Хет-трик в умовах чисельної меншості. Полісся здобуло перемогу над Динамо в напруженому поєдинку.
У дев'ятому турі української Прем'єр-ліги житомирське "Полісся" зустрічалося на домашньому стадіоні з київським "Динамо".
Головний матч туру, зустріч двох амбіційних команд, які в останні сезони пов'язує не лише боротьба за очки, а й ціла низка яскравих, емоційних та іноді скандальних футбольних моментів. Протистояння цих колективів вже давно вийшло за межі звичайних подій чемпіонату, і нова зустріч у Житомирі обіцяла продовжити цю традицію. Проте, навряд чи хтось із фанатів, які зібралися на трибунах, міг передбачити, який неймовірний сценарій підготував їм цей футбольний день. Сценарій, який навіть найвідважніший драматург навряд чи наважився б створити.
Все почалося для господарів гірше не придумаєш. На п'ятій хвилині Олег Кудрик вчинив фатальну помилку під час виходу з власної половини поля. Голкіпер намагався зробити передачу партнеру, але Бражко вгадав його наміри, перехопив м'яч і вийшов на побачення з воротарем. Кудрик зміг відбити його удар, перевівши м'яч на кутовий, і на мить здавалося, що "Полісся" уникнуло серйозних неприємностей. Проте футболісти "Динамо" не поспішали заспокоюватися, уважно привертаючи увагу арбітра до дій голкіпера. Повтор показав всю правду — Кудрик зіграв рукою за межами штрафного майданчика. Червона картка була неминучою і безсумнівною.
П'ять хвилин на табло, а житомиряни вже опинилися над прірвою. Руслану Ротаню довелося екстрено перекроювати плани, проводити дві заміни, випускати Волинця та перебудовувати команду з акцентом на оборону. Для "Динамо" ж усе виглядало подарунком долі. Майже весь матч у більшості, суперник деморалізований, трибуни розгублені. Здавалося, киянам залишалося лише грамотно скористатися такою щедрою перевагою.
Спочатку події розгорталися за цілком очікуваним сценарієм. Гості активізувалися, почали частіше загрожувати воротам суперника, і на 19-й хвилині їм вдалося відкрити рахунок. Шапаренко подав м'яч з кутового, а Михавко, вигравши повітряну боротьбу, вразив сітку воріт. До двадцятої хвилини "Полісся" програвало 0:1 і, до того ж, залишилося в меншості. Ситуація для господарів складалася настільки пригнічено, що важко було уявити, як можна було покращити обстановку.
У футболі існують моменти, які не піддаються жодним тактичним аналізам чи сухим статистичним даним. Це — дух команди, гордість та непохитність, що не дозволяє здаватися навіть у найскладніших ситуаціях. Саме ці риси "Полісся" яскраво проявилися в цьому сезоні, зокрема під час їхньої перемоги над "Шахтарем". Житомирська команда не була готова стати статистами на своєму домашньому стадіоні.
На 26-й хвилині матчу команда господарів отримала можливість виконати кутовий удар. Андрієвський зробив точну подачу, а Краснопір, піднявшись вище за захисників, з силою вдарив головою, відправивши м'яч у ближній кут воріт. Нещерет не зміг встояти перед цим ударом. 1:1! І трибуни, які ще нещодавно мовчали, знову наповнилися емоціями. Виявилося, що навіть у меншості можна не лише боротися, а й змушувати сильного суперника нервуватися.
Футбольний клуб Полісся
Утім, невдовзі футбол відійшов на другий план. У Житомирі пролунала повітряна тривога, яка змусила команди вирушити до укриття. На щастя, пауза виявилася відносно нетривалою, і приблизно за пів години гра відновилася. Цікаво, що після вимушеної перерви саме "Полісся" виглядало енергійнішим. Краснопір знову опинився на вістрі атаки після стандартного положення, але цього разу Нещерет продемонстрував чудову реакцію та врятував гостей.
Команди вирушили на перерву, маючи в активі нічийний рахунок. Якби не перші хвилини гри, статистика навряд чи дала б підстави припустити, що одна з команд практично весь тайм провела в меншості. За кількістю ударів, кутових та іншими показниками на полі спостерігалася майже рівна боротьба. "Полісся" не лише пережило початковий шок, а й вміло адаптувалося до ситуації, нав'язавши киянам футбол, який виявився для них вкрай незручним.
Після перерви від "Динамо" очікували зовсім іншого результату. Це ж одна з провідних команд українського футболу, яка має бути здатною використовувати свою перевагу. Хоча футбол і не хокей, де гра в більшості майже завжди призводить до тривалої атаки на ворота суперника, у випадку, коли у тебе є зайвий гравець, талановиті виконавці та цілий тайм попереду, важливо знайти способи, щоб пробити захист противника.
Проте кияни, здавалося, втратили керівництво до своєї гри. Вони наближалися до штрафного майданчика, але виявлялися немов перед невидимою перешкодою, не знаючи, як діяти далі. Пономаренко вистрілив вище воріт, а Шапаренко спробував вразити Волинця ударом з дистанції, але голкіпер впевнено забрав м'яч. Ось такою була вся загроза від гостей у старті другого тайму. Володіння м'ячем не перетворювалося на реальну небезпеку, а чисельна перевага залишалася лише привабливим показником у протоколі.
І поки "Динамо" намагалося розібратися у власних футбольних думках, господарі готували наступний удар. У середині другого тайму Нещерет невдало зіграв на виході після кутового, порушивши правила. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. До м'яча підійшов Краснопір. Жодного тремтіння в ногах, жодної тіні сумнівів - упевнений удар, і м'яч знову опинився в сітці київських воріт!
2:1! Житомирський стадіон вибухнув від захвату. Те, що ще зовсім недавно здавалося боротьбою за футбольне виживання, раптово перетворилося на історію про неймовірне повернення. "Полісся" не просто відігралося - воно вийшло вперед, продовжуючи грати вдесятьох проти київського "Динамо"!
Футбольний клуб Полісся
Лише після цього моменту гості, наче прокинувшись після холодного душу, усвідомили, що потрібно рятувати ситуацію з матчем. Гра стала помітно активнішою, а Ба, який вийшов на заміну, приніс атаці нову енергію та агресивність. Практично одразу після пропущеного гола він отримав чудову можливість зрівняти рахунок, але, пробивши з відстані приблизно п’ятнадцяти метрів, не зміг влучити у ворота. Невдовзі настав зірковий час для Волинця. Спершу голкіпер відбив небезпечний удар Дубінчака, а потім неймовірним чином встиг підвестися та зупинити добивання Ба. Цей подвійний порятунок можна порівняти за значенням зі забитим м'ячем.
Здавалося, тепер "Поліссю" потрібно лише вистояти. Зціпити зуби, зібратися в єдиний оборонний кулак та втримати здобуту потом і кров'ю перевагу. Але в цього вечора були зовсім інші плани. А в Ігоря Краснопіра залишалося ще одне, найгучніше слово.
Михайліченко здійснив передачу, яка заслуговує на місце в антології футбольного мистецтва. Краснопір опинився віч-на-віч з Нещеретом, проте ситуація для нападника була далеко не бездоганною. Гострий кут, голкіпер, що стрімко наближався, і обмежений час на прийняття рішення. Але Ігор зміг знайти вихід навіть там, де багато хто вбачав би безвихідь. Ледь помітним, неймовірно тонким дотиком він направив м'яч повз воротаря, і той покотився в сітку!
3:1! Краснопір відзначається хет-триком! У цей момент слова дійсно втрачають своє значення перед хвилею емоцій.
Те, що відбувалося на трибунах стадіону в Житомирі, нагадувало справжнє футбольне божевілля. Вболівальники підскакували з місць, вигукували емоційні вигуки, обіймали одне одного, не вірячи своїм очам. Їхня команда, яка на п'ятій хвилині залишилася в меншості, а до двадцятої програвала, несподівано забила три голи підряд. І не комусь, а київському "Динамо"! Це був не просто третій гол, а справжній вибух емоцій, кульмінація історії, де відчай поступився місцем надії, надія перетворилася на віру, а віра - на справжнє футбольне диво.
Для киян цей м'яч став нокаутувальним ударом. До фінального свистка залишалося ще близько п'ятнадцяти хвилин - часу більш ніж достатньо, щоб спробувати змінити перебіг подій. Але "Динамо", схоже, програло цю зустріч не лише на табло, а й психологічно. У рухах футболістів читалася розгубленість, в атакувальних діях - безпорадність, а в командній грі - цілковита відсутність колишньої впевненості. Ба більше, часом саме "Полісся" виглядало свіжішим і гострішим, знаходячи сили для швидких випадів навіть після такого виснажливого протистояння.
Уже в компенсований час матч знову перервала повітряна тривога. До завершення залишалося якихось дві хвилини, але командам знову довелося залишити поле. Ця вимушена пауза стала останньою зупинкою на шляху до історичного фіналу. Коли футболісти повернулися, змінити що-небудь гості вже не зуміли.
Фінальний свисток не лише зафіксував перемогу "Полісся" з результатом 3:1, але й став символом поєдинку, котрий справді вражає і запалює любов до футболу. Це був той матч, де прогнози не справдились, традиційні футбольні правила виявились безсилими, а справжній характер людей поставив усе на свої місця, доводячи, що воля до перемоги може подолати будь-які труднощі.
"Полісся" створило незабутній день для своїх фанатів, який залишиться в пам'яті на довгі роки. Руслан Ротань разом із командою подолали шлях від невдачі на початку матчу до справжнього тріумфу. Ігор Краснопір увічнив своє ім'я в історії цього поєдинку, здобувши хет-трик, чия цінність перевищує просту кількість забитих голів.
Сьогодні "Полісся" практично весь матч провело в умовах чисельної меншості. Проте, завдяки незламному характеру, відданості та прагненню до перемоги, житомиряни продемонстрували на полі значно більше, ніж просто одинадцять гравців. Саме тому ця перемога стала справжнім тріумфом.
УПЛ. Турнирный раунд номер девять.
"Полісся" - "Динамо" - 3:1
Голи: Краснопір - 26, 68 (пенальті), 76; Михавко - 19.
Увага: Майсурадзе, 45 років; Араухо, 45 років; Михайліченко, 50 років - Дубінчак, 40 років; Рубчинський, 53 роки; Нещерет, 67 років.
Вилучення: Кудрик, 5 (гравець зіграв рукою поза межами штрафного майданчика)
"Полісся": Кудрик, Майсурадзе, Чоботенко, Сарапій, Михайліченко, Араухо, Леандро (вийшов на поле на 8-й хвилині замість Краснічого), Андрієвський (заміна на 60-й хвилині - Бабенко), Брагару (вийшов на 60-й хвилині - Крушинський), Велетень (на 8-й хвилині замість Волинця), Краснопір (заміна на 80-й хвилині - Гайдучик).
"Динамо": Нещерет, Сич, Кендзьора, Михавко, Дубінчак, Бражко, Волошин (Ярмоленко, 71), Рубчинський (Михайленко, 83), Шапаренко (Лонвейк, 58), Кабаєв (Ба, 58), Пономаренко.
