Канадський футбол в новому світлі: найсильніша команда в історії, зірки-емігранти та ліга, що об’єднує численних українців.

Сьогодні українська збірна проведе товариський матч проти Канади, і перш ніж команди ступлять на поле, Чемпіон ділиться своїми думками щодо особливостей футболу в країні, де хокей займає провідні позиції.

Їх явно не слід недооцінювати.

В даний момент Україна займає 25-у позицію у рейтингу ФІФА, тоді як Канада розташувалася на 30-му місці. Це вперше в історії, коли "Кенакс" досягли таких високих результатів.

"Цей склад є найсильнішим в історії Канади, - зазначив тренер Джессі Марш у березні. - Ми пройшли великий шлях як команда. Хлопці досягли багато ще до мого приходу. Вважаю, що кожен наш крок підготував нас до нових, серйозніших викликів."

Того разу команда "Кленові" прагнула досягти успіху в Лізі націй КОНКАКАФ, але не змогла цього зробити – зазнала поразки від Мексики з рахунком 0:2, перш ніж здобути перемогу над США з рахунком 2:1.

Звитяга над американцями вийшла "політичною" через заяви Дональда Трампа, що додало команді уваги в медіа.

Таким чином, її часто недооцінюють, адже в Канаді хокей вважається національним спортом. Окрім того, тут активно розвиваються інші зимові дисципліни, а в Торонто розташовані команди НБА з баскетболу та МЛБ з бейсболу. Щодо футболу, його популярність обмежується лише колом справжніх фанатів.

Це вражаюче, що саме тут з'явилися на світ зірка Баварії Альфонсо Девіс та третій найкращий бомбардир в історії Лілля Джонатан Девід.

Такого раніше не траплялося.

Останній трофей, завойований Канадою, датований 2000 роком, коли команда вразила всіх на Золотому Кубку КОНКАКАФ.

На світових чемпіонатах вона брала участь двічі: у 1986 році зайняла останнє, 24-те місце, а в 2022 році - передостаннє, 31-ше.

Не судіть Канаду за тим провалом! За роки, що минули після Катару, вона дуже омолодилася й додала, що переконливо довела на Копа Америка-2024, де лише в серії пенальті віддала Уругваю 3-тє місце. Девід, Девіс, а ще Мойз Бомбіто, Ісмаель Коне провели сильний турнір.

Адже учні в нашому регіоні прагнуть грати в хокей, наслідуючи Грецкі та Лем'є, а не футбольних легенд Мессі та Роналду.

Там також користується популярністю канадський футбол, який майже ідентичний американському, проте має кілька технічних відмінностей.

У Канаді футбол здебільшого є спортом для іммігрантів.

Енерджайзер Баварії Альфонсо Девіс з'явився на світ в Гані в родині біженців з Ліберії, а в Канаді його сім'я оселилася, коли хлопцеві виповнилося 5 років. Кленовий паспорт він отримав всього за тиждень до свого дебюту в національній збірній у 2017 році.

Джонатан Девід, безсумнівно, з'явився на світ у Нью-Йорку в родині гаїтян, яка незабаром вирушила назад на батьківщину, а згодом знову емігрувала, цього разу до Оттави, де він провів свої молоді роки.

Кайл Ларін, що забиває за Мальорку, - нащадок заробітчан з Ямайки.

Центральний півзахисник Ванкувер Вайткепс Алі Ахмед є нащадком біженців оромо з Ефіопії.

І так майже весь склад.

Вони є представниками Канади, де всього 5% населення складають темношкірі люди, але з далека нагадують Ямайку або Панаму. На Кубку Америки-2024, який проходив у США, цим "Кенакс" було непросто.

"Наших спортсменів били по голові, обзивали расистами як в реальному житті, так і в соціальних мережах. Протягом турніру до нас ставились, як до людей другого ґатунку", - скаржився Марш.

Одночасно важкі особисті історії формують унікальний характер Канади. Це колектив, що відзначається витривалістю та здатністю до відновлення. США мали можливість на власному досвіді переконатися в цьому нещодавно.

Не лише в даний момент, а й протягом всієї історії канадського футболу Альфонсо Девіс є найуспішнішим гравцем.

Незважаючи на регулярні травми, 24-річний лівий захисник встиг зіграти 226 матчів (14 голів) за Баварію, шість разів здобував титул чемпіона Німеччини та вигравав Лігу чемпіонів.

У збірній Канади він вже давно з капітанською пов'язкою:

Коли я спостерігав за тим, як Сполучені Штати підносять Кубок і отримують свої нагороди, це було неймовірно важко. У той момент у нашій свідомості відбувся справжній перелом. Усі усвідомили, що для досягнення перемог нам необхідні зміни. І ми починаємо трансформувати своє мислення.

Ще одна яскрава зірка – Джонатан Девід, який за п’ять сезонів у Ліллі вразив світ футболу, забивши 109 м’ячів. У попередньому розіграші Ліги чемпіонів канадський нападник шокував такі гранди, як Реал, Ліверпуль, Ювентус та Атлетико. Окрім того, він став справжньою іконою в плані оборонної роботи: Девід встановив рекорд європейських топ-ліг, здійснивши 1172 спроби швидкісного пресингу на половині суперника.

Центральний півзахисник Стівен Еустакіу є ключовою фігурою в команді Порту. Він виступає як надійний гравець, здатний виконувати важливі завдання на полі.

Вінгер Тейджон Б'юкенен підписав контракт з Інтером, проте поки що не демонструє тієї ж результативності, яку він мав у Брюгге.

Тренер Джессі Марш, який до цього здобув успіхи в структурі Ред Булл, втратив свою кар'єру, коли зазнав невдачі в РБ Лейпциг у 2021 році. Цей етап став його першим кроком у напрямку до Канади.

А ще один цікавий факт: у цій компанії міг працювати Омар Мармуш, який виріс у Торонто в родині заробітчан, але вирішив відмовитися від пропозиції з Канади на користь Єгипту.

Так, але й ні.

Оскільки футбол у Канаді має нерівномірний рівень розвитку, а країна є дуже великою, структура ліг виявляється досить складною.

На її верхівці три клуби-учасники американської МЛС - Ванкувер Вайткепс, ФК Торонто і КФ Монреаль.

Нижче за ієрархією йде Канадська Прем'єр-ліга - єдиний професійний чемпіонат в країні. Його заснували у 2019-му, проте команд геть мало - 8. Домінує тут Фордж із Гамільтона (4 титули), а найцікавішим кейсом виглядає Атлетико Оттава - дочірній клуб Атлетико Мадрид.

Нижче представлені напівпрофесійні ліги, які в Канаді представлені у великій кількості. Наприклад, у провінції Торонто функціонує Канадська ліга з футболу, що нагадує турнір для діаспор, де виступають команди, такі як Serbian White Eagles, Toronto Croatia, Italia Shooters та FC Ukraine United.

Вот и оно, FC Ukraine United!

У цьому клубі у різні періоди виступали багато знаменитих футболістів, які здобули популярність у вітчизняних лігах, серед яких Олег Керчу, Любомир Гальчук, Олег Шутов та Вадим Гетьман.

Крім того, представники інших команд України, Сергій Івлєв та Микола Темнюк, здобули титул найкращих голеадорів ліги.

Ігор Яворський, який у 2015 році прибув до Канади для тренування команди Атомік Селектс з Торонто, поділився своїми враженнями про реалії провінційного футболу.

"Футболісти там грають як любителі, а гроші заробляють, влаштувавшись на роботу: на будівництво, електриком - хто що вміє. Заробити можна непогано, адже в Канаді за годину платять у середньому 15-20 доларів. Але поєднувати працю з тренуваннями складно. Та й стимул грати не дуже великий. Мова не лише про гроші. Умови такі, що навіть посівши перше місце, у класі ми не підвищувалися. Все тому, що вищого ешелону банально не існує. Вище лише МЛС, а то вже американська ліга. Щоб заявитися туди, треба за принципом НБА чи НХЛ мати гроші, тобто, надати фінансові гарантії, збудувати футбольний стадіон".

Ви можете запитати: а яка ж спільна риса у закритих лігах Канади, де немає вибуття та підвищення команд?

А ось і відповідь: це національний кубок, відомий в даному контексті як Канадський чемпіонат.

У цьому турнірі беруть участь усі команди - від напівпрофесіоналів до клубів МЛС. Не дивно, що саме Торонто, Ванкувер і Монреаль здобули всі нагороди, адже вони значно переважають інших. Крім того, ці три клуби єдині в Канаді, які регулярно постачають гравців до національної команди - зазвичай по 2-3 представники від кожного.

За стандартами МЛС канадські команди не вважаються велетнями. Лише одного разу їм вдалося здобути головний трофей — це сталося у 2017 році, коли Торонто з Себастьяном Джовінко на чолі тріумфував.

Канадські клуби також не мають у своєму активі жодних міжнародних трофеїв. Цього року Ванкувер Вайткепс несподівано пробилися до фіналу Кубка чемпіонів КОНКАКАФ, але там їх розгромив мексиканський Крус Асуль з рахунком 5:0.

Не дорослий, а дитячий клубний футбол - ось в чому сильна Канада. Того-таки Девіда до 18 років тренував напівпрофесійний Ottawa Internationals Soccer Club - і не зіпсував.

Вже за рік Канада разом зі США та Мексикою прийматиме ЧС-2026 - от вони й готуються.

Це не лише питання ігор на полі: міні-турнір за участю України, Нової Зеландії та Кот-д'Івуару також перевірить якість їхніх готелів і стадіонів.

Це своєрідний експеримент для всіх, хто має до цього відношення.

З огляду на результати, слід пам'ятати: у цій справі не буде найсильнішою Канади. У складі "Кенакс" травмовані баварець Девіс, Алістер Джонстон з "Селтіка" та Мойз Бомбіто з "Ніцци", що означає, що захист виявиться резервним. До цього також варто додати, що через операцію не зможе взяти участь Джеймс Осоріо, який є аналогом Шапаренка з Торонто.

Інша дуже важлива деталь - це не формально товариський, а й справді дружній матч. Тренер Марш дав це зрозуміти ще до гри:

"Як американця, мене непокоїть ставлення, яке ми виявили до президента України, відсутність поваги з нашого боку. Ми не знаємо, як це - проходити через те, що пройшли ці гравці, тренер, федерація. Я хочу просто висловити нашу підтримку".

Ось чому Україна - вона ідеально підходить за своїм рівнем, адже є надійним партнером.

У Канаді попереду чимало викликів, і одним з найважливіших є збереження Ванкувер Вайткепс, які наразі виставлені на продаж і можуть бути перевезені до США.

Водночас, варто звернути увагу на "кленові" приклади. Їхнє вміння виховувати таланти в умовах обмеженого суспільного зацікавлення та нелогічних, місцевих змагань - це справжня унікальність. Лише уявіть, що вони зможуть досягти, якщо футбол у Канаді стане хоч би наполовину таким популярним, як хокей.