Динамо зустрінеться з Королівським клубом. Реал Сосьєдад є гордістю баскської області, притулком для скандинавських талантів та батьківщиною Хабі Алонсо.
Сьогодні, 12 листопада, київське Динамо зіграє у 6 турі основного етапу Ліги Європи. Суперником буде Реал Сосьєдад.
Якщо коротко - баски з міста Сан-Себастьян, яке місцеві називають "Доностією".
Безумовно, баскські назви, звичаї та мова присутні скрізь.
Всього їхніх провінцій в Іспанії три - Біская (Більбао), Гіпускоа (Сан-Себастьян) та Алава (Віторія-Гастейс). В кожній є свій клуб, яким там пишаються. При цьому здавна повелося, що за найбільші - Атлетик та Реал Сосьєдад - грали виключно баски.
Тепер все інакше.
У середині 80-х років молоде покоління прагнуло нових вражень, і після здобуття Кубка короля у 1987 році гравці Реала Сосьєдад Чікі Бегірістайн та Хосе Марія Бакеро вирішили приєднатися до Барселони.
З усвідомленням того, що басків недостатньо для двох клубів верхнього рівня, менш відомий Сосьєдад у 1989 році витратив 1 мільйон на придбання Джона Олдріджа з Ліверпуля. Саме він став першим іноземним гравцем, який з’явився на полі в Доностії.
Разом з тим, аби не розмити ідентичність остаточно, клуб ввів нове правило - щонайменше 80% гравців академії та 60% першої команди мають бути уродженцями провінції Гіпускоа.
Субіменді, Субельдія, Оласагасті, Оярсабаль - це все вони; баскські прізвища дуже співучі.
Що стосується баскського дербі, то, напевно, воно є найбільш дружнім в Європі. Під час матчів між Атлетиком і Реалом Сосьєдад вболівальники виконують пісні, а на трибунах розгортаються національні стяги.
"Чи це Біская, чи Гіпускоа – ми завжди залишаємося братами, - зазначає Лусіано Ітурріно, який у 90-х роках виступав за обидва клуби. Ми баски, і наші соціальні та політичні погляди є спільними. Під час дербі світ стає свідком нашого здорового суперництва."
Цікаво зазначити, що 5 грудня 1976 року на стадіоні Аноета було зроблено одне з найзнаменитіших фото Ла Ліги. На ньому зображені Хосе Анхель Ірібар та Інаксіо Кортабаррія, які тримають у руках "ікуррінью" — прапор Країни Басків, що в той час був заборонений. За законом їх мали б негайно затримати, але як це могло статися, коли навколо було десятки тисяч патріотів?
Прапор вишила власноруч сестра захисника Хосе Антоніо Уранги, це була ціла операція. Кортабаррія - відомий націоналіст, і в 1977-му став першим, хто відмовився грати за Іспанію з ідейних міркувань. Ну, а Ірібар, герой Євро-1964, додавав акції ваги.
Що сталося потім?
Уже за місяць ікуррінью отримали легальний статус — влада зробила крок назад.
Не дивуйтеся, що в заголовку згадується "Ла Реал" — таку назву використовують в Іспанії. А от столичний гранд зазвичай просто називають "Мадридом". Фактично, обидва клуби мають титул "Королівських", причому Сан-Себастьян отримав цей статус на десять років раніше, у 1910 році. Наразі в іспанській футбольній системі існує цілих 23 клуби з назвою "Реал".
Хоча Сосьєдад і грає здебільшого місцевими - так.
Це один з дев'яти клубів, які здобували титул Ла Ліги. Арконада, Сатрустегі та Самора двічі принесли несподіванки для Іспанії в сезонах 1981-82.
Також Ла Реал вигравав Кубок короля - у 1909-му (ще не бувши Реалом), у 1987-му та у 2021-му. Останній тріумф особливий, бо фінал-2020 через пандемію перенесли аж на весну 2021-го - тобто, чекали дербі з Атлетиком цілий рік. В підсумку Оярсабаль тоді забив єдиний гол з пенальті.
У XXI столітті круту команду на Аноеті збирають раз на декаду. Так, у сезоні-2002/03 з Ніхатом Кавечі, Дарко Ковачевичем та юним Хабі Алонсо баски лише на 2 очки відстали від Реала. Також вони займали 4-те місце у 2013-му (команда імені Антуана Грізманна) та у 2023-му (Меріно, Серлот, Давід Сільва).
Спадковість тут неможлива - навпаки, вихід до ЛЧ веде до неминучого спаду в Ла Лізі, адже Гіпускоа здатна від сили на один склад; два турніри їй не витягнути.
Іноді лідери втомлюються від ситуації, як це сталося влітку з Мікелем Меріно. Він вирішив змінити обстановку і перейшов до Арсенала. Проте більшість гравців, незважаючи на обставини, продовжують залишатися.
Сосьєдад давно не переживав серйозних криз. Останній раз команда змагалася у Сегунді в 2010 році, а останній раз пропустила єврокубки у сезоні 2017/18.
Вболівальники невпинно підтримують свою команду. Цього сезону на стадіоні Аноета, який вміщує 39 тисяч глядачів, в середньому присутні понад 34 тисячі фанатів. Арена вражає своєю архітектурою; в період з 2017 по 2019 рік вона була модернізована з інвестиціями в 78 мільйонів євро і має намір стати однією з локацій Чемпіонату світу 2030 року.
У Сосьєдада нема власника-мільярдера. Структура власності тут схожа до тієї, що в Реала та Барси, коли акціонерами є тисячі уболівальників. Головна стратегія - бути в плюсі. Минулого літа клуб продав на 70 млн євро і купив на 45 - це дуже подобається президенту Ла Ліги Хав'єру Тебасу. У вересні стелю зарплат для Сосьєдада підняли зі 125 до 160 млн євро. Більше лише у Реала, Барси та Атлетико.
Зрозуміло, що вони не витратять усі свої кошти. Наразі найбільше отримує Мікель Оярсабаль у «Сосьєдаді» — 3,6 мільйона євро на рік до вирахування податків. Чи прагне клуб до більшого? Якщо говорити відверто, то ні. Їх цілком влаштовує нинішній статус, і вони не мають наміру змінювати свої позиції.
Реал Сосьєдад спирається на три основи, серед яких найважливішою є Субієта, їхня академія.
У провінції Гіпускоа лише 700 тисяч жителів, і скаути Реала Сосьєдад просіюють кожну дитину, бо інакше ніяк.
З нинішнього складу Ігор Субельдія прийшов до клубу в 13 років, Аріц Елустондо - у 15, Аєн Муньос - у 13, Субіменді - в 14, Оярсабаль - у 15, Андер Барренечеа, Йон Пачеко та Беньят Тур'єнтес - у 13.
Лукі Іріарте в даний час обіймає посаду директора Субієти. Колись він став рятівником для Антуана Грізманна, якого вважали втраченим для футболу на батьківщині.
"У Франції він не зміг знайти команду, адже там футбол має більш фізичний характер. Проте ми швидко усвідомили, що Антуан володіє особливим рівнем гри. Він приїхав до нас зовсім юним і струнким, але його футбольний інтелект і здатність бачити гру компенсували всі інші недоліки."
Невдовзі цю ж трасу подолав Робен Ле Норман, якого в Бресті вважали "неперспективним". А скільки басків підготували за цей час – важко навіть підрахувати. Хабі Алонсо, один з найвідоміших, у 2019 році повернувся додому, і йому відразу довірили керівництво молодіжною командою Ла Реала - Сансе.
В Іспанії вони грають з дорослими, і для кожного клубу велика честь, якщо молодіжка виходить до Сегунди. Барса не була там з 2018-го, Реал - з 2014-го. І уявіть собі, Хабі Алонсо вивів Сансе до другого дивізіону вперше з 1962 року. Вже тоді було ясно, що він буде крутим тренером, а Мартін Субіменді - якісним хавом.
Лише в тому випадку, якщо Субієта та Сансе не зможуть надати відповіді, Ла Реал активізує другий напрямок — скаутинг Роберто Олабе. Це вже третій термін його роботи в Сосьєдаді; він також здобув популярність завдяки академії Aspire, яка за короткий час підготувала для збірної Катару 11 футболістів, які вже стали володарями двох Кубків Азії.
Олабе – це справжній король трансферного ринку. Саме він підписав Едегора та Серлота, які прибули в команду після важких часів, але зуміли відновитися та досягти успіху в грандах. Він придбав Александра Ісака з Дортмунда за 6,5 мільйона, а потім продав його до Ньюкасла за 70 мільйонів. Наразі найбільшим активом Олабе вважається Таке Кубо. Японський футболіст був куплений у Реала за 6,5 мільйона, але його вартість на Transfermarkt вже оцінюється в 50 мільйонів.
Улітку Ліверпуль входив у переговори з Мартіном Субіменді, третьою опорою Ла Реала, але він відповів, що йому потрібно ще подумати!
Ось так виглядає баскський патріотизм – коли ані соціальний статус, ані рівень доходу не стають причинами залишити свою рідну домівку.
Для нас це не приносить нічого позитивного.
Динамо не мало б великих шансів проти Реала Сосьєдад на початку сезону, оскільки команда виграла лише 2 з 11 матчів, важко адаптуючись до нестачі Меріно та Ле Нормана.
"Ми формуємо нову команду, і нам знадобиться приблизно 2-3 роки. Сподіваюся, що зможу залишитися на своїй посаді до цього моменту," - зазначив тренер Іманоль Альгуасіль.
Він місцевий, грав за Сосьєдад, тренував у Субієті; його святкування перемоги в Кубку-2020 стало вірусним. І він дійсно хороший тренер. 10 листопада Реал Сосьєдад переміг Барселону 1:0 і відтоді набирає хід. Останні 4 матчі - 4 перемоги; в таблиці вони вже 6-ті.
Баски грають не як іспанці, їхній стиль більш фізичний. Ла Реал лідирує в Ла Лізі за відбираннями м'яча (19), у нього найнадійніша оборона (11 пропущених в 16 турах).
Історично у Доностії більше цінують контроль, ніж в Більбао, але це не тікі-така. Ла Реал тягне час, в'яже опонента, якщо той хоче домінувати. Якщо ж грає на відбій - тисне пресингом і завалює кросами.
Після departure Серлота, найвразливішою ланкою в команді виявилася позиція центру нападу. Оррі Оскарссон та Умар Садік не справляються з покладеними на них завданнями, а Оярсабаль ще не повністю оговтався після Євро, де він став зіркою фіналу, тому забитих м'ячів поки що недостатньо.
Найбільш впливовим гравцем команди є Мартін Субіменді, який виконує роль опорника в стилі Родрі, проте не так активно бере участь у атакуючих діях. На флангах команда має сильних гравців: Таке Кубо на правому фланзі та Серджи Гомес на лівому. У центрі поля розташувався Лука Сучич, якого вже охрестили "новим Модричем", хоча це прізвисько поки що виглядає як комплімент на перспективу.
Не факт, що ми побачимо їх всіх у старті на Динамо - досі в ЛЄ Альгуасіль основу беріг, і в теорії це може врятувати киян від розгрому.
Чи є в Динамо шанси на щось більше?
Вони вже тривалий час не демонструють той рівень гри, який дозволяє досягати успіху на аренах, подібних до Аноети. Якщо ж це зміниться, ми будемо приємно здивовані і щиро за них порадіємо.
