Роман Шухевич та спорт: грав у футбол, здобув рекорд у плаванні та брав участь у суддівстві змагань.
У грудні 1945 року світ оговтувався після завершення Другої світової війни, Нюрнберзький процес лише відкривав серію судових розглядів щодо злочинів нацистів проти людства. Водночас на території України тривали запеклі бої між солдатами УПА та радянськими каральними загонами.
Український визвольний рух очолював відомий не лише у вітчизняних колах Роман Шухевич. Його ім'я оповите різними історіями, байками, міфами та пропагандою. У грудні 2025 року Чемпіон розкриє вам дещо забуті спортивні сторінки біографії Шухевича. А їх назбиралося чимало.
Шухевич з юних років виявляв себе як обдарований молодий чоловік. Завдяки сприятливим умовам для свого розвитку, Роман активно їх використовував. Він відзначався високими оцінками, а його інтерес до спорту розвивався через участь у національно-патріотичному гуртку "Пласт" — найдавнішій українській скаутській організації, яка займається вихованням дітей на основі християнських цінностей.
Важливо, що дитинство Романа припало на Українську революцію 1917-21 років. Він був свідком тих подій і мав чимало знайомих та родичів, дотичних до функціонування ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка). Зокрема, часто спілкувався з Євгеном Коновальцем - тому змалку мав патріотичне бачення.
Достеменно відомо, що Шухевич любив спорт. Він не обмежувався командними чи одиночними видами. З часом Роман ставав учасником та засновником спортивних гуртків та пробував себе у різних змаганнях.
На базі навчального закладу Шухевич був фундатором товариства "Русалка" - там грали у футбол, баскетбол, волейбол. У 1924 році разом з братом Юрієм був одними із засновників Карпатського Лещетарського Клубу.
Це лише деякі з організацій, з якими був пов'язаний Роман. Ця різноманітність клубів свідчить про його широкі та багатогранні інтереси у спорті.
Спортивний розквіт видатного українського військового припав на 1920-30-ті роки. У цей період Шухевич активно займався легкою атлетикою та скелелазінням, а також вражав майстерністю у фехтуванні на шпагах і стрільбі. Він володів зброєю на високому рівні і був фізично добре розвинений.
"Він регулярно долучався до спортивних змагань, встановлюючи рекорди в плаванні та легкій атлетиці серед українських атлетів Галичини", - із дослідження історика А. Сови.
Наприклад, у 1923 році у Львові пройшли "Запорізькі ігрища". Між іншим, засновником яких був Іван Боберський. Шухевич себе чудово показав у плаванні та бігу з перешкодами серед юніорів: встановив рекорди - у бігу на 400 метрів, у плаванні - на 100 м.
Слід підкреслити, що ці змагання проходили серед мешканців Львова та навколишніх районів, і з урахуванням 16-річного віку Шухевича, це є значним успіхом.
Знищуючи Баварію, він відмовлявся виступати за Динамо через використання російської мови: український Пеле Олександр Скоцень.
Оцінювати досягнення Романа в згаданих раніше дисциплінах – досить складне завдання, так само як і визначити, яка з ігор чи видів змагань була його улюбленою. Проте однозначно можна стверджувати, що протягом свого життя Шухевич завжди був поруч зі спортом і зробив значний внесок у його розвиток на території Західної України.
Історичні дослідження, свідчення очевидців, газетні публікації з того часу та архівні фотографії підтверджують цю інформацію. До речі, згаданий раніше Лещетарський клуб продовжує свою діяльність і сьогодні.
Збираючи досвід, Роман Шухевич поступово перетворювався на значущу особистість у спортивному середовищі Галичини. Він активно підтримував молодих атлетів і, зокрема, виконував функції судді на різноманітних змаганнях.
З часом спортивна діяльність Шухевича почала поступово зменшуватись. Він став приділяти більше уваги підпільній боротьбі за свободу. З початком Другої світової війни спорт остаточно втратив свою первинну значущість.
Сьогодні ім'я Романа Шухевича вписане не лише в історію, а й у карту сучасної України - його іменем названі десятки вулиць, проспектів і скверів. У спортивному середовищі найбільш відчутним знаком пам'яті є тернопільський футбольний стадіон.
Хотілося б підсумувати цю розповідь, повернувшись до її стартової точки. 1 жовтня 1946 року завершився Нюрнберзький процес. Незважаючи на міфи, що поширюються радянською та російською пропагандою, у документах цього судового розгляду не міститься жодного окремого обвинувачення на адресу Шухевича, ОУН чи УПА у співпраці з нацистським режимом.
Роман Шухевич відійшов у вічність 5 березня 1950 року. Це сталося в селі Білогорща, яке сьогодні є частиною Львова, під час операції радянських спецслужб.
