18 листопада у Львові відбудеться прощання з трьома героями.
У середу, 18 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Ярославом Протасевичем, Олександром Дорошенком та Мар'яном Тизьом, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.
Львів'ян і відвідувачів міста запрошують взяти участь у міській церемонії прощання та утриматися від розважальних подій і святкувань в цей період.
Чин похорону воїнів стартує о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:40, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.
Олександра Дорошенка і Мар'яну Тизю буде поховано на Личаківському кладовищі, у секторі почесних поховань №87 (вулиця Пасічна), тоді як Ярослава Протасевича поховають на Голосківському кладовищі, у секторі №34-В.
Біографічні відомості про захисників
Мар'ян Тизьо (29 серпня 1980 – 18 червня 2024) був мешканцем Львова.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 32 м. Львова, а згодом -- у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва".
Служив у збройних силах за призовом.
Працював майстром із монтажу вентиляційного та повітротехнічного обладнання.
Зі слів рідних, Мар'ян був доброю, відповідальною та чуйною людиною. Завжди був готовий прийти на допомогу рідним, близьким і друзям. Захоплювався мисливством і риболовлею. Мріяв після перемоги вирушити в похід Карпатами разом із найближчими друзями.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Мар'яна Тизя залишилися мати, сестра, племінники та родина.
Ярослав Протасевич (25 вересня 1972 — 11 листопада 2026) був мешканцем Львова.
Навчався у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №82 Львівської міської ради Львівської області. Продовжив навчання у ліцеї "Сихівський" Львівської міської ради. Згодом здобув професію столяра у Державному навчальному закладі "Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва".
Служив у збройних силах за призовом.
Працював у галузі фермерського господарства за кордоном.
Згідно з розповідями близьких, Ярослав відзначався доброзичливістю та спокоєм, а також щиро любив своїх племінників. Він захоплювався футболом і активно грав у цей вид спорту. Крім того, Ярослав мав неабиякий талант до малювання, був обдарованим художником і демонстрував велику майстерність у своїх творах.
У 2026 році став частиною Збройних Сил України, вступивши до 703-ї окремої бригади інженерних військ, що належить до Сухопутних військ.
У Ярослава Протасевича є сестра, тітка, двоюрідні сестри, племінники і родичі.
Олександр Дорошенко, який народився 2 березня 1994 року в Ізмаїлі, Одеська область, пішов з життя 12 листопада 2026 року.
Навчався в Ізмаїльській гімназії № 8 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської області, а згодом -- у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут", де здобув ступінь магістра за спеціальністю "Галузеве машинобудування". Після цього продовжив навчання в аспірантурі.
Професійний шлях розпочався з посади інженера-конструктора на Харківському заводі підйомно-транспортного устаткування, що працює як товариство з обмеженою відповідальністю. Після цього я отримав досвід у модернізації котлів на теплоелектроцентралях. Згодом приєднався до команди компанії "Планіт", де займався віртуальним проєктуванням та будівництвом (VDC).
Зі слів рідних, Олександр був доброю, чуйною, ввічливою та цілеспрямованою людиною. Вирізнявся широким кругозором, допитливістю, раціональним мисленням і гарним почуттям гумору. Завжди дбав про інших, був відданим своїм близьким. Захоплювався музикою, колекціонуванням вінілових платівок, грою на гітарі, читанням, кінематографом, театром і подорожами. Мав другий розряд із шахів. Понад усе цінував свою родину та любив Україну.
У 2025 році я вирішив стати на захист рідної землі від агресії російських загарбників. Боровся за територіальну цілісність та суверенітет України в Північно-Слобожанському, Запорізькому та Дніпропетровському регіонах у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
В Олександра Дорошенка залишилися батьки, дружина, троє сестер, бабуся, тітка та родина.
Будьте в курсі найактуальніших та найцікавіших новин Львова – приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу та слідкуйте за нами у Facebook!