Рік трансформацій чи збереження? Освітній аналітик щодо нестачі 200 тисяч абітурієнтів та перспектив спеціалізованих ліцеїв.
Освітня сфера 2026 року обіцяє безліч захоплюючих нововведень для молоді та вчителів в Україні. Міністерство освіти і науки України оголосило про початок пілотного проекту реформи профільної середньої освіти (для старшокласників), а також поступове введення штучного інтелекту в навчальний процес.
Про те, як педагоги мають боротися з тим, що учні все частіше користуються ШІ та як демографічна криза "відгукнеться" дефіцитом кадрів через кілька років, в ексклюзивному інтерв'ю розповів експерт з освітньої політики Сергій Дятленко.
Він працював у Міністерстві освіти і науки України близько 13 років, має понад 17 років педагогічного стажу.
Нещодавно урядовий портал представив результати для освітньої сфери на 2025 рік. Зокрема, акцентували увагу на старті пілотного проекту реформи старшої школи. Як ви вважаєте, яким буде 2025 рік для української освіти? Чи стане він роком виживання, чи ж роком реформ?
Я б охарактеризував це як скромні експерименти в сфері освіти. Це обережні кроки у впровадженні профільного навчання. Хоча ми активно обговорюємо ці ініціативи, вони не відповідають очікуванням та стандартам, закладеним у реформу, згідно з Законом про освіту 2017 року. Це, скоріше, поступовий і повільний процес реалізації необхідних змін.
-- Зараз в Україні 30 закладів пілотують старшу профільну школу. Які основні переваги цього підходу для учнів? Чи означає це, що вони отримають перевагу перед іншими школярами?
Правильніше було б назвати їх передпілотами. Вони займаються лише формою, а не суттю. Цього року планується залучити 150 ліцеїв, які вже розпочнуть тестування цієї реформи. Отже, існує кілька етапів пілотного впровадження. Ці нові ліцеї з наступного року протестують як зміст, так і форму, а також трирічний цикл навчання.
Чи будуть діти у виграші та чи стануть більш конкурентними? Так, вони будуть більш конкурентними, однозначно. Однак, вони стануть такими не просто через те, що зайшли в пілот. По-перше, для цього треба докладати зусилля. По-друге, сама профільна школа без відповідної матеріальної бази (тобто обладнання) і без відповідного кадрового забезпечення працювати не буде.
Отже, ми маємо справу з трьохголовим драконом. Перша голова символізує нові методи та спеціалізовану школу. Друга голова уособлює матеріально-технічну базу, а третя - це вчитель, який є найзначнішою з усіх голів.
Як тільки ці три елементи зійдуться, учні, які отримують освіту в таких умовах і докладають до цього свої зусилля, здобудуть перевагу в конкурентній боротьбі над тими, хто не відвідує профільну школу.
-- З 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року -- ще на 20%. Чи достатньо цього для того, щоб зробити професію вчителя конкурентною на ринку праці?
На мою думку, цього буде замало. Нам необхідно не лише підвищення зарплати, а й кардинальні зміни в системі оплати праці.
Сучасна система компенсації праці має свої корені в радянських часах. Вона породжує явище, відоме як урокодавство, коли для вчителя головним стає не якість навчання, а факт проведення уроку та його фіксація в журналі. Це не стимулює до підвищення професійних навичок і не сприяє якості освіти.
Отже, крім збільшення заробітної плати для педагогів, необхідно також переглянути саму систему компенсації праці. Я вважаю, що слід орієнтуватися на середній рівень зарплати в промисловості, при цьому зарплата освітян повинна бути вищою. Таким чином, ця оплата стане такою, що підкреслить значущість вчительської професії.
НМТ-2026 вирішили провести в один день, незважаючи на численні пропозиції від батьків та учнів організувати його протягом двох днів. Як досвідчений педагог, яку думку ви маєте про формат одноденного проведення?
Давайте розглянемо це детальніше. Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) виконує важливу роль. Це не лише інструмент для вступу до вищих навчальних закладів, але й, перш за все, форма державної підсумкової атестації. Воно служить для оцінки знань, які учні здобули під час навчання в школі. Таким чином, важливо проводити цю перевірку на завершальному етапі, а не тільки під час вступних екзаменів.
Проте в умовах війни ми не можемо собі дозволити таку розкіш. Отже, НМТ виступає компромісом між нашими бажаннями та реаліями, з якими ми стикаємося сьогодні.
Говорити про те, що батьки хочуть по-іншому це неконструктивна розмова. Держава зробила максимально якісний варіант із тих умов, які ми маємо станом на сьогодні.
Якими будуть результати дітей у цьому році: покращеними чи гіршими в порівнянні з минулим?
Такі аспекти не підлягають порівнянню, оскільки завдання в різні роки можуть суттєво відрізнятися. Хоча умови проведення залишаються однаковими для всіх, результати з різних років (наприклад, минулого і цього, або позаминулого) не можна ставити в один ряд. Можна проводити порівняння для конкретного навчального закладу, але загальні результати всіх учасників не підлягають такому аналізу.
-- Як батькам та учням вже зараз готуватися до вибору профільного ліцею? Які критерії мають бути ключовими при виборі закладу цього року і як не помилитися?
По-перше, варто спробувати за допомогою навчального закладу зрозуміти свої внутрішні бажання та визначити, що насправді тебе цікавить.
Ось простий приклад для роздумів. Уявіть, що існує футбольна команда, яка спеціалізується на грі у футбол, і волейбольна команда, яка змагається у волейболі. Якщо ці дві команди зійдуться у футбольному матчі, хто, на вашу думку, вийде переможцем? Безсумнівно, це будуть футболісти. А якщо вони змагатимуться у волейболі, перемогу здобудуть волейболісти, адже вони мають досвід і навички в цьому виді спорту.
Так само і з дітьми. Якщо ти будеш займатися і навчатися в тій галузі, до якої в тебе є здібності і вподобання, то ти там здобудеш кращих результатів.
Тому варто розібратися що потрібно дитині, що дається легше, де вона може себе краще реалізувати. І тоді вже шукати не стільки ліцей, як профіль. Саме цим важлива профільна старша школа - вона дає можливість обрати той напрям, у якому ти можеш реалізуватися.
-- Освітня система втратила понад 200 тисяч потенційних абітурієнтів. Про це нещодавно повідомив генеральний директор директорату Олег Шаров. Як це вплине на українські вищі навчальні заклади у 2026 році? Чи варто чекати великий дефіцит кадрів вже через кілька років?
Чи є це негативним для України? Так, це дійсно негативно для України. Чи розуміємо ми причини цього явища? Так, ми знаємо - це пов'язано з війною.
Чи є демографічна ситуація в Україні позитивною? Ні, ситуація є негативною. Чи спостерігається покращення? Ні, вона продовжує погіршуватися.
Це матиме негативні наслідки для шкільної освіти — через зменшення кількості учнів школи можуть закриватися. Вплив відчує і система вищої освіти, адже також спостерігатиметься нестача студентів. В подальшому це призведе до дефіциту кваліфікованих працівників, інженерів, науковців та інших спеціалістів, оскільки в країні буде просто недостатньо людей. Усе це пов'язано з демографічними змінами.
-- Чи помічаєте ви, що учні дедалі більше користуються ChatGPT для навчання та виконання завдань? Як це впливає на їхню здатність мислити самостійно?
Сутність полягає в тому, як і з якою метою ми застосовуємо його. Чи можливе його використання в будь-яких ситуаціях? Ні, це не завжди доцільно. Чи здатен він принести користь? Так, безсумнівно. Проте, вчитель повинен пропонувати такі завдання, які спонукатимуть дитину самостійно шукати рішення, а якщо й залучати ChatGPT, то лише в тому контексті, щоб сприяти її розвитку та інтелектуальному зростанню.
Яка ваша думка щодо необхідності контролю доступу до штучних інтелектуальних асистентів у навчальних закладах? Якщо ви підтримуєте цю ідею, яким чином, на вашу думку, це слід реалізувати?
-- Ми не можемо заборонити використання ШІ. Регулювати або забороняти прогрес не варто. Його потрібно підлаштовувати під себе, і під нього потрібно підлаштовуватися. Зокрема вчителі повинні використовувати ШІ мудро і ставити перед дітьми такі завдання, які ChatGPT не вирішує.
