Вони поки що не готові. 11 роздумів після поєдинку між Манчестер Сіті та Реалом.
"Вершкові" знову перемогли у поєдинку ЛЧ всупереч логіці
Перед матчем-відповіддю із "Реалом" у ЛЧ Гвардіола, спілкуючись зі ЗМІ, видав таке: "Якщо гравці не вірять у перемогу, нехай сидять удома". А ще надав футболістам вихідний перед поєдинком. Мабуть, аби самому посидіти вдома. Подвійні стандарти? Заздалегідь вивішений білий прапор? Знову трешток на пресконфереції, котрий не має нічого спільного з реальністю? Можливо, все одразу. А ще - наслідок роботи тренером у 2026. Хочеш не хочеш, а змушений йти на компроміси із самим собою. Можливо, Пеп і хотів би бачити своїх футболістів на тренуваннях частіше - але не може, бо тим треба хоч іноді відпочивати. Можливо, Гвардіола і хотів би не спілкуватися із пресою напередодні надважливого поєдинку - однак не може, тож іде до ЗМІ та розважається, аби не було аж занадто нудно. Робота тренера останніми роками - про постійні поступки. І якщо на такі змушений іти навіть сам Пеп, то як ми можемо вимагати безкомпромісності від інших?
Проте, навіть поступки не стали запорукою успіху для команди Гвардіоли в поєдинку з "Реалом" (1:2). Мадридці знову виводять "Ман Сіті" з боротьби за трофей, а Вінісіус знову демонструє свою майстерність у плейофах Ліги чемпіонів - це вже стало звичною справою. Нижче розглянемо основні моменти матчу в Манчестері, які залишилися в пам'яті.
1. На перших хвилинах не було впевненості, що у матч проходить у Манчестері. Спочатку далеко не найбільш шумні вболівальники Англії перекричали гімн ЛЧ: що? До такого ми не звикли. Пізніше "Ман Сіті" завдав 5 ударів по воротах за 15 стартових хвилин, причому майже всі - не у затяжних атаках. "Містяни" намагалися наступати швидко. Не катали подовгу, а накочувалися хвилями - як "Ліверпуль" Клоппа, а не "Ман Сіті" Пепа. На відрізку у Родрі 2 удари, за матч - аж 5, найбільше після Голанда. Бо іспанцю дали дозвіл у моменти, коли можна спробувати пробити, не шукати партнерів передачею. Нетипово для старого "Сіті". Цей генерує шанси менш старанно та в цілому створює менш класні - зате робить це частіше, у більшій кількості. Проти "Реала" на стартових хвилинах ледь не спрацювало.
2. "Реал" активно шукав можливості для передач Вінісіусу, і робив це вельми часто. Кожна атака ставала спробою віддати м'яч бразильцеві. Стратегія виглядала зрозумілою, особливо з перевагою 3:0 після першого матчу. Але, чесно кажучи, це виглядало аж надто просто. А ще, здавалося, тренер надто впевнений у Вінісіусі. Цей футболіст не є справжнім бомбардиром і часто демонструє посередню гру. Ще кілька місяців тому він був лише тінню свого колишнього "я" під керівництвом Хабі. Проте Арбелоа виявляє неймовірну віру у Вінісіуса, що, до речі, приносить свої плоди: його черговий прорив та удар під час атаки допомогли "Реалу" зберегти чисельну перевагу. І варто зазначити, що червона картка у цьому випадку була абсолютно справедливою. Рух рукою в бік м'яча, коли ти стоїш на лінії, завжди карався карткою такого кольору. Яскравий приклад: матч між "Ліверпулем" і "Челсі" 28 серпня 2021 року, коли Джеймс отримав червону за подібний вчинок.
3. Іронічно, що такої помилки у моменті припустився саме Сілва. Мабуть, футболіст із найбільшим досвідом такого роду протистоянь. Просто не зорієнтувався у ситуації. Бо ніколи у такій не опинявся. Португальцю вже 31, але вчорашнього вечора його змогли здивувати. Він був змушений робити те, що ніколи раніше не робив. Нормально ухвалити невдале рішення у такий момент, бо просто не вистачило досвіду. Зокрема за це ми й любимо футбол: тут завжди відбувається щось нове. Навіть найбільш досвідчені гравці іноді виглядають безпомічними через випадок. Цього разу це був Сілва. Якщо колись ще захищатиме власні ворота після удару на лінії, то більше такої помилки не припуститься. Але тут дебютував у новій ролі і припустився. Ще раз: у 31 рік. "Ман Сіті" не пощастило, що на лінії опинився саме Бернанду. Після 0:1 команда ще могла пручатися, але у меншості - лише пручатися, а не претендувати на результат.
4. Віні знову вирішив відсвяткувати гол, використовуючи кутовий прапорець. Його впевненість та стійкість під тиском викликають захоплення. Уявіть, скільки критики він отримав після своїх танців біля прапорця у матчах з "Бенфікою". Але що змінилося? Він знову це зробив. Так, цього разу більш стримано, але все ж. Я щиро вважаю, що використання такого елемента, як кутовий прапорець, для святкувань - це чудова ідея: жоден з найкращих футболістів раніше цього не робив. Ось тепер Віні взяв цю "фішку" на озброєння. Якщо "Реал" здобуде ЛЧ, і бразилець заб'є ще кілька м'ячів, танцюючи біля прапорця, ми можемо очікувати на незабутнє святкування перемоги. Як колись Алаба піднімав стілець, так і Віні зможе підняти прапорець. Це було б справді унікально. Приємно, що завдяки вінгеру "Реала" заповнюється досі майже порожня ніша.
6. Ми надто поблажливі до "Реала". "Ман Сіті", залишившись у меншості, виграв за ударами 17:10. Голанд намагався 7 разів, тоді як "Реал" зміг лише раз вдарити за останні 20 хвилин гри. Якби це були "Баварія" чи "Барселона", їх би безжально критикували. По суті, це стосується будь-якого конкурента на перемогу в Лізі Чемпіонів. Але "Реал" отримує поблажки лише через те, що частіше виграє. Для когось це виглядає як погана реалізація чисельної переваги та пасивність, а для "Реала" — як холоднокровність і практичність. Це нечесно. Особливо, враховуючи, що після виходу мадридців з турніру їх не буде за що хвалити. Не все зводиться до результату. "Реал" міг би взагалі не переходити центр поля у більшості, але це не про саму гру у футбол. Особливо якщо Голанд продовжує бити по воротах. Це не був ані шедевр контратакуючого, ані захисного стилю гри. "Реал" зробив достатньо, щоб пройти далі, але недостатньо, щоб переконати.
На 56-й хвилині Гвардіола вирішив замінити Голанда, і це стало символом закінчення матчу. З того моменту "містяни" змогли здійснити лише один удар з-за меж штрафного майданчика за наступні 34 хвилини. Проблема не лише у тому, що заміна не принесла бажаних результатів, а в тому, що вона була абсолютно непотрібною. Ерлінг був у грі: він забив гол, а його шанси на дубль чи навіть хет-трик були зупинені лише воротарями "Реала". Який меседж такою заміною передає Пеп своїм підопічним? Це сигнал про те, що навіть він сам втратив віру у перемогу. Це означає, що гра програна. Найкращий гравець тепер виявився зайвим: його присутність не має сенсу. Після цієї заміни "Манчестер Сіті" втратив надію на спасіння. Нові футболісти виходили на поле без запалу, а ті, хто стартував, більше не сподівалися на позитивний результат. На 56-й хвилині Гвардіола не просто замінив гравця, а підняв білий прапор. Для порівняння, Віні провів усі 90 хвилин на полі, хоча тиждень тому Арбелоа зазначав, що бразилець грає занадто багато. "Реалу" потрібен був лідер, так само як і "Сіті", але Пеп вже здався.
8. Для "Реала" цей матч не виглядав складним. Коли Мбаппе готувався вийти на поле, він усміхався. І незабаром після виходу на поле пробив повз ворота, залишаючись при цьому в доброму настрої. На табло - 1:1, а арена, сповнена ворожих вболівальників, створювала особливу атмосферу. У подібних ситуаціях гравці зазвичай відчувають тиск або хоча б відповідальність за результат. Але цього разу Мбаппе поводився інакше. Його вихід на поле був більше схожий на активне тренування, ніж на боротьбу за перемогу. Він, здавалося, просто хотів згадати, як виглядає м'яч, розважитися і придивитися до Доннарумми. Справжніх змагань у нього не було. Якщо навіть Мбаппе демонструє таку легкість, то що відчуває глядач? Останні 20-30 хвилин цього поєдинку перетворилися на нудне завершення без особливих подій. Атмосфера була непривабливою, у повітрі відчувалася більше безнадія, ніж енергія. Матч не виправдав очікувань. Інтрига тривала лише 15 хвилин, а ілюзія напруженості - всього 60, аж до заміни Голанда. Вивіска обіцяла більше, але останні 30 хвилин обидві команди не показали справжньої гри.
9. Як оцінити гру Вінісіуса в цьому матчі? З одного боку, у нього два забиті м'ячі та вилучення суперника, а з іншого – бразилець не реалізував кілька дуже хороших моментів за рахунків 1:0 та 1:1. Переможний гол він забив вже тоді, коли "Сіті" здався. Завдяки Віні "Реал" мав моменти, але сам він не зміг їх втілити в голи. Його внесок став помітним лише через помилку Сілви, що трапилася вперше в кар'єрі португальця. Коли стратегія команди базується на одному гравцеві, від нього очікують більшого. Це не критика Віні, а швидше нагадування про те, що краще дивитися футбол, ніж обговорювати його. Статистичні дані свідчать про те, що його виступ був вражаючим, але вибагливі вболівальники можуть мати іншу думку. Де ж істина? І там, і там. Кожен має своє бачення. Віні безумовно став героєм моменту з вилученням Сілви, але далі кожен сам вирішує, чи достатньо цього, щоб вважатися героєм матчу.
10. Куртуа - справжній магістр у своїй справі. Протягом шести років поспіль цей воротар пропускає в Лізі чемпіонів менше голів, ніж передбачає система xG. Це вже не просто вражаюча статистика, а справжня епоха домінування над конкурентами в цьому престижному турнірі, який вважається найважливішим у світі. Варто зазначити, що удари по його воротах завдають не лише менш відомі гравці, такі як Будімір, Мурікі чи Іглесіас, а й зірки світового рівня - Салах та Холанд. Бельгієць особливо відзначається в плейоф, рятуючи свою команду в критичні моменти, включаючи фінали. Наприклад, завдяки його блискучій грі "Ман Сіті" не зміг забити більше одного голу в першій половині гри. Уявіть, як би виглядала гра, якби вони відзначилися раніше або ще до вилучення? Куртуа щороку виконує свою роботу на найвищому рівні. А ще, на відміну від багатьох інших видатних воротарів в історії, він демонструє стабільність навіть попри постійні травми. Тібо нерідко отримує пошкодження та пропускає 2-3 тижні, але завжди повертається в прекрасній формі. Це просто неймовірно! Його майстерність та сильна нервова система роблять його одним з найкращих воротарів XXI століття.
11. Віні справді залишає карикатуристів без роботи. Вони просто не здатні вигадати щось таке, щоб ще більше перебільшити вже й так гіперболізовані риси Віні. Деяких уболівальників футболу бразилець дратує, а інших - просто веселить. Святкувати загальний рахунок 4:0 жестом, що нагадує витирати сльози? Це ж так по-дитячому! Вчора вінгер забив три голи (один - з офсайду), але при цьому влаштував щонайменше п’ять різних святкувань. І, напевно, зробив би ще більше, якби не скасування одного з голів та фінальний свисток. Ще раз нагадаю: він це робив за умов явної переваги "Реала" в двоматчевому протистоянні. Тобто емоційний градус був досить низьким. Більше того: фанати "Ман Сіті" не влаштовували нічого особливого, щоб так зачепити Віні. Ні, він сам собі придумав, що його образили. Самотужки уявив, що його голи в кінці матчу мають величезне значення. Коли він мчав на Доннарумму, той зупинився і навіть відвернув корпус, бо хто знає, чого можна очікувати від цього бразильця?
Чесно кажучи, я не впевнений, чи були у France Football у 2024 році готові вручити Золотий м'яч Вінісіусу, але футбольні фанати досі не можуть звикнути до його несподіваних дій на полі навіть у 2026. Вінісіус — це справжня емоція, подія, унікальне явище. Його присутність у футболі без сумніву робить це шоу яскравішим. Все інше — лише другорядні деталі.
