У "Барселони" існує трофей, який не отримав визнання від УЄФА: що це за нагорода і які обставини призвели до такої ситуації.
У клубному музеї "Барселони" серед іспанських трофеїв та кубків Ліги чемпіонів можна знайти один особливий експонат, який також має велике значення для клубу. Це вічний трофей Кубка ярмарків. Однак жодна з великих футбольних організацій світу не визнає цей трофей! Чому так сталося? Чи брали участь у цьому турнірі українські команди? Деталі розкриває OBOZ.UA.
Які це ярмарки?
Назва буквально говорить сама за себе - змагалися клуби з тих міст, де були ярмарки! Так, мати ринок на той момент було важливіше, аніж круту футбольну команду. Тому могли зіграти "Барселона" та умовна Збірна Копенгагена. Не клуб "Копенгаген", а саме збірна цього міста. Правило було просте: маєш місце для ярмарків - маєш путівку на турнір. Головний принцип був не спортивний, а суто географічно-економічний, неважливим було навіть місце клубу в чемпіонаті. Якщо до тебе їдуть на закупи - ласкаво просимо. Ідея була, на диво, цікавою: популяризувати міста через футбол і паралельно просувати міжнародну торгівлю.
Організувати турнір було ще тим викликом: треба було не входити в конфлікт із внутрішними чемпіонатами за розкладом, тому дебют розтягнули аж на три роки - з 1955 по 1958. Міжнародних пауз ніхто тоді ще не менеджерив, тому уявіть собі сезон, який триває як цілий сучасний період між проведенням Чемпіонату світу. Що цікаво, Кубок ярмарків виник в один рік із Лігою чемпіонів (тоді ще Кубком європейських чемпіонів), але не отримав такого ж визнання. Та що там казати - бодай якогось визнання.
Для гри потрібно було втиснути суперників у одну роздягальню.
На початкових етапах розвитку міжнародних футбольних турнірів, коли ще не існувало чітких уявлень про формати змагань, було престижно представляти міста через збірні, а не клуби. Це означало, що замість реального футбольного клубу формувалася команда з простих гравців. Наприклад, можна було об’єднати футболістів з "Челсі", "Арсенала" та "Манчестер Юнайтед" і створити "Збірну Лондона". Таким чином, ви отримували можливість представити значний економічний центр Європи на футбольній арені. Головне було домовитися з найкращими спортсменами з вашого регіону. Уявіть собі, як в Україні ми могли б зібрати київську команду з гравців "Динамо", "Оболоні" та навіть "Лівого берега". Незалежно від того, в якій лізі вони грають, якщо у тебе є вміння влучно бити м'яч, ти вже в команді.
Футболізація проходила довго, але болісно для ідейних організаторів. Із часом стало зрозуміло, що Кубок ярмарків не заходить, якщо там грають збірні міст. Той же лондонський мікс - це гравці "Челсі", "Тоттенгема", "Чарльтона", КПР і навіть "Міллуолла" з "Лейтоном". Фанати радше виберуть не вболівати, аніж підтримувати футболістів головного суперника в одній футболці зі своїми. Тому ідейні натхненники скасували правило міських збірних і перейшли до класичного відбору: по одному клубу з певного населеного пункту.
До речі, київське "Динамо" свого часу там дійшло аж до плей-оф, у дебютонму сезоні 67/68. І на цьому історія закінчилася. Треба пам'ятати, що за тих часів на маленькі єврокубкові квоти претендували всі радянські команди, не тільки українські. А через розмиті правила відбору шукали представників великих міст, у цьому московитські клуби мали перевагу. Та й через 3 роки після дебюту зник і сам Кубок ярмарків.
Хто став переможцем цього незвичайного турніру?
Цікаво відзначити, що серед переможців Кубка Ярмарків немає жодної збірної від міст. Загалом трофеїв було всього 9, адже турнір існував на європейській арені лише 16 років. Лідирує за кількістю перемог "Барселона" з трьома трофеями. По два трофеї здобули "Лідс" і "Валенсія". Одну перемогу у цьому турнірі мають "Сарагоса", "Ференцварош", загребське "Динамо", "Арсенал", "Рома" та "Ньюкасл".
Що цікаво, до фіналів виходило ще 5 клубів. Це угорський "Уйпешт" з "Андерлехтом", а "Ювентус" і "Бірмінгем" були там двічі без перемог. У перший трирічний сезон до фіналу вийшла навіть Збірна Лондона. Цю команду спеціально створили під торговельний турнір і розпустили одразу після фіналу. Вже тоді УЄФА зрозуміла, що ЛЧ потрібна альтернатива, але не в такому поганому вигляді. Ідея реалізувалася у вигляді Кубка володарів кубків.
УЄФА не вважає цей трофей офіційним.
Чому ж за такого різноманіття учасників і навіть переможців ніхто з них не має офіційних перемог? Історично Кубок ярмарків - зрозумілий і логічний попередник сучасної Ліги Європи. Але юридично це просто про побігати. УЄФА не мала жодного відношення до його організації, тому не визнає ані перемог, ані медалей цього турніру. Це було бажання окремих економічних гравців (ніби Суперліга на мінімалках). Банально - кому зі збірної Лондона офіційно зарахувати срібні медалі, якщо там представники різних клубів? Більше того, ці зустрічі не рахуються навіть як офіційні ігри.
Таким чином, ребрендинг не відбувся — на футбольній арені з'явився новий міжнародний турнір, відомий як Кубок УЄФА. На 1971 рік Кубок володарів кубків вже існував 11 років і вважався другим за престижем змаганням Європи після Кубка європейських чемпіонів. Проте він продовжував функціонувати окремо, навіть незважаючи на появу офіційного конкурента. Водночас футбольні ринки залишилися лише на прилавках. Цю ситуацію особливо боляче сприймають фанати "Лідса", адже їхня команда здобула Кубок ярмарків двічі — у 1968 і 1971 роках. Однак у виданнях УЄФА немає жодного згадування про ці досягнення на міжнародній арені, і з тих пір нових успіхів не було.
"Барселона" забрала кубок на постійне зберігання
Так, каталонський клуб став володарем найбільшої кількості кубків, але це не стало головною причиною для надання їм трофею на довічне зберігання. Коли стало очевидно, що 1971 рік буде останнім для цього турніру, було ухвалене рішення провести суперфінал. У ньому зустрілися рекордсмен за кількістю перемог "Барселона" та останній тріумфатор "Лідс". На стадіоні Камп Ноу в той день зібралися 45 тисяч вболівальників, а сам матч видався досить захоплюючим: вже через 2 хвилини гри команди зафіксували нічийний рахунок 1:1, а в останні хвилини іспанці забили вирішальний гол. Проте навіть цей фінал, проведений в таких особливих обставинах, не переконав УЄФА у значущості турніру - ярмарки залишилися лише розвагою. Фактично, для музею в Іспанії ці кубки стали просто металевими сувенірами.
Сьогодні Ліга конференцій виконує функцію, подібну до старого Кубка ярмарків. З плином часу цей колишній єврокубок почали розглядати як попередника актуальних турнірів УЄФА. Проте сама організація, незважаючи на прохання менш потужних клубів, не має наміру визнати його офіційно. Таким чином, чотири каталонські кубки залишаться всього лише декоративними вазами для квітів.
