Росеньйора обманули. 13 роздумів про зустріч Брайтона та Челсі.
"Чайки" не проявили яскравої гри, але цього було достатньо для впевненої перемоги.
Після перемоги над "Челсі" (3:0) "Брайтон" виходить на 6 місце у турнірній таблиці АПЛ. Не в останню чергу через зайвий, у порівнянні з конкурентами, зіграний матч, але й у результаті власної переконливої серії: "чайки" здобули 19 очок у 8 останніх турах АПЛ. Якщо "Вілла" фінішує п'ятою та виграє ЛЄ, Англія матиме аж 6 представників у ЛЧ, а "Брайтон" матиме шанси на путівку до турніру найкращих команд Європи. В останніх 4 турах він зіграє зокрема проти "Вулвз" удома (суперник без мотивації), "Лідса" за тур до фінішу (можливо, опонент уже вирішить питання збереження прописки) та "МЮ" в останній ігровий день ("дияволи" вже гарантують собі ЛЧ на той момент). Календар натякає на можливість подвигів. Команда у формі. Розгром "Челсі" надихає на нові звершення. Минулий сезон "Брайтон" завершував серією з 3 поспіль вікторій. Повторить - буде у єврокубках. А якщо дуже пощастить - прийматиме на цій арені у новому сезоні "Баварію" та "Барселону".
Проте до нового сезону ще слід дожити. Наразі зосередимося на подіях, що вже відбулися. У цій статті ми розглянемо тріумф "Брайтона" над "Челсі", а також причини та наслідки цього матчу. І, можливо, це єдина стаття на сьогодні, де не буде згадано про Росеньйора.
"Челсі" вперше за останні два роки вийшов на матч АПЛ з трьома центральними захисниками. Важливо зазначити, що до зустрічі з "Брайтоном" "сині" мали всього 110 хвилин гри в схемі 3-Х-Х цього сезону, що свідчить про те, що цей формат не використовувався навіть як запасний варіант. Тепер можна стверджувати, що рішення Росеньйора не дало бажаного результату: з трійкою захисників "Челсі" провів найгірший тайм в атаці за багато тижнів. Чи варто звинувачувати Ліама за вибір, який лише заплутав команду? Сумнівно. Перед цим матчем "Челсі" вже мав серію з чотирьох поспіль поразок без забитих м'ячів у АПЛ. Отже, традиційна четвірка захисників не справлялася. Було б наївно вважати, що без змін команда могла б показати кращий рівень гри. Тренер вжив заходів. Хоча це не спрацювало, без змін дійсно не було сенсу. Якщо команда не може забивати, ось вам двоє опорників, Лавіа та Кайседо, у стартовому складі, а також Фернандес, який також виконує оборонні функції. Тренер зробив все можливе, щоб покращити захист, але команда пропустила вже на третій хвилині.
2. "Сині" виглядали розбитими з перших же хвилин. Дебютний гол - після того, як на кутовому суперника власний футболіст скидає м'яч ледь не у центр власного штрафного. Корнер, до речі, прийшов після моменту "Брайтона", коли трійка центральних захисників опікала одне одного та єдиного нападника у штрафному - а Мітома залишився сам-один. Пізніше Нету впаде під час спроби дриблінгу. Чалоба відпасує в аут, хоча у декількох метрах справа буде партнер. Делап зароблятиме кутовий - але позбавить цього корнера свою команду через дурний фол. Санчес віддасть м'яч супернику у власному штрафному майданчику. І це не вибірка у місяць - лише у перші хвилин 30. "Челсі" помилявся та помилявся. Так часто, як не хиблять навіть аутсайдери ліги у погані дні. Так виглядає відсутність віри у власні сили, одне одного, проект, тренера тощо. Ще нещодавно цей склад "синіх" був у топ-4 АПЛ, а тепер 45 хвилин не може дістатися до воріт "Брайтона". Справа у психології.
3. Який же крутий Мареска! Зазвичай відкладаю якісь підсумки до останніх пунктів тексту, але матч "в одні ворота" - треба розбивати блоки критики "синіх" чимось іншим. Нещодавно Фернандес казав про те, що хоче жити у Мадриді. Це крик про допомогу та сигнал для клубу: твій ледь не найкращий футболіст не вірить у те, що ти робиш. Хоче грати там, де головна цінність - перемоги, а ти не можеш йому запропонувати навіть ілюзію боротьби за трофеї. З роками склад "Челсі" не стає суттєво кращим. Проблемні позицію не закриваються. Зліва в атаці досі конкурують Гарначо та Гіттенс, у яких на двох у сезоні АПЛ 1 забитий гол. На воротах - Санчес. У центр захисту так і не було придбано нікого на заміну травмованому Колвіллу. Результативного фінішера також нема - тільки молоді та перспективні. І от Фернандес уже не вірить у проект. Не тільки він. А з Марескою вірили. Мареска якось переконував футболістів, що вони тут зокрема заради перемог. Більше тренера у клубі нема - і віри у те, що команда може вигравати, також.
4. Статистичні дані щодо "Челсі" від АПЛ вражають своїм обсягом. Я вже давно не зустрічав такого інтенсивного розбору однієї команди під час трансляцій. І, зрештою, це цілком виправдано, адже статистика не виникає на порожньому місці — вона чітко демонструє, як АПЛ працює зі своїм продуктом. Якби гра була більш конкурентною, ліга час від часу виводила б статистику ударів, кутових та інших показників у верхньому лівому куті екрана. Але в даному випадку "Челсі" поступається за всіма напрямками — от і статистика ударів кожні п’ять хвилин, от і кутові, знову кутові, а тепер ще й дані про дотики до м'яча у штрафному суперника. Відповідальні за графіку протягом першого тайму постійно наводили дані, що підкреслювали перевагу суперника: коментатору лише залишалося повторювати, як погано грають "сині". Так створюється найкращий продукт у світі. Одна річ — спостерігати за таймом, в якому "Челсі" зазнає поразки. Інша — отримувати статистичні підтвердження цього, що робить перегляд ще комфортнішим, адже глядач постійно підтверджує свою думку.
5. "Брайтон" надавав великого значення контролю над м'ячем. Якщо на початку матчу команда активно атакувала, то згодом, коли виникала загроза втрати м'яча, вона почала стабільно повертати паси назад, граючи на збереження. З 31-ї хвилини до закінчення першого тайму "чайки" мали вражаючі 64% володіння, хоча при цьому рахунок за ударами був 0:1. Раніше за цей період "Брайтон" володів 57% м'ячем та здійснив 7 ударів. Це свідчить про те, що команда трохи втомилася, усвідомила це і вирішила знизити темп до перерви. Ще раз зазначимо: "Брайтон" економив сили під час гри з "Челсі", що виглядало дещо принизливо для фаворита. Проте це свідчить про вміння команди керувати своїми ресурсами: вони розуміють, коли потрібно зменшити активність, щоб не зазнати шкоди та підготуватися до нового натиску. І "Брайтон" реалізував цю стратегію одразу після перерви: між 46-ю та 70-ю хвилинами вони володіли м'ячем лише 39% часу, проте за ударами мали перевагу 6:2, а за голами - 1:0. "Чайки" вміло перемикалися між різними ігровими стилями, а суперник не знайшов способу протидіяти цьому. Весь матч проходив під контролем господарів.
6. Матч від "Брайтона" - хороший, але не більше. У сучасному футболі нормально програвати 0:3 у поганий день. Особливо коли суперник проводить видатний поєдинок. Але ж це не той випадок. Мінте не був конкретним у фінальній третині та не створив проблем як таких для Хато та Кукурельї. Мітома виглядав цікавіше - але не забивав та не асистував. Якби не гольовий пас, Рюттера можна було б навіть дещо покритикувати. "Брайтон" не знищив оборону, яка лякалася навіть простих подач з флангу. У другому таймі забив у швидких атаках - але не втікав у них настільки часто, наскільки міг би. "Чайки" можуть краще. Вміють краще. Але... ну, навіть не довелося цього показувати. У воротаря Вербрюггена 0 сейвів за 90 хвилин. Я вже майже половину складу гравців назвав, котрі не вразили. Тож це просто хороший матч "Брайтона" як команди, для багатьох футболістів - лише нормальний. Але аж 3:0. У найкращий день "чайки" виграли б з більшою різницею у рахунку. І це навіть якось дещо лякає.
7. Це не зливання Росеньйора. Бо якщо це воно - це найбільш явне зливання тренера в історії. Коли футболісти хочуть прощання із наставником, вони не викладаються на полі, але і не влаштовують диверсії. Не виконують настанов тренера, але не шкодять навмисно. А навіть якщо шкодять - бодай роблять вид, що помиляються випадково. У моменті з другим голом захисник падає, а воротар гадає кут під час виходу сам на сам: а що взагалі коїться? Хиб забагато. З м'ячем та без нього. "Челсі" виглядає не командою, яка хоче позбутися тренера, а набором футболістів, котрі просто не хочуть тут знаходитися. "Тут" - на полі у вівторок, у Брайтоні, під керівництвом Росеньйора, у середині таблиці, у клубі, котрий заявляє про амбіції - але насправді їх не має. Це нижча точка життя проекту "Челсі" у його теперішньому вигляді. А хто там цього дня стоїть на бровці, розмахує руками та ухвалює помилкові рішення щодо схеми - дрібниці.
8. У другій половині матчу на поле вийшов Гарначо, щоб врятувати команду. Це було вельми розумне рішення Ліама. По-перше, він відмовився від тактики, яка не приносила успіху. А по-друге, у день, коли комбінацій на полі не було, він випустив гравця, який не любить грати в короткі паси, а віддає перевагу індивідуальним атакам — бігу, дриблінгу та ударам. Але виникає питання: чому у матчі з "Брайтоном" тренер покладається на Гарначо, у якого всього 1 гол в АПЛ за минулий рік? "Челсі" дійсно сильно постраждав від травм. Але якби Педро був у формі, то замість нього вийшов би Делап: чи справді він міг би суттєво допомогти? Якщо б Палмер був здоровий, це, напевно, означало б, що Лавіа залишився б на лавці. Можливо, з Естевао ситуація була б кращою, але не може 18-річний хлопець бути основним гравцем на лавці запасних, коли ви витрачаєте шалені кошти на трансфери. У другій половині матчу Росеньйор намагається покращити ситуацію за допомогою Гарначо, хоча могли б бути Гіу та Сантос. Склад "Челсі" не відповідає витратам, але саме ці витрати враховуються при оцінці результатів команди. Тренерів тут підводять.
9. Санчес як Онана. Мабуть, найточніше воротарське порівняння за останній час. Той же профіль: воротар-герой, який у хороший день виграє для тебе важкий матч, а у поганий своїми помилками поховає твої надії на успіх. Інколи встигає відзначитися і з позначкою плюс, і з позначкою "ну от що ти робиш?" протягом 90 хвилин. Учора відбив декілька складних ударів - але привіз убивчий момент у свої ворота після невдалої гри ногами. Довго тримав рахунок 0:2 ледь не самотужки - але у моменті з другим голом неідеально зайняв позицію у воротах та дарма гадав напрямок удару до удару. Одужання "МЮ" не пов'язано напряму з прощанням із Онаною, але з Ламменсом справді стало краще: тепер "дияволи" мають гарантії. Перш за все - що не пропустять дурний гол, коли все йде добре. Можливо, і не врятуються від поразки у поганий день - але топ-команді частіше потрібен не кіпер-герой, а просто стабільний. Наразі Санчес не проблема "Челсі", але коли команда справді захоче стати грандом та топовою - треба буде змінити його на кіпера з меншою амплітудою якості виступів.
10. Нема сенсу звільняти Росеньйора. От наважаться у клубі на це: а далі? Давайте зберемо профіль тренера мрії для босів "Челсі". Вочевидь клуб хоче молодого наставника: інакше б не кликав Мареску, Поттера, Росеньйора. Потрібен вмілий тактик, який ставить хороший футбол із великою кількістю атак. Але адаптивний, здатний реагувати на велику кількість змін у складі. Без амбіцій вигравати турніри, бо Мареска хотів та заявив про це публічно - і його звільнили. Але мотивований перемагати у матчах, а отже - той, для якого "Челсі" буде не черговим клубом у кар'єрі, а на даний момент її вершиною. У наставника повинен бути за спиною успіх із більш скромним складом. Краще аби той був або англійцем, або працював в Англії, аби робота в АПЛ його не надто шокувала. Що ж, сумуємо. І виявляється, що ідеальний тренер для цього "Челсі" - Росеньйор. "Сині" як клуб самі до цього дійшли. Нема на ринку нікого, хто б краще відповідав їхнім вимогам. Росеньйор - найкращий. А якщо так, то сенс його звільняти? Тим паче наприкінці квітня.
11. Грати гірше просто неможливо. Протягом усіх 90 хвилин коментатор змушений був критикувати "Челсі", адже 80% подій на полі свідчили про те, що "аристократи" роблять помилки, приймають невірні рішення і взагалі виглядають безнадійно. Фернандо Торрес, Фея-хресна, Лео Мессі, Леонардо Ді Капріо, навіть твій сусід Толік і Марк Гіу – всі ці люди, якби вийшли на позицію форварда у другому таймі, не змогли б допомогти "Челсі" уникнути поразки. І навіть 12-й гравець не став би в нагоді. Навіть якби Вербрюгген залишив свої ворота на півгодини, це залишилося б непоміченим. Цей склад "Челсі" вже не вірить у перемоги, адже їм здається, що це не має сенсу. Звільнення Росеньйора стане сигналом для команди про те, що керівництво хоче змін, а потім прийде новий, молодий тренер, який обіцяє оновлення, але гравці отримають тільки нове підтвердження того, що ситуація не зміниться. Досвідчені фахівці навряд чи захочуть приєднатися до такого проекту. "Челсі" на полі виглядає безнадійно, і немає жодного способу це змінити до завершення сезону.
12. На останніх хвилинах "Брайтон" дозволив "Челсі" пограти у футбол. Не те щоб дуже цього хотів - просто дещо розгубився, бо не звик перемагати топ-суперників аж настільки впевнено. "Чайки" дозволили опоненту пробити по власних воротах лише 2 рази за перші 70 хвилин, після - аж 4. 3 з 4 спроб на відрізку завдали Гарначо та Гіу. В цілому, логіку із першою літерою "Г" у прізвищах я уловив, тому пропоную зіркових новачків для команди на літо, аби от точно пробити по воротах "Брайтона" 10 разів наступного сезону: Гаві, Гордон, Гюлер, Гуцуляк. 100% влучання - Гонсало Гарсія. І навіть таким "чайкам", котрі самі своєї переваги злякалися, "Челсі" не забив. Ба більше: пропустив. У якийсь момент я думав, що матч просто не може скластися для "синіх" гірше, - а потім Велбек відзначив свій забитий м'яч фірмовим святкуванням Роналду. Так і запишемо: у матчі із "Челсі" Дані відчував себе Кріштіану. Лондонці виступили настільки погано, що суперник 90 хвилин думав, що він "Реал".
13. Немає сенсу критикувати "Челсі". Клуб обрав свій курс, але не може остаточно визначитися з ним. Можливо, для цього потрібен час. Якби "сині" дійсно прагнули конкурувати з "Арсеналом" та "Ман Сіті", вони б не обмежувалися лише молодими та перспективними гравцями. Вони б вирішували проблеми на ключових позиціях, співпрацювали б з тренером і не витрачали б шалені суми щоліта. Але керівництво "Челсі" цього не прагне. Замість того, щоб інвестувати в сильного центрального захисника, вони обирають Гіттенса і Гарначо. "Челсі" більше цікавить фінансова стабільність, ніж здобуття трофеїв, і цей вибір був зроблений давно. Але керівництво досі не усвідомлює, що з таким підходом вони програватимуть усім топ-клубам, які намагаються розвиватися, а також часто й середнякам. Два з трьох сезонів за такого підходу навряд чи будуть успішними. А найкращі футболісти, як Фернандес та Кайседо, які вже готові боротися за трофеї, можуть просто не захотіти залишатися в команді без амбіцій.
Якщо "сині" йдуть таким шляхом, то який вони топ-клуб? А для середняка Росеньйор - цілком собі хороший тренер, навіть дуже. "Страсбур" не дасть збрехати.
