вже зовсім не є жертвами для розправи.
Отже, хто ж ці "хлопці, яких не можна бити"? Переважно це місцеві жителі. Єдиний виняток – голкіпер з Росії Хайкін, а також четверо данців, які навряд чи сприймаються як іноземці в Норвегії.
І в даному випадку теж потрібно обов'язково віддати належне колишньому шкільному вчителю Кнутсену, який не лише зумів розглянути в маловідомих, а часом і посередніх гравцях талант, а й допоміг їм "витягти" цей талант назовні.
Приміром, Каспер Хег, який вважається одним із головних творців успіху нинішнього "БГ". Це данський форвард, на якого на історичній Батьківщині давно "забили". Проте в Норвегії він прижився.
"Буде-Глімт" придбав його у "Стабека" за 700 тисяч євро. За два роки під керівництвом Кнутсена Хег забив утричі більше голів, ніж за весь попередній час у всіх своїх командах разом взятих. Саме він став ключовою фігурою, яка допомогла "БГ" пробитися у плей-оф Ліги чемпіонів, відзначившись голами проти "МанСіті" та "Атлетико". Він також забив і "Інтеру", і тепер на нього звертають увагу клуби з Англії, Німеччини та Іспанії. Однак на даний момент він не входить до планів збірної Данії.
Ще одна зірка першої величини "БГ" - Йєнс-Петер Хеуге. Це корінний норвежець, вихованець команди із Буде. Подавав великі надії з молодих нігтів, був заангажований "Міланом", але там до ладу не заграв. Толком не заграв і в "Айнтрахті", але Лігу Європи із цим колективом виграв.
Зимою 2024 року Хеуге знову приєднався до "Буде-Глімта". У попередній єврокубковій кампанії він вже привертав увагу, а в поточному сезоні продовжує вражати, забиваючи ключові та вирішальні голи.
Зараз Хеуге, разом з командою, створює неймовірну історію цього неповторного футбольного клубу з північних широт, хоча у складі національної збірної Норвегії він лише займає позицію запасного гравця.
