Два значні футбольні явища Швеції: від Гре-Но-Лі до жахливих виразів обличчя Равеллі в США.
Уже в четвер, 26 березня, національна команда України проведе вирішальний матч плей-оф за участь у чемпіонаті світу, змагаючись зі збірною Швеції.
Синьо-жовті представляли Україну на Мундіалі лише один раз - у 2006 році.
Натомість у Швеції історія виступів на великих турнірах дуже-дуже багата.
Все почалося в міжвоєнний період, а потім продовжувалося численними нагородами в різні етапи історії - від 50-х років до 90-х.
Чемпіон ділиться своїми думками про те, як шведи вписували свої імена в історію футболу.
Of course! Please provide the text that you would like me to make unique.
Вважається, що Чемпіонат світу 1958 року ознаменував завершення "золотого покоління" шведської футбольної команди.
Кажуть, що можливість організувати турнір для скандинавських країн була отримана завдяки впливовому бізнесмену Гуннару Йоранссону, і саме тому йому дозволили висловити свою думку щодо матчу ЧС-1950 з Бразилією.
Ту саму гру, в якій шведи зазнали поразки з рахунком 1:6, коментатор-аматор в горі лише й повторював: "Ой! Ой-ой!"
Так він і увійшов в історю - як "Ойой" Йоранссон.
Ну, а Швеція відтоді готувалася до домашнього турніру.
Їй не сталося особливо важко, адже країна вийшла з Другої світової не лише без значних втрат, але й з економічними вигодами. До 1956 року шведи вже побудували сучасні стадіони у Мальме та Гетеборзі, а головна арена "Росунда" в Сольні була розширена до 52,000 місць. Загалом для прийому гостей було залучено цілих 12 міст — це був безпрецедентний масштаб для тих часів.
Крім того, технології почали активно розвиватися – чемпіонат світу 1958 року став першим, який транслювали по телебаченню. Лише за місяць до турніру шведи придбали 300 тисяч телевізорів.
Але була й проблема, гальмо - це федерація.
Of course! Please provide the text that you would like me to make unique.
Уявіть лише, після тріумфу на Олімпіаді в 1948-му шведи стали світовими зірками, тріо Гре-Но-Лі було на перших шпальтах.
Гуннар Грем, Гуннар Нордаль та Нільс Лідгольм - ось як їх називали.
Однак, щойно вони втроє підписали контракти в Мілані в 1949 році, збірна Швеції відмовилася їх приймати, заявивши, що професіоналів їм не потрібно.
Чи ви справді не розумієте?
Саме федерація створила умови, за яких існували ніби дві різні Швеції.
З одного боку, "Бізон" Нордаль встановив вражаючі рекорди для Кальчо, забивши 49 дублів і 17 хет-триків у Серії А.
З іншого - у 1955-му Швеція вдома програла СРСР 0:6, від чого 15-річний уболівальник аж свідомість втратив на трибуні.
Що мав робити уряд? Він втрутився, щоб врятувати честь країни, бо Мундіаль збирався серйозний - тут і німці, і бразильці, і Аргентина поверталася після 24 років; вперше їхав Радянський Союз; відібралися також всі 4 британські збірні.
У пісні йдеться про те, що "Хольгер Бергерус мав лише один день в Італії для формування збірної", проте насправді це не зовсім коректно - посередник мав приблизно два тижні на цю справу.
Отже, вони вирушили на тренувальний табір.
Нордаль вже не дотягнув, травми з'їли, а от 37-річний Грен і 35-річний Лідгольм ще були в складі. А головне, в Італії до збірної долучився молодий правий вінгер Падови Курт "Курре" Хамрін, чий дриблінг вражав уяву.
Шість гравців в основному складі мають вік понад 30 років, а сумарний вік команди становить 327 років.
Вони використовували старомодну тактику 2-3-5, розроблену Гербертом Чепменом ще в 1920-х роках.
"Жодна людина, абсолютно жодна, не сподівалася, що нам вдасться досягти хоча б мінімального успіху," - з усмішкою згадував Хамрін через шістдесят років.
Перший поєдинок з Мексикою закінчився впевненою перемогою з рахунком 3:0.
Лідгольм більше не бігав, проте його диригування було на рівні божественного. Його довгі передачі створювали для Хамріна та лівого крайнього Леннарта "Накки" Скоглунда з Інтера ситуації "один на один", у яких вони діяли з легкістю. А в центрі поля молодий Агне Сімонссон вміло завершував атаки.
Наступною на черзі була Угорщина, з якої в 1956 році на Захід втекли Пушкаш, Кочиш і Цибор. Проте Хамрін вразив усіх, завдавши рідкісної поразки невразливим мадярам з рахунком 2:1.
За тим - суха нічия з Вельсом Джона Чарльза, і от Швеція у плейоф.
Це був той самий момент, після якого про аматорство шведи більше не згадували. Справа в тому, що перед чемпіонатом світу вони двічі програли СРСР з приголомшливим рахунком 0:13. Але на самому турнірі Курре та Накка змогли показати зовсім інший результат – 2:0, і їх майстерність стала очевидною.
І в той момент у країні розпочалися грандіозні святкування, немов би трофей уже був у руках.
Шведи подібне переживали вперше. За збірною по країні їздили тисячі фанів; дівчата вішалися на шию одруженим зіркам. Король - і той святкував в ложі, як дитина!
Ну, і саме тоді у півфіналі вони здобули свою останню, найскандальнішу перемогу.
Збірна ФРН була чинним чемпіоном світу після Дива у Берні, і її герої вийшли на поле.
Перед грою шведи розставили спеціальних людей - черлідерів - на бігових доріжках, аби ті розпалювали трибуни.
Команди демонстрували вражаюче агресивний стиль гри.
Саме в той вечір Фріц Вальтер зазнав травми, яка назавжди змінила його кар'єру.
А ще - ветеран Вермахта Еріх Юсковяк став першим німцем, якого вилучили в матчі ЧС після того, як він відповів на фол Курта Хамріна брутальним ударом ногою.
Сьогодні червоні картки стали звичним явищем, але тоді німці були настільки обурені, що впродовж кількох місяців по всій Німеччині шведів виселяли з готелів і відмовляли в обслуговуванні в кафе. Вночі колеса автомобілів зі шведськими номерами проколювали, а товарообіг між країнами різко знизився!
І все чому?
Після видалення Юсковяка Грену вдалося виконати вражаючий штрафний, а Хамрін продемонстрував сольний номер, яким міг би пишатися навіть Мессі.
Отак-от шведи шокували світ і вийшли до домашнього фіналу, де їх зупинив той-єдиний, хто міг це зробити на тому турнірі - 17-річний Едсон Арантіс ду Насіменту. При тому навіть він, Пеле, визнавав:
"Лідгольм вразив ворота в фінальному матчі... На мою думку, це був найвражаючий гол, який коли-небудь було забито у ворота збірної Бразилії."
У покоління 1958 року не було жодної можливості на продовження, адже вони прибули туди в похилому віці.
Після них...
Мойсей, згідно з легендою, вів свій народ через пустелю протягом 40 років, тоді як шведи не могли вийти з футбольних пусток протягом 34 років.
Тільки на Євро-1992 почали формуватися контури нової перспективної збірної, яка в підсумку досягла півфіналу, де з гідністю поступилася об'єднаній Німеччині.
Томас Бролін, з дитячим виразом обличчя та відсутністю визначеної ролі, створював магію в атаці.
Кеннет Андерсон - практично двометровий велетень, який завжди вибачався після кожного порушення правил, демонструючи при цьому вражаючі передачі, які стали відомими у своєму поколінні.
Мартін Далін - напівшвед, напіввенесуелець - замикав усе, що летіло на чужі ворота.
Юакім Б'єрклунд - стопер-костолом - був готовий вибивати м'яч навіть разом з ногою, головою чи усім тілом суперника.
Ну, і не можна обійти увагою Томаса Равеллі. У той час воротарі з ексцентричними манерами були на піку популярності — Брюс Гроббелар, приміром, боровся з власними глядачами, Оллі Кан не шкодував чужих, а Фаб'єн Бартез вирішував свої потреби просто на полі. Равеллі також запам'ятався нестандартними витівками — його божевільні вирази обличчя, висунутий язик і дивні танцювальні рухи стали його візитівкою. Як казав Далін, Томас умів перетворити будь-яку бесіду на абсурд або ж, наприклад, вирізати дірки у нижній білизні своїх знайомих. Він справді отримував задоволення від цього.
"Якщо й була людина, яка підняла цю команду вище рівня суми здібностей її гравців, то це тренер Томмі Свенссон", - каже капітан Йонас Терн.
І справді так!
Перед чемпіонатом світу 1994 року "золоті покоління" сформувалися навіть у країнах, де раніше не було таких традицій, як у Колумбії, Румунії та Болгарії.
На цьому чемпіонаті світу ми стали свідками виступів неперевершених нападників і майстрів атакуючої гри! Георге Хаджі, Роберто Баджо, Карлос Вальдеррама, Юрген Клінсманн, Джей-Джей Окоча, Раї, а також легендарний Дієго Марадона, який повернувся, щоб представити Аргентину в останній раз.
Це неймовірно, що Швеція виявилася найрезультативнішою командою на цьому турнірі.
Матч з Камеруном - важко, напружено, але Далін під кінець впіймав на помилці воротаря і приніс нічию 2:2.
Наступним суперником стала збірна Росії, яка на той момент залучала гравців з усіх куточків колишнього Союзу, але їхня присутність лише зіпсувала загальну атмосферу. Для шведської команди це не було справжнім викликом. У першій половині зустрічі Саленко та Бролін обмінялися влучними ударами з одинадцятиметрової позначки, а після перерви Далін без зайвих зусиль вразив ворота росіян.
А вже в вирішальному, 3-му турі, Кеннет Андерссон забив ось це. Як?!
Пеле, який був присутній на матчі, знову вразливо потёр голову через дії шведського гравця. Після гри він навіть зазначив, що "протистояти Кеннету в верховій боротьбі неможливо".
Ну, а The Guardian, коли шведи пройшли до плейоф, дивувалася:
Ми вважали, що вони завітали на пікнік, а насправді у них був такий креатив, що й уся Європа могла б позаздрити.
Важливі слова - про "пікнік".
Це все тому, що зовні шведи виглядали розслаблено. Равеллі корчив свої гримаси; Далін витрачав по балону лаку для волосся і весь вечір вибирав сережку; Бролін постійно щось жував. Ще був молодий Генрік Ларссон, якого за дреди американці вважали растаманом.
Тренер Свенссон теж подумав, що команда надто вже кайфує, і процитував їй Карін Боє: "Наповнений день ніколи не буває найкращим. Найкращий день - це день спраги. Звичайно, в нашій подорожі є мета та сенс, але саме шлях вартий зусиль"
"У Далласі перед 1/8 фіналу було дуже спекотно, і мабуть, вони подумали, що в мене тепловий удар. Тож мені довелося повторити це двічі й сказати: "Подумайте. Це про вас і цей турнір", - пригадував коуч.
Of course! Please provide the text that you would like me to make unique.
Ніхто не знає, чи дійсно гравці відчули це, чи Саудівська Аравія просто незаплановано потрапила до плейоф, але скандинавам матч з перевагою в 35 балів дався зовсім без труднощів.
Особливо Кеннету Андерсону - цей забивав так, ніби грав на цьому рівні щотижня.
Отже, ось і настав той момент - Румунія.
Та гра стала частиною шведського епосу. Кожен фанат футболу в Стокгольмі знає в деталях, як все було - геніальний штрафний з голом Броліна...
... сварка та практично бійка серед румунів, яка незрозуміло чому закінчилася голом Редучою...
... додаткові хвилини та вражаючий стрибок потужного Андерсона, який перевів матч до серії післяматчевих пенальті...
... вирішальний удар від Белодедичі та вражаючий сейв Равеллі, після чого він почав виконувати дивний танець, немов заглибившись у транс.
"В той момент у моїй голові не було жодної іншої думки, як тільки: 'Генріку, не дай збій!' Мій батько досі переконаний, що саме той удар став найзначнішим у моєму житті. Тому що тиск був просто неймовірним," - зізнавався Ларссон.
Хоч і молодий, він пішов бити без вагань.
На тому чемпіонаті світу Ларссон виходив на поле в якості заміни, коли Андерссон вже встигав виснажити оборонців - саме так була розроблена стратегія.
У цілому, все йшло своїм ходом, хоч і з порцією нервозності та жартів. Б'єрклунд виводив м'яч так, що випадково відправив за межі поля і Равеллі, який, розвернувшись, вигукнув:
"Якщо ти знову вчините таку дію, я звернуся до опонентів за політичним притулком!"
Як і в 1958 році, тільки Бразилія змогла здолати Швецію, і саме це трапилося в півфінальному матчі.
Скандинави добре трималися в рівних складах, але далі Терн сфолив на Дунзі, і суддя з Колумбії показав другу жовту. Так гра перетворилася на облогу воріт - 3:26 за ударами, і одного оразу Ромаріо таки пробив як слід.
"Ми не змогли перемогти, адже у нас було на день менше відпочинку, ніж у Бразилії", - зазначив Равеллі.
Ларссон висловлює певні сумніви: "Ми зіграли досить непогано, проте Бразилія виставила на поле багатьох талановитих футболістів, таких як Ромаріо, які стали ключем до їхніх перемог".
Of course! Please provide the text that you would like me to make unique.
У поєдинку за третє місце Швеція надійно перемогла Болгарію, відзначившись чотирма голами ще до свистка на перерву.
Ларссон завжди вважає, що саме цей м'яч є найкращим, оскільки він приніс болгарам найбільшу радість у грі за збірну.
Отже, знову Андерссон та Бролін...
Знову святкував, як дитина, король Швеції, і навіть спускався до роздягальні, де тиснув руки гравцям, які тільки-но виходили з душу.
"Ми єдині, хто мав честь побачити короля в трусах!" - з гордістю підкреслював Равеллі, котрий на турнірі здобув популярність, порівнянну з голлівудськими зірками.
Іноді здається, що вони тоді ж і розтратили весь свій фарт, бо вже невдовзі травми з'їли найкращих з них - Даліна й Броліна. Мартін завершив кар'єру лише в 30 років, а Томас - взагалі в 28. Під кінець вони ослабли так, що стали героями анекдотів.
Все, як у 1958 році – та ж сама зіркова команда, таке ж народне піднесення, і така ж відсутність спадщини.
Вже до ЧС-1998 у шведів дограли лічені герої ЧС-1994.
Протягом багатьох років Ларссон намагався створити щось значиме, але в кінцевому підсумку його досвід став надбанням молодого Златана Ібрагімовича, який, у свою чергу, передав цю енергію Александру Ісаку.
А які подальші кроки?
Та от матч з Україною, де навіть Ісак не зіграє через травму.
