Микола Несенюк: Футбол у хроніках. Спортивні новини Рівного та регіону - Рівне Вечірнє.
В Україні стартував новий футбольний рік, і перший тур чемпіонату вже відбувся. Результати матчів зафіксовані у протоколах та таблицях, а футбольні аналітики зосереджуються на кожному дотику гравців до м'яча, на реакціях з лави запасних та інших аспектах, які роблять це видовище ще більш захоплюючим для фанатів. Особисто мене вразило те, що лише три з шістнадцяти команд виставили на поле виключно українських футболістів, тоді як інші команди розраховували на іноземців. Можливо, ви запитаєте, у чому проблема? Це стало звичним явищем! Я не заперечую і навіть підтримую участь іноземних гравців у наших командах, які здатні радувати вболівальників своєю унікальною майстерністю, відмінною від нашої. Але чи дійсно це приносить користь українським клубам? Чи справді іноземці покращують якість їхньої гри?
Почну з того, що іноземці в футболі бувають дуже різні. Деякі з них переходять до українських команд за великі гроші, в той час як інші можуть обійтися без суттєвих витрат. Щодо перших, я сумніваюся, що футболіст, котрий має рівень, здатний грати в чемпіонатах Англії, Франції, Іспанії, Німеччини чи Італії, обере чемпіонат України, якщо не запропонують йому значну фінансову винагороду, що, зрозуміло, не буде заслугою клубу. Інакше кажучи, якщо за гравця, вартість якого складає сто тисяч, заплатять десять мільйонів, а його зарплата значно перевищуватиме ринкову, він залишиться таким самим футболістом, який гратиме лише в межах своїх можливостей, можливо, навіть з насмішкою ставлячись до українського ринку. І в разі будь-якої небезпеки може залишити Україну через страх перед війною. Щодо інших гравців – "дешевих" або навіть "безкоштовних" іноземців – вони все ще потребують більше зусиль, ніж наші футболісти. Коли мова йде про потенціал таких гравців "вирости" в нашому чемпіонаті і піти далі за великі гроші, все менше людей в це вірять. Чому витрачати ресурси на умовного африканця, якщо за ті ж гроші можна виховати цілу дюжину наших гравців? Я не вірю, що українські футбольні скаути настільки розумні, що можуть перехопити перспективного закордонного футболіста у скаутів з багатих європейських ліг. Кажете, іноземці допомагають українським командам досягати високих результатів? За такою логікою київське "Динамо", яке не має іноземців у складі, мало би займати останні місця в таблиці, залишаючи позаду "Оболонь" та "Інгулець", що також не мають іноземців. Проте реальність інша: "Динамо" впевнено лідирує, а відсутність іноземців у команді не свідчить про якісь принципові рішення керівництва, а лише про те, що вихованці динамівської академії, які сьогодні демонструють відмінні результати, перевершують іноземців, яких пропонують агенти. Очевидно, що без вихованців не виграти Лігу чемпіонів, але можна гідно виступити, демонструючи світові українських гравців. Наша національна команда повинна мати нове покоління талановитих футболістів, таких як Довбик, Забара, Циганков, Зінченко, Яремчук, Зубков, Миколенко та інших, яких український футбол виростив до високого рівня. Тільки тоді, в майбутньому, ми зможемо зробити наш чемпіонат дійсно конкурентоспроможним і привабливим для справді талановитих та недешевих іноземців. Що стосується "безкоштовних" іноземців, я довго думав, з ким можна порівняти українських футбольних менеджерів, які шукають футбольні таланти за безцінь. І ось, нарешті, згадав. У мене в пам'яті сплив вірш, написаний Степаном Руданським понад півтора століття тому. Тоді футболу ще не існувало, але охочих отримати щось за безкоштовно вистачало, як і зараз.
