РЕМЕНЮК: "У Європі розвиток футболіста відбувається значно швидше завдяки високій конкуренції."
Нападник польської команди "Авія" Свіднік Андрій Ременюк згадує про свої перші кроки у футболі в "Карпатах", ділиться враженнями від поїздок до іспанських клубів та аналізує різницю в підготовці футболістів між Україною та Європою.
- Якщо повернутися до вашої кар'єри в Україні, ви дебютували в УПЛ за "Карпати" ще у 19 років. Яким для вас був той період? Що найбільше запам'яталося з перших матчів на дорослому рівні?
Мабуть, найзначнішими були ті футболісти, з якими мені доводилося грати. Наш колектив був дійсно потужним, з такими майстрами, як Гуцуляк, Швед, а також легіонер Карраскаль—футболіст з високими якостями та талантом. Федецький вже тоді грав у Карпатах.
Спілкуючись з такими особистостями, можна чітко усвідомити, де ти знаходишся – як у плані професійних навичок, так і у відданості, рівні гри та загальному потенціалу команди. Тож, напевно, найяскравіше враження залишає саме їхнє ставлення. В останній час у футболі я не зустрічав такого запалу та відданості. "Карпати" завжди вирізнялися своїми моральними і вольовими якостями.
І ще запам'яталося, що я тоді дебютував проти "Шахтаря". У той час в українському футболі було дуже багато сильних легіонерів. Коли я дебютував, за "гірників" грали Ісмаїлі, Тайсон, Бернард та інші. Загальний рівень чемпіонату тоді був дуже високим.
Перед тим, як зробити свій перший вихід на поле за "Карпати", ви мали досить цікавий досвід - проходили стажування в таких клубах, як "Валенсія", "Вільярреал" та "Леганес". Яким чином у вас з'явилася можливість відправитися до Іспанії?
- Тоді в нас змінився керівний склад, прийшов такий Олег Смалійчук. Був чи президентом, чи директором клубу. І оскільки він працював в Іспанії, молоді футболісти "Карпат" тоді їздили на стажування.
Це вже не просто був перегляд команди, а скоріше можливість для навчання та аналізу їхнього складу, зокрема вікових категорій, подібних до нашої, і нас у нашому чемпіонаті. Тоді я був вражений: рівень молодих футболістів у них справді був дуже високим. Проте, на мою думку, українські гравці мають більший талант у дитячому футболі.
Які моменти з того часу залишилися у вашій пам'яті? Чи існують футбольні принципи або методи, які ви спостерігали тоді і досі застосовуєте у своїй грі?
- Просто їхнє ставлення, їхній професіоналізм... Наприклад, ми там знали, що вони, можна сказати, живуть як роботи: о 22-й годині лягають спати, харчуються ідеально, у них усе відточено. Це одна з переваг. У чомусь ми програємо їм у ментальності. У них дисципліна протягом усього року, судячи з того, що я побачив. А в нас може бути дуже яскравий злет, а потім ми можемо два-три місяці десь бути в небі, скажімо так. Напевно, це така перевага.
Щодо футбольного поля, то саме швидкість обробки м'яча та швидкість прийняття рішень, можливо, є нашими ключовими перевагами. Найбільша перевага молодих гравців полягає в тому, що їх допускають до основного складу команди або віддають в оренду для здобуття досвіду. Це сприяє тому, що вони отримують можливість змагатися на високому рівні. Наприклад, якщо зараз гравець вирішить перейти до команди Другої ліги України або залишитися у складі U-19, я вважаю, що грати в дорослій команді — це набагато кращий варіант. У віці 18 або навіть 20 років участь у дорослому футболі є значно більш вигідною, ніж залишатися серед однолітків ще на рік-два. В Європі розвиток футболістів відбувається швидше саме завдяки такій здоровій конкуренції.
Як ми вже зазначали раніше щодо Польщі: у Другій лізі можна ставити цілі на підвищення в Першу лігу, де значну частину складу можуть складати легіонери. Наприклад, "Вісла" з Кракова, коли ще грала в Першій лізі, мала 70-80% легіонерів у своїй команді. Це відкриває можливості для конкуренції. Це є якісна конкуренція.
Андрій Ременюк в дебюті цього сезону відзначився 7 голами та 1 асистом у 11 поєдинках за команду "Авію". Наразі вона займає 12-ту позицію у Другій лізі та пробилася до 1/16 фіналу Кубка Польщі.
