"Лехія відчуває себе як вдома". В'юнник ділиться враженнями про свій сезон у Польщі.
На сьогоднішній день "Лехія" з Гданська є найяскравішою українською командою в польському чемпіонаті. У складі цього клубу грають п'ятеро українських футболістів: Богдан Сарнавський, Іван Желізко, Максим Хлань, Антон Царенко та Богдан В'юнник, які представляють кольори команди.
У попередньому турі "Лехія" здобула перемогу над "Короною", що дозволило їй забезпечити місце в Екстраклясі на наступний сезон.
На тему цієї події, а також інших актуальних питань, сайт Sport.ua провів бесіду з одним із провідних нападників команди, Богданом В'юнником, який у своєму останньому матчі відзначився забитим голом.
Богдане, щиро вітаємо тебе з тріумфом, який допоміг "Лехії" зберегти місце в елітному польському дивізіоні!
Дякую!
Чи було складно виконати це?
Без сумніву. Протягом сезону ми стикалися з фінансовими труднощами та проблемами з кадрами. Це стало справжнім випробуванням для команди. Однак ми впоралися, здобули важливу перемогу над "Короною" і за два тури до завершення чемпіонату виконали свої цілі.
- А які перед стартом сезону стояли цілі перед "Лехією"?
Я насправді не пригадую, чи обговорювали ми цю тему. Але можу з упевненістю стверджувати, що колись, коли ми займали 17-те місце (в Екстракласі грають 18 команд – прим. С.Б.), президент зазначив, що збереження нашої позиції в цьому турнірі стане для нас справжньою перемогою.
- Ти вже майже сезон граєш за "Лехію". Які враження у тебе від місцевого чемпіонату?
- Мені тут подобається. Майже всі команди грають, якщо можна так сказати, у європейський футбол, атмосфера на стадіонах вражає, тож усе добре.
- Його можна порівняти з українською Прем'єр-лігою?
Незважаючи на всі труднощі, які нині переживає наша країна через війну та брак достатньої кількості якісних легіонерів, Українська Прем’єр-ліга зовсім не поступається польському чемпіонату, навіть якщо порівнювати з довоєнними часами. Зокрема, візьмемо 2013 рік: тоді рівень футбольних баталій в Україні був значно вищим.
У "Лехії" зібрався цілий контингент з України. Які причини цього явища?
- Якось так вийшло. Напевно, тут щось знають (усміхається).
- Чи не приємніше працювати в такій компанії?
В роздягальні "Лехії" українська мова панує, і відчуття домашнього затишку наповнює атмосферу (посміхається). Але, знову ж таки, коли ми опинилися на межі, це не приносило тих емоцій, яких ми прагнули.
Чи часто ви проводите час разом поза межами футбольного поля?
- Не можу так сказати. До останнього матчу ми багато працювали. Приміром, наступного дня після виїзних матчів у нас були тренування, тому на відпочинок часу практично не залишалося.
Вашу команду веде досить впливовий англійський тренер Джон Карвер. Як ви почуваєтеся, працюючи з ним?
Цей тренер — найкращий, з ким я коли-небудь працював у своїй кар'єрі. Його досвід у "Ньюкаслі" говорить сам за себе, адже це зовсім інший рівень футболу. Мені завжди хотілося грати і працювати в такій команді. Коли він зізнався, що його найкращий друг — Алан Ширер, я просто не міг у це повірити. Це щось справді вражаюче!
В яких ситуаціях наставник зазвичай звертається до тебе?
Коли він став керівником "Лехії", то знайшов для мене позицію під номером 10. Мені дуже зручно виконувати свої обов’язки в цій ролі.
- Комфортніше, ніж на вістрі?
Можу сказати, що в своїй кар'єрі я займав усі атакувальні позиції, але справжнє місце для мене — лівий вінгер. Пізніше грав праворуч, а в молодіжній збірній тренер дав мені роль форварда, де я зміг забити 15 голів, і всі почали вважати мене саме форвардом. Але насправді мені дуже подобається грати під нападником.
- Як ви спілкуєтесь з головним тренером?
Я вільно спілкуюсь англійською. А деяким людям потрібен переклад з польської мови.
Чи допомогло тобі володіння іноземною мовою під час перебування за кордоном?
Звісно! Протягом усього свого життя я прагнув грати в Європі, тому ще з малечку почав вивчати англійську мову. Це виявилося надзвичайно корисним, коли я виступав за швейцарський "Цюріх" та австрійський ГАК. Більш того, знання англійської допомогло мені освоїти німецьку та польську мови.
- Твій контракт із "Лехією" діє ще три роки. Проте, які плани на майбутнє?
- Зараз потрібно дограти, не збавляючи обертів, два матчі в чемпіонаті, а потім зі збірною України U-21 поїхати на чемпіонат Європи.
У наступному сезоні "Лехія" планує зосередитися на амбіційніших цілях, виходячи за межі простого виживання в лізі.
Я щиро на це сподіваюся. Наша команда заслуговує на більше. Якщо подивитися на таблицю другого кола, то "Лехія" наразі займає четверту позицію.
- Після закінчення чемпіонату ти одразу вирушаєш у розташування молодіжної збірної України?
На даний момент я не можу дати відповідь на це питання. Я ще не впевнений, коли стартує збір, можливо, у мене буде можливість трохи відпочити (усміхається).
Наша команда готується до фінальної стадії чемпіонату Європи. Які перспективи відкриваються перед українськими фанатами?
Останнім часом я усвідомив, що важливіше не стільки говорити, скільки діяти. Тому хочу закликати своїх співвітчизників підтримувати нашу збірну, а ми, у свою чергу, докладемо всіх зусиль, щоб показати гідний результат на Євро.
Нашими головними претендентами на перемогу є збірна Нідерландів.
- На папері - так, але я впевнений, що кожна гра, будь то з Нідерландами, Данією чи Фінляндією, буде надзвичайно важкою. У Словаччину всі команди приїдуть за найкращими результатами, і Україна не стане винятком.
- Ти сказав, що твоя мрія грати в Англії?
- Скажу так: від таких пропозицій не відмовляються, але взагалі моя мрія - Серія А і "Мілан".
