Чи є він українцем або іноземцем? Бєланов поділився думкою щодо можливого тренера національної збірної.
Поразка української національної команди від Швеції (1:3) у півфіналі плейоф чемпіонату світу 2026 залишає відчуття нереалізованих можливостей.
Володар "Золотого м'яча" 1986 року Ігор Бєланов висловив свої міркування про ігрові труднощі національної збірної та можливого нового тренера в коментарі для Sport.ua.
Щодо виступів нашої національної команди, то я вже висловлювався до її гравців, кажучи: "Друзі, якщо ви не сприймаєте історію українського футболу, нашу країну та вболівальників, які переживають за вас, то хоча б проявіть повагу до самих себе". Ми надзвичайно чутливо реагуємо на ці поразки, адже це стосується реноме України, її спортивної честі та гідності.
Цілком зрозуміло, що за межами нашої країни ви отримуєте велику популярність, але давайте нарешті проявимо гідність і на рідній землі. Пора показувати справжній результат. Вас хвалять, підносять на руках, але як тільки ви виходите на поле в складі національної команди, вас не видно і не чути. Це несправедливо, і так бути не повинно.
В останній час активно обговорюють можливого нового головного тренера національної збірної. Як ви вважаєте, хто повинен зайняти цю посаду?
На мою думку, пост головного тренера нашої збірної має займати українець. Проте, скільки б ми не обговорювали потенційних кандидатів, все зводиться до наших футболістів. Я вражений тим, що бачив у матчах за участю збірної України. У них не було швидкості, динамічності, енергії чи вмілого обведення суперників. Наприклад, у березневій грі проти Швеції команда виглядала надзвичайно монотонно, без жодного натхнення. Один єдиний гол від Пономаренка в самому кінці не рятує ситуацію. Яка ж це була гра? У матчі такої важливості потрібно було йти в атаку, активно користуватися шансами і штурмувати чужий штрафний майданчик. Але для цього необхідно, щоб команда складалася з дійсно професійних гравців. Гравців, які об’єднані спільною метою – подолати перший бар'єр на шляху до фіналу чемпіонату світу. Такі, якими були мої товариші по київському "Динамо" у середині вісімдесятих. Кожен з них – справжня машина. І важко сказати, хто з них був найкращим. Без сумніву, середня ланка "Динамо" того часу була однією з найсильніших у світі, і це не просто слова. Кожен з нас мав унікальні фізичні та технічні якості. Це були хлопці, які могли протистояти будь-якому супернику. Напереду діяли двоє нападників, які вражали швидкістю і вмінням завершувати атаки. Команда активно застосовувала пресинг і демонструвала максимальну віддачу. Про це можна говорити довго. Саме тому мене турбує питання наявності гідних футболістів для збірної, тих, хто міг би продемонструвати якісну гру і довести, що заслуговує на місце в національній команді. Але часто ми бачимо, як гравці просто бігають по полю, стрибаючи та скакаючи, але не можемо виділити когось по-справжньому вартісного.
Раніше знаменитий ексфутболіст заявив, що хоче тренувати збірну України разом з Маркевичем.
