Через Ямалю та Рафінью: 6 причин, чому Барселона може зазнати невдачі в цьому сезоні.
Декілька сезонів тому "Ліверпуль" був на піку своєї сили в Європі. Команда виграла 7 з 8 стартових матчів АПЛ і здобула перемогу в усіх семи перших поєдинках групового етапу Ліги чемпіонів. Вже в серпні вони розгромили "Манчестер Юнайтед", а до кінця осені здолали таких грандів, як "Реал" і "Манчестер Сіті". Навіть у внутрішніх кубках команда почала з перемог, здобуваючи виграші з різницею у 4 голи. Салах з перших місяців сезону був явним претендентом на Золотий м'яч, хоча навесні його форма трохи впала, проте він все ж завершив АПЛ з вражаючими 29 голами і 18 асистами. У 18 іграх до Нового року "Ліверпуль" набрав 45 очок, програвши лише раз, і якби зберіг свій темп, міг би досягти історичного рубежу в 100 очок за сезон. Але цього не сталося — команда почала регресувати, здобувши титул з лише 84 очками і рано вилетівши з Ліги чемпіонів. Салах не зміг виграти Золотий м'яч. Два роки по тому "Барселона" також демонструє вражаючу гру, і багато хто знову прогнозує її успіхи в сезоні. Чи повториться ця історія?
Каталонці безумовно є лідерами всіх змагань, в яких вони беруть участь. Проте, чи дійсно вони не мають жодних альтернатив? Відповідь - ні. У цьому матеріалі розглянемо можливі проблеми, які можуть виникнути у найсильнішої команди цього сезону.
Нерезультативність Ямаля
У Ламіна 9+10 за системою гол+пас у футболці "Барселони" на старті сезону. В 11 матчах. Багато, а ще - ЗАбагато. У сезон другого місця у голосуванні на ЗМ Ямаль фінішував із 30 гольовими діями у Ла Лізі та ЛЧ сумарно. Минулий рік - вже 37 дій. Прогрес точно є, але у поточному темпі Ламін завершить цей сезон із 70+ голами та асистами, і це ще дуже скромний підрахунок. Занадто стрімкий прогрес. Досі Ямаль статистично додавав потрохи з кожним роком. Як і мають молоді. Як і має будь-який футболіст, котрий вийшов на пік форми. Мессі забив 20+ у чемпіонаті вперше лише на п'ятий рік у "Барселоні", далі - 34, тільки потім - 50. Дуже схожим чином стартував Роналду. Навіть найкращим був потрібен час, аби видати перший монструозний за цифрами сезон. А Ламіну - ні?
Попередній сезон Ямаль почав із 2+5 за клуб та збірну у 5 матчах - у середньому більше голу за гру. А завершив ігровий рік із 6-ма гольовими діями у 16 крайніх поєдинках. Бо десь розгубив форму. Десь не вистачило на фінальний відрізок сезону. І це нормально для молодого гравця. Навіть топ-1 вундеркінд сучасності не має тягнути свою команду щотижня. Але що буде, коли перестане? Чи знайдуть каталонці інших лідерів? 2 роки тому у матчі проти "Інтера" так і не знайшли: пасували аж до самого кінця Ламіну, аби той врятував - але іспанець не зміг. Ну і головне питання: а хто гарантує "Барселоні" голи, якщо не Ямаль? Рекорд Ламіна у ЛЧ - 6 голів за сезон. Він видатний футболіст, але наразі не видатний бомбардир. Поки ні. Ямаль не вирішить усіх проблем.
Травми Рафіньї
Бразилець справді є талановитим бомбардиром, але є одна суттєва проблема: ми можемо оцінити його успіхи лише за одним сезоном у його кар'єрі. Два роки тому він вразив усіх, забивши 32 голи за сезон у складі "Барселони", ставши практично фаворитом у голосуванні за найкращого гравця. Натомість у сезоні 25/26 його результат вже скромніший — лише 17 забитих м'ячів, що виглядає не так вражаюче. Проблема полягає не лише в регресі чи нестабільності, а в регулярних травмах Рафіньї. За понад чотири сезони в "Барселоні" він вже п’ять разів пропускав кілька тижнів через травми, а потім потребував часу, щоб відновити свою форму. Багато з вас, напевно, бачили фрагменти тренувань "Барси", де Рафінья демонструє неймовірну працездатність, викладаючись на всі 100%. Саме тому його організм не витримує навантажень і зазнає травм.
Ось цього сезону Рафінья вже вибув на декілька тижнів через травму. Після видатного старту із 12 голами за 7 перших турів Ла Ліги. На момент вильоту через пошкодження - найкращий футболіст у світі. Аж раптом його геть нема. Аж раптом у "Барселони" на вістрі атаки грає не претендент на наступний ЗМ №1, а всього лише Ольмо або Жезус. У складі каталонців є лише 1 футболіст, який здатен гарантувати команді 30+ забитих у сезоні. А що як його не буде у складі на важливі матчі? Що як він не буде до них готовий? Гордон, Адеємі, Жезус та Ольмо не покладуть хет-трик у важливий момент: просто інший рівень та/або інші сильні риси. "Барселона" потребує найкращої версії Рафіньї, аби продовжувати забивати всім багато. Подібна залежність від травматичного гравця - чималий ризик.
Захист - слабка ланка
Припустимо, що "Барселона" більше не зможе забивати по 5+ голів у кожному другому матчі. Що тоді станеться? У дев’яти останніх зустрічах каталонці пропустили 11 голів, і лише двічі зуміли зіграти на нуль. Звісно, частина цих пропущених м’ячів зумовлена агресивним стилем гри, а інша частина — через певну неуважність (можна дозволити собі пропустити, коли ведеш у рахунку з великою перевагою). Але факт залишається фактом: навіть один із найкращих голкіперів світу Гарсія не здатен допомогти "Барселоні" грати без пропущених м’ячів. У минулому сезоні, який став для нього дебютним у Ла Лізі, цей воротар закінчив кампанію з різницею +10.72 за показником пост-шота, що свідчить про те, що він врятував команду від десятка додаткових голів. Це дійсно вражаюча цифра. Більше того, в цьому сезоні Гарсія продовжує рятувати частіше, ніж слід було б, але навіть це не дозволяє команді часто грати на нуль.
Суть проблеми криється в особистостях гравців. Кубарсі – це надійний захисник елітного рівня. А що з рештою? Кунде вже другий рік не демонструє оптимальної форми, через що опинився на лавці. Гарсія роками виконував роль "запасного" у каталонському клубі. Крістенсен згадується у "Барселоні" лише зрідка. Еспарт проводить свій дебютний сезон на професійному рівні. Мартін – звичайний, нічим особливим не виділяється. Канселу є надзвичайно корисним, але більше фокусується на атакуючій грі та володінні м’ячем, а не на захисті та без м’яча. Порівняйте захисну лінію "Барселони" з будь-якою іншою командою, яка бореться за трофей Ліги Чемпіонів. Інші клуби мають, як мінімум, 2-3 гравців світового класу в обороні. Як відомо, атака виграє матчі, але титули здобуває захист. Одного дня "Барселона" може не зуміти забити 3-5 голів у вирішальному поєдинку. І тоді з’ясується, що перемагати з рахунком 1:0 або 2:1 вона просто не вміє.
Футбол Фліка
Занадто романтичний підхід. Так, саме за це ми його й цінуємо. Саме цей стиль гри вивів "Барселону" на її нинішній найвищий рівень. Але хто ж став переможцем останніх турнірів Ліги Чемпіонів? Це був "ПСЖ" під керівництвом Енріке, який два роки поспіль у матчах-відповідях півфіналів віддавав ініціативу суперникам. Навіть цей іспанський тренер усвідомлює, що в 2026 році іноді варто проявляти прагматизм. Один з найуспішніших тренерів минулого сезону - Артета, чий футбол "Арсеналу" зовсім не можна назвати привабливим. Навпаки, 3 з 5 останніх перемог "канонірів" у АПЛ-25/26 були здобуті з рахунком 1:0, а в останніх п’яти матчах ЛЧ команда забила лише один гол, проте все ж майже виграла трофей. У півфіналі турніру грав "Атлетіко", а не "Барселона" - це дуже показово, на мою думку. Хочеш досягти успіху? Грай на результат.
Іспанія здобула титул чемпіона світу, пропустивши всього один гол. Її стратегія на матч проти сильної Франції була зосереджена на захисті. Основним завданням було стримати суперника, а не створювати численні моменти для атаки. У семи з останніх восьми фіналів Ліги чемпіонів переможці грали на "нуль". Серед тріумфаторів останніх шести років помітні фігури, як Анчелотті та Тухель, які відомі своїм прагматизмом. Навіть "Ман Сіті" під керівництвом Гвардіоли в фіналі проти "Інтера" в кінці зустрічі переважно оборонявся. Це свідчить про сучасні реалії футболу: перемогти всіх тільки через атакуючий стиль вже не виходить. Флік колись виграв ЛЧ, але ще до початку цього новітнього тренду, коли гра була більш сміливою. У 2020 році на матчах були порожні трибуни, а формат з однієї гри на кожному етапі створював інший контекст. Сьогодні ж вимоги для тріумфу в ЛЧ та здобуття требла суттєво змінилися — і команда "Барселона", яка прагне атакувати протягом усіх 90 хвилин, не відповідає цим новим викликам.
Занадто ранній пік форми
Неможливо провести весь сезон так, як це робить сьогодні "Барселона". Особливо в умовах сучасного футболу, де команди грають два матчі на тиждень. У вступі згадувався приклад "Ліверпуля", який просто вичерпав свої сили. Минулого року в жовтні найкращими командами світу вважали "Баварію" та "Арсенал", але Лігу чемпіонів виграв "ПСЖ". Цей "ПСЖ" вже третій рік стартує в сезон невпевнено, втрачає очки і не демонструє видатного футболу, але в попередні рази це закінчувалося тріумфом у травні. Добре бути на вершині восени: можна накопичити багато очок, відірватися від суперників і дозволити собі помилки в майбутньому. Проте, щоб провести видатний сезон, необхідно продемонструвати найкращу гру навесні. "Барселона" зараз грає на максимум своїх можливостей, але навряд чи зможе підтримувати таку ж інтенсивність взимку. Чи зможе вона знову заграти навесні? Це питання залишається відкритим. Проте варто зазначити, що в сучасній футбольній історії є небагато прикладів, коли топ-команда переживала більше одного тривалого піку форми за сезон.
Могутні суперники
Успішність сезону "Барселони" багато у чому визначатиметься її результатами у ЛЧ, але ж і на внутрішній арені команду навряд очікує легка прогулянка. У чемпіонаті зарубитися із нею здатний "Реал". Так, вершкові вже відстають від конкурента на 6 очок, але: 1) попереду ще обидва Класіко; 2) навіть за збереження нинішнього темпу набору очок "Реал" завершить сезон у чемпіонаті із показником у 89 пунктів - узагалі-то чемпіонським. А якщо ще й додасть? У таблиці xPTS між командами узагалі лише 3 бали. "Барселона" - крута, але "Реал" переконливий навіть без топ-футболу. Той же Мбаппе, наприклад, проводить найкращий сезон за xG/90 хвилин. Та й узагалі: у "Реала" кращий, аніж у "Барселони", склад. Довша лава запасних. Більше опцій. Якщо накриють травми, то "вершкові" мають більше інструментів, аби із цим упоратися.
Виділимо окремий абзац, присвячений "Атлетіко". Чи можуть "матрацники" стати претендентами на титул Ла Ліги? У мене є певні сумніви. Проте факти свідчать про те, що команда здобула перемоги в п'яти останніх матчах чемпіонату і наразі займає друге місце в таблиці, відстаючи лише від "Барселони". Влітку "Атлетіко" суттєво підсилився, інтегрувавши нових гравців у свій склад. І це ще не враховуючи, що Альварес поки що не проявив свій справжній потенціал. А що, якщо він все ж заграє на максимумі, особливо в ключових матчах? Минулого сезону "Атлетіко" вибив "Барселону" з Ліги Чемпіонів та Кубка Іспанії, тому їхнє протистояння з каталонцями завжди має особливе значення. Зараз "матрацники" виглядають готовими до нових викликів. Якщо жереб в одному з турнірів зведе їх із "Барсою", фаворити можуть зіткнутися з серйозними труднощами. Можливо, "Атлетіко" ще не зовсім готовий до здобуття трофеїв, проте він цілком спроможний завадити каталонцям досягти успіху.
У Лізі чемпіонів - ще більше "босів". "ПСЖ" нікуди не зник, оновився, а деякі його ключові футболісти, типу Невеша, Дуе та Мендеша, і досі не на своєму піку кар'єри - здатні додати ще більше. "Баварія" буксує на старті сезону, але здебільшого через реалізацію. Способу зупинити Кейна, Олісе та Діаза і досі ніхто у Європі не придумав. "Арсенал" - єдина команда останніх років десяти+ у футболі із двома приблизно рівноцінними складами. Він готовий до важкого сезону найкраще у Європі, а тепер ще й не боїться перемагати. А ще є "Ман Сіті" із Голандом. "Інтер", який нещодавно вибивав і "Баварію", і "Барсу" з ЛЧ цим же складом. З прагматичною та атлетичною "Боруссією" у плейофі не буде легко нікому. Сезон 26/27 наразі виглядає дуже конкурентним у ЛЧ. Тож про статус "явний фаворит" для будь-кого тут мови йти не може.
"Барселона" потужно почала - але доля жодного з трофеїв, на які вона претендує, не здається визначеною. У кожному з турнірів вона матиме сильних конкурентів. Таких, яких на старті поточного сезону ще не перемагала. Ця "Барселона" здатна виграти все - однак не виглядає невразливою. Тож не коронуємо ї передчасно: попереду на неї очікує надважкий сезон...
