"Я трудився в лісі та возив сіно". Український боксер розповідає про втрату батька, бурхливе дитинство та здійснення своєї мрії.

Юнак з'явився на світ у селі Косівська Поляна і мав палке захоплення футболом. Він отримав шанс потрапити на перегляд до Динамо Київ, проте вирішив відмовитися. На рідній землі Євген мешкав лише з бабусею, оскільки його батьки вирушили на заробітки до Чехії. У 15-річному віці Дребіт також залишив Україну.

-- Яким було ваше дитинство?

Я не можу сказати, що виріс у бідній сім'ї, але й багатою вона не була. Мама постійно з татом працювали в Чехії. Тато, коли був молодий, служив в Афганістані. Потім захворів і помер дуже рано -- у 38 років, у 2004 році.

Моя мама постійно перебувала в Чехії, а я провів своє дитинство з бабусею. Вона робила все можливе, щоб забезпечити нас усім необхідним. Не можу стверджувати, що ми жили в злиднях — у нас завжди було те, що потрібно. Мама багато працювала і часто надсилала гроші додому.

Не скажу, що в мене було погане дитинство. Так, я був трохи хуліганистий, по вулиці гуляв, бився. Про мене не завжди добре говорили, але нічого кримінального не було.

Протягом тридцяти років свого життя я не можу сказати, що маю бажання щось змінити. Можливо, єдине, про що я шкодую, це те, що в дитинстві не завжди прислухався до слів бабусі. Я частіше допомагав сусідам, ніж займався справами вдома, а коли мені була потрібна підтримка — ніхто не відгукувався. Бабуся неодноразово наголошувала на цьому, але я не хотів її чути. Через це вона відчувала образу.

Минуло два роки, як бабуся пішла з життя, і це те, про що я щиро переживаю. Проте, в цілому, я вважаю, що опинився на своєму місці. І те, що я маю сьогодні, стало результатом моїх зусиль.

-- Якось підробляли у дитинстві?

Я трудився в лісі, перевозив сіно — так, як це прийнято в селі. Копав канави, виконував будь-які інші роботи. Ніколи не заявляв, що не готовий працювати.

Моя мама надсилала мені гроші з Чехії. Крім того, я отримував батьківську пенсію, оскільки був неповнолітнім – це складало приблизно 500 гривень. Я відкладав 200 гривень, 200 залишав для своїх шкільних потреб – по 10 гривень щодня на місяць, а решту передавав бабусі на харчування та комунальні послуги.

Від бабусі я ніколи не брав грошей, бо знав, що в неї лише пенсія, і їй потрібно на місяць прожити. Коли мені щось було потрібно -- мама завжди допомагала.

Після закінчення школи я вже мав свої заощадження. На накопичені кошти я вирішив придбати новий мотоцикл.

Чи це була ваша бажана мета?

Про машину мені було рано мріяти. А от мотоцикл -- так, це була моя мрія. Ще раніше, коли був менший, мріяв хоча б про велосипед. Але мотоцикл -- це було щось особливе.

Чи є у вас зараз мотоцикл?

Ні, тепер у нас вже дві автомобілі.

Зазначимо, що Євген Дребіт хоче отримати чеське громадянство. На профі-рингу боксер здобув вісім перемог і зазнав трьох поразок.

Під час пандемії COVID-19 боксер заснував власну будівельну компанію.

Раніше ми повідомляли, що атлет з Закарпатського регіону поділився своїми думками про причини неприязні чехів до українців.