Наразі я отримую задоволення: Кулач - шлях до тренерської кар'єри в 33 роки та створення вражаючої сенсації на Кубку України - Футбол24.
Чому Кулач обрав саме Сарни, як розпочинається його тренерська кар'єра, як вдається одночасно виконувати функції наставника і гравця - журналістка Футбол 24 Анастасія Прокопчук дізналася у Владислава Ігоровича особисто, завітавши на тренування Маяка.
Коли ви стали частиною Маяка, ви несподівано отримали можливість стати головним тренером. Чи очікували ви, що ваша кар'єра піде саме в цьому напрямку?
- Та ні, звичайно, в першу чергу я приїжджав як футболіст, але з'явилась така от можливість. Я думаю, що зі своїм досвідом і з досвідом хлопців... Так, це якось так сталось, що я можу поділитись з іншими хлопцями своїм досвідом і чогось навчити. Тому ми так вирішили з Олександром Леонідовичем (Жданюком, спортивним директором клубу, - Футбол 24) - можемо спробувати, щоб було саме так.
Звичайно, для мене це надзвичайна можливість — працювати, поєднувати різні аспекти і здобувати новий досвід у зовсім іншій галузі. Це викликає в мені багато цікавих відчуттів і переживань; емоції уже зовсім інші. Я постійно розмірковую над тим, як можна вдосконалити нашу гру. Але, чесно кажучи, я отримую від цього велике задоволення. Зараз я просто насолоджуюсь цим процесом.
Чому ви обрали саме Маяк Сарни? Чи розглядали ви інші варіанти, коли опинилися без клубу?
Подивіться, пропозиції були на справді високому професійному рівні. Я розмірковував над цим, і тут з'явився Андрій Тотовицький, який є місцевим жителем і запропонував мені можливість стати частиною цієї команди. Я вже чув про цю команду від нього і знав, що вона на даний момент є дуже потужною. Тож ми з Олександром Леонідовичем швидко обговорили це питання і вирішили, що я приєднаюся і приїду.
- Як вам зараз загалом у ролі тренера? Чи бачите ви себе далі у цій сфері?
- Так, звичайно, я до цього готувався, хотів. Думав, що після завершення кар'єри буду намагатись стати тренером. І я ж кажу, що така можливість зараз у мене є - 100% буду намагатись її використати, щоб набиратися того ж досвіду. Це не діти, це дорослі люди, футболісти, і це дуже цікаво, це ближче до мене. Хлопці розуміють, і я думаю, що все попереду у команди Маяк.
Що стало найбільшим викликом у спробах поєднати ролі тренера та гравця?
Коли ти на полі, навряд чи можеш сприймати все з точки зору тренера. Для мене, перебуваючи на полі, я відчуваю себе гравцем. Але думки все ж виникають, і я не здатен їх контролювати. Невозможно встигнути думати про все одразу. Тому, граючи, слід зосереджуватися на футболі як справжньому футболісту. А коли покидаєш поле, тоді вже міркуєш, як тренер. Ось така реальність. Сподіваюсь, що з кожною грою все стане легше.
- У вас є значний досвід у професійному футболі. Які знання та навички ви прагнете передати своїй команді?
- Та все, що можу - усе буду намагатись передати. Хлопці вміють грати у футбол, але є деякі моменти по деяких хлопцях, що комусь щось дійсно треба пояснити. Тому, я ж кажу, це найголовніше, що вони розуміють і намагаються зловити мою думку, покращуватись.
Наступним противником Маяка у Кубку України стане аматорська команда Базис, яка також подолала іншу любительську команду. Чи вже провели аналіз цього суперника?
- Ні-ні-ні, ми так не робимо. У нас є ще дві гри. Наступний суперник - це команда Борщів (матч відбувся 30 серпня, рахунок 0:0, - Футбол 24), тому ми готуємось саме до цієї гри. А потім будемо готуватись поступово. Тому ні, ніяких думок поки, навіть цієї гри Базиса я не бачив.
Маяк виявив стійкість у матчі проти Полтави, команди, яка минулого року брала участь в УПЛ. Проте виникає питання: чи не відчувають гравці певного розслаблення, знаючи, що їхній опонент наразі має нижчий рівень?
Дивіться, перш ніж щось стверджувати, хочу підкреслити, що ми не "вистояли" у цій грі. Я переглянув цей матч двічі, і можу сказати, що ми показали хороший рівень гри. Наприкінці другого тайму, можливо, трохи підсіли фізично – це об'єктивний факт. Ви ж розумієте, що суперник – професійна команда, яка має кращу підготовку. Проте, якщо говорити про моменти та загальну гру, то в першій половині ми, на мою думку, краще контролювали м'яч і створювали багато небезпечних ситуацій. Тож ми трохи не дотягнули в деяких моментах. А біля наших воріт – це були наші ж помилки. Тому я не можу погодитися з твердженням, що ми "вистояли" – це перше, що хочу сказати.
По-друге, щодо відчуття розслабленості. Погляньте, ми знаходимося на аналогічному рівні, як і команда Базис. Ні в Другій, ні в Першій лізі ми не граємо. Наші можливості майже ідентичні, тому не може йтися про розслаблення. Ми будемо готуватися так само ретельно, як і до кожної гри. Тож я не вважаю, що в цьому аспекті виникнуть якісь труднощі.
