Відсутні жодні перспективи для тріумфу, або ж Реброву слід відпустити.

Cергій Ребров під час матчу зі Швецією

Слідами провального матчу

Україна лише одного разу брала участь у фінальному етапі світової першості — це сталося у далекому 2006 році, коли теперішній тренер збірної ще виступав як гравець. Історію намагалися змінити 11 футболістів, яких Сергій Станіславович вивів на поле в основному складі. Склад команди виявився досить очікуваним. Єдиним несподіваним рішенням могла стати поява захисника "гірників" Валерія Бондаря у стартовому складі, що могло викликати певні питання у українських фанатів.

Фото: EPA/UPG Віктор Дьокереш оббігає Іллю Забарного

Реброву довелося обійтися без восьми гравців, що обмежило його вибір на деяких позиціях. Проте варто зазначити, що в стартовому складі з'явилися Владислав Ванат і Віктор Циганков, а також Ілля Забарний разом з Єгором Ярмолюком, а також Анатолій Трубін із Олександром Зубковим.

Півфінальний етап плей-оф відбору на чемпіонат світу. Україна проти Швеції (1:3). Онлайн-трансляція матчу (оновлюється).

За іменами наша команда точно не відставала від суперника, але існувала одна суттєва проблема: наші футболісти, по суті, не змогли нічого запропонувати опоненту. Взагалі. Наприклад, напрацювання Поттера, який вже третій матч працює зі шведами, були помітні одразу. Швеція віддала м'яч українцям, активно застосовуючи високий пресинг проти Забарного, не дозволяючи йому нормально грати з м'ячем, і використовувала Дьокереша як опору на чужій половині поля.

Додайте до цього агресію під час єдиноборств і компактність коштом тактичної схеми з трьома захисниками -- і отримаєте команду, яка знає, навіщо вийшла на поле. Не зайвим для шведів був і перший гол на старті зустрічі. Нюгрен прострілив на Дьокереша, який, як годиться форварду за 65 мільйонів євро, замкнув пас і переправив м'яч у ворота...

Зображення: EPA/UPG Віталій Миколенко в грі проти шведської команди.

Команда Реброва натомість так і не зрозуміла, навіщо виходила на поле. Упродовж усього першого тайму українські футболісти не спромоглися бодай на один небезпечний момент. Показовим є той факт, що єдиний шанс на гол виник після прострілу Віталія Миколенка. Захисник пройшов двох суперників і влучив м'ячем третьому в ногу. Рикошет ледь не став результативним, але не цього разу.

Після першого тайму, що тривав 45 хвилин, здавалося, що українська збірна зможе покращити свою гру після перерви, але натомість пропустила ще один гол. Спершу Циганков та Зубков створили напівмомент, а потім голкіпер шведської команди вибив м'яч прямо на Забарного, який віддав передачу Дьокерешу, котрий впевнено завершив епізод. Важливо зазначити, що в наступному моменті Віктор заробив пенальті, який згодом реалізував, вдало виконуючи 11-метровий удар.

Зображення: EPA/UPG Дьокереш приземляється після зіткнення з Трубіним.

Українська команда не змогла змінити хід матчу. Вони не продемонстрували жодних нових ідей, комбінацій чи, що найважливіше, емоційної віддачі, яка б відображала їхню боротьбу за країну під час жахливої війни. Сергій Ребров намагався активно вказувати на помилки, але це не дало жодного результату.

Тренер здійснив кілька замін, випустивши на поле Яремчука та Гуцуляка, але їхні зусилля не принесли бажаного результату в атаці. Команда, на жаль, не показала якісної гри. Потім з'явився на полі Пономаренко – нападник, який під час виступів за "Динамо" відновив свою результативність і зміг скористатися шансом проти шведської команди. Спочатку він активно боровся з суперниками, жорстко їх штовхаючи, а згодом, швидко зорієнтувавшись у чужому штрафному майданчику, забив головою з близької відстані. На жаль, на цьому все закінчилось, адже ця збірна не змогла досягти більшого.

Зображення: EPA/UPG Матвій Пономаренко реалізує єдиний гол для України.

Хоч за статистичними показниками здається, що гра була рівною (по десять ударів по воротах, по чотири -- у площину воріт, тотальна перевага України у володінні м'ячем), не вірте. Якщо ви дивилися цей матч, то зауважили, наскільки ж слабкою й беззахисною виявилася збірна України під керівництвом Сергія Реброва.

Матвій Пономаренко, єдина надія України в цьому матчі, навряд чи отримав би шанс на поле в разі невдачі, адже Ребров відомий своєю консервативною стратегією.

Сергій Ребров не вирушить самостійно.

Сергій Станіславович -- це тренер, який не любить експериментувати. Він ставить у стартовому складі Івана Калюжного через те, що той виручив його в матчі з Грузією в Лізі націй. Тренер не помічає Володимира Бражка, який уперше за довгий час набрав оптимальну форму.

Зображення: Дан Балашов/УАФ Сергій Ребров після гри.

Сергій Ребров вирішив випустити на поле Олексія Гуцуляка, оскільки той раніше допоміг тренеру в матчах із Бельгією та Ісландією, замість Матвія Пономаренка, який останнім часом демонструє гарну форму. Тренер постійно наголошує журналістам, що футболісти грають за свою країну, але, судячи з рівня їхньої гри, жодного разу не висловив це безпосередньо гравцям. Навіть перед матчем зі шведами він зізнався, що його промови до футболістів зазвичай не змінюються. Досить традиційно.

Сергій Ребров неадекватно реагує на критику, пов'язану з його невдачами на тренерському посту. Під його керівництвом команда не виконала жодного з поставлених завдань: він не зміг виграти групу в Лізі націй УЄФА, не пройшов далі на Чемпіонаті Європи, програв Бельгії і не забезпечив підвищення в класі в Лізі націй УЄФА, а також не вивів команду на Чемпіонат світу з футболу. Протягом трьох років Сергій Станіславович неодноразово нарікав на брак часу для налагодження гри між футболістами. Водночас, Поттер мав достатньо часу для роботи з командою.

Зображення: EPA/UPG Головний тренер національної збірної України Сергій Ребров.

Сергій Ребров привчив уболівальників до того, що команда грає блідо, нецікаво й беземоційно. Саме так, як поводиться Сергій Ребров під час пресконференції. У нього не вистачає гідності заявити про відставку. На пряме питання про це після ганебної поразки від Швеції він сказав, що має ще один матч. Той матч -- це товариська гра проти Албанії -- ще однієї команди-невдахи, яка теж дивитиметься Чемпіонат світу по телевізору.

Ребров відкрито ігнорує українських фанатів і не йде з посади. Чому? Бо для цього потрібен сильний характер, якого, на жаль, не вистачає ані тренеру, ані команді, яку він очолює вже майже три роки. Тож настав час його звільнити.