Два фаворити на Скудетто, оновлений Мілан, відновлення Ювентуса, а також Довбик і Маліновський на передовій - огляд нового сезону Серії А.

Протягом минулого сезону було чимало обговорень щодо синхронізації та закриття трансферного вікна в Європі перед початком нової кампанії. В усіх звучали готовність і бажання, але коли справа дійшла до реалізації, знайти компроміс виявилося неможливо.
Мілан пригадав легендарний хет-трик Шевченка в Суперкубку Італії - кадри, які викликають ностальгію
Я згадую про це, оскільки стартує Серія А 2025/26. Ви відкрили цей матеріал, щоб підготуватися та заповнити деякі прогалини у знаннях. Проте, вже через тиждень частина інформації може стати застарілою. Багато клубів активно працюють над зміцненням своїх складів, намагаючись знайти потрібних гравців, що може суттєво змінити баланс сил у новому сезоні.
Легше розпочати з тренерів, оскільки тут ситуація вже чітко окреслена. Це літо в чемпіонаті Італії, видається, стало рекордним за кількістю змін на тренерських посадах – аж 13! До цього списку варто включити й Ігора Тудора, який восени встиг провести кілька матчів, терміново замінивши Тьягу Мотту.
Фаворити ті ж самі
Проте баланс сил між цими командами зазнав змін. Якщо минулого року Інтер не мав рівних за своїм потенціалом, то тепер він дав шанс суперникам. І не лише дав, а фактично дозволив їм наздогнати себе. Наполі, що є володарем Скудетто, вважається найсильнішою командою Серії А. Для Антоніо Конте було організовано дуже успішне трансферне вікно, яке стало найкращим на Апеннінах. Єдине, що викликає занепокоєння, це травма Ромелу Лукаку, який пропустить матчі до січня. Наразі тривають пошуки заміни для нього.
У складі "адзуррі" можна відзначити, що, ймовірно, найсильніший воротар ліги, а його резервіст потрапляє до топ-5. Найстабільніша захист минулого сезону отримала підкріплення у вигляді лідера з Болоньї та новачка з Іспанії. Кевін де Брюйне в товариських матчах довів, що прибув до Неаполя не лише для відпочинку. Лоренцо Лукка дозволяє спокійно шукати нову альтернативу Лукаку, адже хлопець вже готовий до основи.
Антоніо Конте безперечно є найвидатнішим тренером ліги. Його вміння використати Скудетто для залучення нових гравців від Де Лаурентіса заслуговує на похвалу. У результаті команда стала значно сильнішою, і тепер варто сміливо говорити про можливість боротьби за чемпіонство. Хоча Наполі не зможе повністю зосередитися лише на внутрішньому турнірі, вони вже сформували колектив, здатний конкурувати на багатьох фронтах. Якщо титул не буде здобуто, це неодмінно викличе серйозні запитання щодо їхніх амбіцій.
Минулого сезону Інтер вже не мав такої значної кадрової переваги над суперниками, як раніше. Сімоне Індзагі зумів виграти лише одне Скудетто, і хоча воно стало 20-м, це не зовсім відповідає очікуванням. Хоча команда здобула кілька кубків і дійшла до фіналів Ліги чемпіонів, у мене все ж залишається відчуття, що за чотири сезони в такій лізі Інтер мав би виграти чемпіонат щонайменше тричі.
Індзагі вже пішов, натомість на чолі команди стоїть Крістіан Ківу. Румун тільки починає свою кар'єру як самостійний тренер у дорослому футболі, але добре орієнтується у внутрішніх справах Інтера, адже з 2018 року працював з різними юнацькими командами. Новий тренер вже висловив бажання змінити стиль гри. Хоча кардинальних змін не буде, оскільки склад залишається тим самим, акценти можуть бути розставлені по-іншому. До кінця літа Ківу планує підсилити команду молодим центрбеком (замість "ветеранів" Ачербі та Де Врея) та агресивним центральним півзахисником, таким як Ману Коне з Роми.
Замість того, щоб робити прогноз для команди, хотів би навести слова одного з наших читачів: "Інтер з таким складом футболістів просто зобов'язаний потрапити в топ-4, навіть без тренера". Цю думку можна трактувати по-різному, але в ній є раціональне зерно. Виступи Інтера не повинні залежати від Крістіана Ківу; завдання потрапити до Ліги чемпіонів — це мета, яку навіть не варто піддавати сумніву. Насправді, успіхи команди залежать від того, як швидко та ефективно румун зможе налагодити співпрацю з гравцями. Інтер все ще залишається серед основних претендентів на титул Скудетто.
Поряд із престолом.
Ювентус по-справжньому не боровся за титул уже п'ять років. Можете в це повірити? Де й поділося майже десятиліття домінування. Джон Елкан не хоче це сприймати, хоче бачити клуб на вершині - там же був Андреа Аньєллі, а не він. Його ж рішення поки дивні. Запросив Тьягу Мотту, накупив йому футболістів, а потім вигнав напівдорозі. Перетрусив увесь менеджмент. Мріяв повернути Конте, а довелося довіритися Ігору Тудору.
Цього літа клуб розплачується за помилки, не може активно купувати. Але ж вдалося забрати Джонатана Девіда вільним агентом. Центр нападу був єдиною справжньою проблемою, на решті позицій Юве поруч із найкращими в Серії А. Не забувайте про повернення Бремера, з яким захист має стати монолітним. Словом, з іменами проблем нема, але КОМАНДИ в Турині не бачили вже кілька років. Якщо Тудор її організує, Інтеру й Наполі доведеться озиратися собі за спину.
Минулого року до самого Різдва Аталанта мала всі шанси поборотися за Скудетто. Навіть Джан П'єро Гасперіні почав відкрито говорити про це, і його слова сприймалися всерйоз. Не можу сказати, що ж саме кухарі Зігонії додали в панеттоне, але результати почали стрімко погіршуватися. А сивочолий тренер почав натякати на те, що настав час піти. Команда дійшла до фінішу, спираючись на інерцію. Не можу визначити, що стало більшим шоком: вихід Гасперіні чи призначення Івана Юріча на його місце.
Якщо ж абстрагуватися від минулого сезону тренера, де він робив неправильно все, що тільки міг, то в цьому рішенні бергамців навіть можна знайти логіку. Замість Джан П'єро запросили одного з його учнів. Не найгіршого, до речі. Це говорить про бажання зберегти стиль. Замість Матео Ретегі купили Ніколу Крстовіча, а якщо ще й Лукман знову захоче грати, Аталанта буде серед еліти. Склад там не слабший, ніж був торік. Може, навіть навпаки.
Мілан заслуговує на обговорення без жодних сумнівів. Було б доцільніше довірити справи не шведському базікалу, а досвідченим фахівцям. Іглі Таре виявився майстром у проведенні трансферного вікна. При цьому важливо не лише оцінювати новачків, а й враховувати вдалий продаж непотрібних гравців на значні суми. Після таких кардинальних змін рік без участі в Лізі чемпіонів може стати несподіваною перевагою у внутрішніх змаганнях.
Футбольною частиною керуватиме Массімілано Аллегрі. Так, від цього фахівця не дочекаєшся тактичних революцій і, особливо, яскравої гри, але з його досвідом та авторитетом не мало б бути проблемою налагодити атмосферу за межами поля, а зі стабільним колективом Макс уміє досягати успіху. Тим більше Мілан став сильнішим практично на всіх позиціях. Навіть продаж найкращого півзахисника Серії А можна пробачити, якщо замість нього приходять Модріч, Річчі та Яшарі. Якщо на притирання новачків і механізмів не знадобиться багато часу, та ще й без необхідності грати в єврокубках Мілан справді може опинитися серед фаворитів цього сезону.
Рома також мала б бажання втілити таку масштабну трансформацію всього за одне літо. Джан П'єро Гасперіні навіть сподівався на це, але фінансовий фейр-плей має свої вимоги. Тренер намагається стримувати свої емоції, щоб не вести себе так, як у Аталанті, хоча це йому вдається не завжди. Він без проблем може поскаржитися перед журналістами. Його можна зрозуміти, адже цей переїзд ставить під загрозу його репутацію. У столиці доведеться багато чого доводити заново, адже це не Бергамо.
Маркевич дав пораду Довбику і назвав клуб, який підійде українцю
Хоча трансферів поки що не так багато, у Артема Довбика вже з'явився конкурент. Якщо вірити римським джерелам, український футболіст, навіть якщо залишиться в команді, навряд чи займе місце в стартовому складі. Я б не сказав, що перевага Евана Фергюсона настільки велика — йому також потрібно довести свою спроможність в Серії А. Рома ще не має повноцінного складу: Гасперіні потрібен захисник і нападник, а якщо Довбика продадуть, то, можливо, й два. Це якраз той випадок, коли два нових підписання (і їхня якість) можуть стати вирішальними для реальних амбіцій на новий сезон.
Кого цікаво спостерігати?
У цій категорії Комо абсолютно без суперників. Вражаючий минулий сезон, коли Сеск Фабрегас відмовився від пропозицій Інтера та Байєра, щоб продовжити роботу над проєктом, став основою для нових досягнень. Клуб знову інвестує понад 100 мільйонів у трансфери, що робить боротьбу за єврокубки цілком реальною метою. Інша справа, наскільки швидко нові гравці зможуть адаптуватися до філософії команди (стиль точно залишиться незмінним) і почнуть приносити результати. Минулого року команда Фабрегаса стикалася з труднощами на початковому етапі, лише навесні набравши обертів. Якщо ситуація повториться, говорити про покращення в турнірній таблиці буде важко. Це стане справжнім тестом для власників, щоб перевірити, наскільки вони вірять у свій план і готові чекати на результати.
Лаціо повернув Мауріціо Саррі, але залишив його без підсилення. Римляни через проблеми з фінансами не можуть ні купувати гравців, ні підписувати нові контракти з тими, хто вже є в команді. Тренер дізнався про це вже після призначення, але вирішив залишитися. Зараз уся надія на нього - що він зможе вивільнити резерви з наявного складу. Підбір виконавців справді непоганий, потенціал є. Якщо не завалити першу частину сезону й залатати дірки на ринку в січні, можна поборотися навіть за Лігу Європи.
Фіорентина не змогла утримати Раффаеле Палладіно. Кажуть, що у нього не склалися стосунки зі спортивним директором Даніеле Праде. Призначення Стефано Піолі видається логічним, адже він як і його попередники, підтримує ідеї прогресивного футболу. Варто зазначити, що уродженець Парми добре досягає успіху, коли вже існує певна структура. Наразі в "лілій" сформована сильна команда, лідери на своїх місцях, а новачки демонструють високу якість. Щастить, що Кін відмовився від переїзду до Саудівської Аравії. Навіть з підписанням Джеко та Пікколі це була б серйозна втрата. Ось, наприклад, у четвер Мойзе за один тайм розгромив Полісся і заробив собі червону картку, що дало йому змогу відпочити.
Болонья ж Вінченцо Італьяно зберегла. Після завоювання Кубка його були не проти забрати кілька топів, але він продовжив контракт. "Россоблу" не змінили підхід, знову продали парочку лідерів й натомість привезли гравців, яких потрібно розвивати. Ризикну спрогнозувати, що Італьяно зосередиться на Лізі Європи. З Фіорентиною він двічі грав у фіналі ЛК, а торік виступи в ЛЧ припали на початок каденції, коли не все працювало ідеально. А що точно не зміниться - Болонья гратиме в яскравий футбол.
Дженоа покладає надії на Патріка Вієйра, хоча сам він, здається, не дуже впевнений у Руслані Маліновському. На позицію українського футболіста клуб підписав трьох нових конкурентів, і в кубковому матчі саме вони вийшли на поле з перших хвилин, тоді як Руслан отримав можливість грати лише тоді, коли результат уже був вирішений. Попри це, він продемонстрував хорошу форму під час передсезонної підготовки і має намір боротися за своє місце в команді. Загалом, більш серйозне питання полягає в тому, чи зможе Вієйра провести повноцінний сезон, а не залишитися лише тренером на момент надзвичайних ситуацій.
Приємний бонус: якщо ви дійшли до цього абзацу, це свідчить про вашу справжню зацікавленість у подіях Серії А. У цьому матеріалі неможливо охопити абсолютно всі аспекти, але ви можете знайти детальні прев'ю для кожної команди в телеграм-каналі автора, просто натиснувши на це посилання.