Степан Бандера: маловідома спортивна грань життя Провідника

1 січня - це не тільки старт нового року.

117 років тому, в цей самий день, з'явився на світ Степан Андрійович Бандера, який став відомим лідером Організації Українських націоналістів. Навколо його політичної кар'єри існує безліч міфів і легенд, що часто перевершують правду. Проте сьогодні ми вирішили розглянути менш знайомий аспект його біографії. Зокрема, ми проаналізуємо спортивні досягнення та захоплення Степана Бандери, які стали частиною його насиченого життя.

Роман Шухевич і спорт: грав у футбол, встановлював рекорд у плаванні та судив змагання

Степан зіткнувся зі здоров'ям проблемами ще в юності. Через ревматизм суглобів йому було непросто приєднатися до "Пласту" – скаутської організації, що займається вихованням молоді в дусі патріотизму. Проте його рішучість перемогла всі труднощі: з третьої спроби він нарешті став "пластуном".

Вступ до "Пласту" проходив через жорсткий відбір. Степан витратив багато зусиль, щоб стати його частиною. Саме в цей період його життя в "Пласті" він зміцнив свій дух, тут розвинулися його погляди на світ та життєві цінності.

Згодом Бандера приєднався до українського спортивного товариства "Сокіл". Під час навчання у Львівській політехніці він також став членом Українського студентського спортивного клубу.

"Бандера мав пристрасть до шахів і баскетболу. Його зацікавленість у баскетболі виглядає, м'яко кажучи, дещо незвично, адже його зріст становив лише 162 см. Крім того, слід зазначити, що він був шульгою," - підкреслює історик Юрій Юзич.

Лідер ОУН мав пристрасть до легкої атлетики. Він ніколи не пропускав ранкові фізичні вправи, а під час студентства регулярно долав дистанцію в 12 км, щоб потрапити на заняття.

Безумовно, Степан не був атлетом за професією, проте регулярно намагався свої сили в різних спортивних дисциплінах. Наприклад, він частенько викликав на поєдинок, зосереджуючи увагу на більш сильних суперниках, адже не прагнув обирати простіші варіанти.

"Степан мав велике захоплення до гімнастичних вправ і любив підтягуватися на турніку. Він часто обливав себе холодною водою і спав з відкритим вікном навіть взимку. Крім того, він багато бігав," - поділився історик Микола Посівнич в інтерв'ю для Спорт24.

З раннього дитинства Бандера відчував пристрасть до природи, адже його дитинство проходило в живописній Галичині. Це захоплення отримало новий імпульс у "Пласті". Він часто вирушав у гори, насолоджуючись плаванням у водоймах, а взимку - захоплювався катанням на лижах.

Український політик не зрадив своїх захоплень і в дорослому віці. Навіть коли перебував за кордоном, Степан знаходив час відвідувати гірськолижні курорти. З одного з них збереглася світлина.

Футбол займав особливе місце в спортивному житті Степана Бандери.

Любов до гри збереглася і в еміграції. Мешкаючи в Мюнхені, він інколи відвідував матчі. Цікаво, що Бандера вболівав не за титуловану "Баварію", а за інший, більш "народний" клуб - "Мюнхен-1860".

Походи на стадіон стали для нього одним із небагатьох методів емоційного розслаблення та можливістю зануритися в атмосферу звичайного, спокійного життя, яке контрастувало з безперервним тиском радянських спецслужб.

Символічно, що після початку повномасштабного вторгнення Росії, німецький клуб ненадовго змінив свою емблему в соціальних мережах, додавши до неї синьо-жовті кольори.

Крім того, існує інформація, що Бандера міг відвідувати матчі стрийської Скали, коли перебував у місті.

"Вочевидь він міг ходити на матчі Скали. Адже він проживав у Стрию, а там була команда. Однак я не знаходив жодної світлини Бандери на стадіоні", - розповів історик Андрій Сова для Tribuna.сom.

Пристрасть до спорту перейшла до сина лідера ОУН - Андрія Бандери. Якщо його батько тренував тіло для ведення підпільної боротьби, то Андрій використовував спорт як платформу для політичного висловлювання на світовій арені.

Він був журналістом і багато років присвятив висвітленню спортивних змагань. Найбільш значущим моментом його кар'єри стало репортажування Літніх Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі.

Слід Бандери залишився в одній із легендарних історій тих Ігор. Йдеться про гопак з українським прапором на футбольному матчі СРСР, який виконав студент Данило Мигаль.

Після цього акту українського активіста затримала поліція. Його визволив із-під арешту син Степана Бандери.

Життєвий шлях лідера ОУН завершився на п'ятдесятому році його життя. Трагічна подія сталася на сходах його residence в Німеччині. Він став жертвою підступного нападу з боку агента КДБ Богдана Сташинського — підлості, яка у світі спорту призвела б до довічної дискваліфікації.

Злочин було скоєно за допомогою спеціального пістолета-шприца, замаскованого в складеній газеті. Сташинський вистрілив в обличчя Провідника струменем отруйної речовини. Степан Бандера знайшов свій останній спочинок на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.