На стежці Златана: чому Модрич прийняв рішення виступати за Мілан.
"Легенда": простими словами, але з великим значенням, один з найвідоміших клубів Європи — "Мілан" — анонсував появу одного з найуспішніших футболістів континенту — Луки Модрича.
Сам Лука Модрич із цього приводу зазначив, що дуже щасливий. І що чекає, не дочекається, коли зможе дебютувати за свій новий клуб.
Охочі будувати конспірологічні теорії або просто слухати гарні історії відразу витягли з глибин всесвітньої павутини дитяче фото Луки Модрича, ще зовсім не одного з найтитулованіших гравців Європи. Просто маленького Луки Модрича. На фото маленький Лука у костюмі "Мілана".
Маленький Лука Модрич мріяв стати гравцем "россонері", оскільки його ідолом був Звонимир Бобан, який грав саме за цей клуб. Окрім цього, Бобан також виступав за загребське "Динамо", за яке Лука вболівав з самого дитинства.
Але дитяча мрія Луки Модрича так і лишилася мрією. Він повторив шлях свого кумира лише частково: теж захищав кольори "Динамо" зі столиці Хорватії. А далі пішов іншим шляхом.
Яким виявився шлях одного з найкращих і однозначно одного з найтитулованіших гравців нового часу, ми чудово пам'ятаємо. Аж надто свіже ще в пам'яті його мадридське минуле. І ніяке інше його клубне минуле чи майбутнє не зможе затьмарити чи хоча б позмагатися у крутості з його ерою у "Реалі".
Проте, з усіх можливих шляхів подальшої кар'єри, Модрич обрав "Мілан". Чи це випадковість? Сумніваюсь. Проте, вважаю, що немає підстав для створення якогось драматичного сюжету. Адже нинішній улюбленець хорватських дітей, досягнувши успіху в одному з найвідоміших клубів, на завершальному етапі кар'єри вирішив перейти до ще одного великого клубу, де свого часу блискуче виступав його кумир. Цей кумир став символом цілого покоління хорватських хлопчаків, які вже встигли подорослішати.
Навряд чи все так патетично. На мій погляд, у ситуації, що склалася, у цій зовні красивій глянцевій історії куди більше прагматизму, ніж романтики. Все загалом просто, якщо розібратися.
Було зрозуміло, що завершення кар'єри Луки Модрича в "Реалі" не стане кінцем його футбольного шляху. Сам гравець та його близькі неодноразово натякали на це. Модрич мав безліч можливостей для продовження своєї кар'єри, зокрема варіанти в МЛС, саудівській лізі або ж повернення до рідного загребського "Динамо".
В основному, усі зазначені вище варіанти його цілком влаштовували. Це було важливо, передусім, з точки зору ігрового тонусу, адже для найкращого півзахисника збірної Хорватії, який готується до Мундіалю-2026, він залишається необхідним. Хоча Модрич уже, здавалося б, попрощався з Євро, він все ще прагне взяти участь у майбутньому чемпіонаті світу у віці 39 років. Тому йому дуже потрібна ігрова практика в цей період.
Без сумніву, у кожному з цих трьох варіантів Модрич отримував би постійну ігрову практику.
Усі ті варіанти його влаштовували ще й тому, що він публічно заявив, що не бажає виступати в клубі, який хоча б теоретично зможе зіграти з "Реалом" в одному турнірі (загребське "Динамо" не стало чемпіоном Хорватії, тому перетнутись у новому сезоні ЛЧ із "Мадридом" не могло).
Проте Модрич, окрім відмінної форми на полі, прагнув досягти ще більшого. Він заслуговує на це завдяки своїй видатній кар'єрі.
Якщо відкинути "Динамо", то Лука міг би отримувати значно більший дохід у МЛС або, особливо, у Саудівській Аравії, ніж ті три з невеликим мільйони євро на рік, які йому запропонували в "Мілані". Проте він вирішив не приносити в жертву спортивні амбіції заради фінансової вигоди. Саме тому він обрав "Мілан" – один із найпрестижніших клубів у світі, який, на жаль, у новому сезоні не братиме участі в єврокубках.
А інших варіантів продовження кар'єри, тобто пропозицій від великих клубів, які не перетиналися б з його улюбленим "Мадридом" у ЛЧ, начебто й не було.
І вже тільки після всього цього можна і потрібно витягувати на світ Божий дитячу фотографію просто Луки Модрича. Просто у костюмі "Мілана", за який просто грав колись Звонимир Бобан, дитячий кумир хорватських хлопчаків та Луки Модрича.
На мою думку, з приходом Модрича до "червоно-чорної" частини Мілана стає помітною інша паралель. Виникає бажання розповісти про зовсім іншу історію. Це історія повернення Златана Ібрагімовича.
Ібра повернувся до "Мілана" після тривалих пригод. Це сталося вже наприкінці його кар'єри, коли йому було 38 років. Хоча він більше не забивав у кожному матчі ударом карате і не брав участі в кожному поєдинку, його безцінний досвід та величезний авторитет шведського нападника допомогли "Мілану" здобути титул чемпіона Італії вже в перший сезон після його повернення.
Чому б історії не повторити себе саме тепер? Авторитет і досвід Луки, безумовно, не поступаються Ібрі. Крім того, до "Мілана" приєднався Макс Аллегрі, який має чітке уявлення про те, як створити команду чемпіонів. Відсутність навантаження від єврокубків також відкриває чудову можливість зосередитися на боротьбі за скудетто, що яскраво продемонстрував "Наполі" в минулому сезоні.
Цей амбітний проект, цей зручний ігровий графік, ця можливість бути тренером на полі і незаперечним ідолом у роздягальні якнайкраще підходять одному з найкращих футболістів континенту.
Зірки зайняли своє визначене місце.
Все загалом просто. Але все одно дуже круто.
