Мінімальна кількість електронних пристроїв та активні фізичні заняття: способи виховання дітей без стресу та порівнянь.
Олена Борисова, рестораторка та мати п’ятьох дітей, поділилася в інтерв’ю для wave РБК-Україна своїм підходом до виховання в родині, яка фактично існує "між двома країнами". Її методи базуються не на суворих обмеженнях, а на ясних угодах: обмежене використання гаджетів, регулярні заняття спортом та прагнення до фінансової незалежності.
Без телефонів у молодших -- лише за власні гроші
Борисова називає себе "антигаджет-мамою". У молодших дітей смартфонів немає взагалі: телефони є тільки у 17-річної Каті та 12-річного Бориса, і обидва купили їх за власні гроші. Гаджети дозволені здебільшого на канікулах, планшети -- лише для занять із репетиторами, а на вихідних -- трохи екранного часу.
На запитання дитини: "Чому у моєї однокласниці телефон з дев'яти років, а в мене немає?" вона відповідає: "Давай краще порівняємо щось інше". Олена завжди дотримується принципу, що нікого не слід порівнювати між собою — ані в навчанні, ані в інших сферах.
Спорт і спільні ритуали замість екранів
Кожна з п'яти дітей має своє захоплення: біатлон, теніс, футбол та балет. "Спорт — це обов'язкова складова, адже це не лише приклад для наслідування, а й основна умова в нашій великій родині: всі повинні бути активними," — зазначає вона. Олена сама протягом восьми років професійно займалася легкою атлетикою, тому від дітей вимагає те, що їй відомо з особистого досвіду.
Вільний час сім'я проводить без використання екранів — виходять на риболовлю та займаються збором грибів. "Я фактично живу в постійному режимі "табору": коли у дітей вихідний, у мене його немає, адже потрібно продумати, чим їх зайняти", — зізнається мати з великою родиною.
Знайти спільну мову, а не чинити тиск.
Коли дитина виявляє незадоволення щодо встановлених правил — відмовляється йти на заняття спортом або прогулянку — Борисова не чинить на неї тиску.
Домовляюся. Авторитарно неможливо -- це просто ламає дитину.
Іноді їй доводиться вдаватися до незначних маніпуляцій, але вона завжди прагне зрозуміти своїх дітей.
Фінансова незалежність починаючи з підліткового віку.
Старшу доньку Катю мама не зупиняє в сепарації: 17-річна дівчина цьогоріч вступила до університету, працює офіціанткою в ресторані й мріє винайняти окреме житло. "Навпаки, рада, що вона так сепарується", -- каже Олена. До того ж принципова позиція: донька має все зробити сама, тож роботу у своїй компанії їй не пропонували.
Для Борисової цей спосіб життя не є чимось новим: у 17 років вона залишила рідний дім, орендувала квартиру разом із подругою та влаштувалася на роботу. Перші зароблені гроші вона витратила на джинсовий костюм, який досі вважає "символом свободи".
Як повторити правило мінімуму гаджетів удома
Схема Борисової проста для відтворення: телефон дитина отримує лише тоді, коли сама на нього заробила, а в будні гаджетів майже немає. Планшет -- тільки для навчання, на вихідних -- обмежений час.
Головне, на її думку, -- не забороняти ультимативно, а домовлятися та давати альтернативу: спорт, прогулянки, спільні поїздки. "У всіх наших дітей є спорт і різні гуртки, тож на екран просто не лишається часу", -- підсумовує вона.
Раніше портал Знай інформував, що у Вінницькій області активно впроваджуються нові сімейні форми виховання, які варіюються від трьох до п'ятнадцяти.
Також наш портал інформував, у Лиманській громаді з 19 шкіл лишилося 8: як діти навчаються біля фронту.
Детальнішу інформацію можна знайти в статті: вживання психоактивних речовин серед дітей: у Львівській області розробляють шляхи підтримки.
